Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/890/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Коршикова С.К.,
при секретарі: Андріасяні Е.А.,
за участю:
прокурора-заявника : ОСОБА_1 (довіреність № 231 від 11.11.2011)
представника позивача: не з’явився
представника відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м. Свердловська Луганської області в інтересах Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості із сплати страхових внесків у розмірі 1490, 80 грн., -
ВСТАНОВИВ:
25 січня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов означений адміністративний позов.
Прокурор зазначив, що відповідач не сплачує страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у встановлені законодавством строки, у зв’язку з чим за відповідачем за період з 01.01.2010 року по 13.01.2012 року утворилася заборгованість в розмірі 1490, 80 грн.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 по справі № 2а/1270/890/2012 замінено первинного відповідача – ОСОБА_2, на належного відповідача – ОСОБА_2.
Прокурор - заявник у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові та просив задовольнити позов в повному обсязі.
Позивач у судове засідання не прибув, про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідач у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.
Оскільки відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Судом було вирішено питання про можливість проведення судового засідання без участі представника позивача та відповідача.
Заслухавши пояснення прокурора-заявника, дослідивши інші матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.121 Конституції України прокуратура здійснює функцію представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках, визначених законом.
Статтею 36-1 Закону України “Про прокуратуру” підставою представництва прокурором інтересів держави в судах є наявність або загрози порушень економічних, політичних і державних інтересів внаслідок противоправних дій бездіяльності фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду.
Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів та юридичних осіб щодо стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є публічно –правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню “адміністративної справи”.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст. ст. 14, 15 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України.
Пунктом 6 ч.2 ст.17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що страхувальник зобов'язаний перераховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України.
Відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Виключно цим Законом визначаються платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків.
З 01.01.2011р. набрав чинності Закон України від 08.07.2010р. № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі, з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно пункту 7 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 08.07.2010р. № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Відповідно до п.4 ст.20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі, шляхом внесення відповідних сум страхових внесків на банківські рахунки відповідних виконавчих органів Пенсійного фонду України.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач – ОСОБА_2, зареєстрована виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області як фізична особа – підприємець за номером 04051610Ф0021052 від 14.10.1999, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.7).
Відповідач зареєстрований в УПФУ Свердловську Луганської області як платник страхових внесків.
У зв’язку з несплатою страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 1490, 80 грн., позивачем була направлена на адресу відповідача вимога про сплату боргу № Ф- 456 від 05 грудня 2011 року на суму 1490,40 грн., яка була одержана відповідачем – 12.12.2011, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та особистим підписом відповідача (а.с.6).
Згідно картки особового рахунку відповідача з 01.01.2010 року по 13.01.2012 рік за ОСОБА_2 рахується недоїмка зі сплати страхових внесків у розмірі 1490,80 грн.
Рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Згідно Закону України: “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
У разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків, платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Виключень або пільг щодо нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від фінансової відповідальності, законом не передбачено.
Статтею 18 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування є цільовим загальнообов’язковим платежем і підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки і в повному обсязі відповідно до частини 2 статті 17 цього ж Закону.
Відповідно до статті 20 Закону, страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно статті 106 Закону, сума страхових внесків, своєчасно не нарахованих та/або не сплачених страхувальниками у встановлені строки, вважається простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягується з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, встановлених цією статтею.
У зв’язку з тим, що на час розгляду справи, відповідач не сплатив заборгованість із сплати страхових внесків у розмірі 1490, 80 грн., суд прийшов до висновку, що позовні вимоги прокурора м. Свердловська Луганської області в інтересах Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості із сплати страхових внесків у розмірі 1490, 80 грн., підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 16 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги прокурора м. Свердловська Луганської області в інтересах Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості із сплати страхових внесків у розмірі 1490, 80 грн., - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємця – ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що мешкає за адресою: 94830, АДРЕСА_1) на користь Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 1490, 80 грн. (одна тисяча чотириста дев’яносто гривень 80 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 20.02.2012.
СуддяС.К. Коршиков