Категорія №12.2
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/321/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Лагутіна А.А.;
при секретарі судового засідання: Разянській Є. О.;
за участю
позивача: ОСОБА_1 (посвідчення НОМЕР_1 від 25.05.1999 року);
представника відповідача: ОСОБА_2(довіреність № 3/11 від 30.01.2012 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
05 січня 2012 року ОСОБА_1 (далі – Позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області (далі – Відповідач або ГУМНС України в Луганській області) про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на таке.
Позивач вважає, що порядок розрахунку вислуги років, здійснений ГУ МНС України в Луганській області є неправомірним, оскільки в порушення вимог ст. 58 Конституції України була застосована зворотна дія в часі ст. 24 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу" № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року (яка викладена відповідно до Закону України „Про внесення змін до України „Про загальний військовий обов'язок і військову службу" № 766-ХІV від 18 червня 1999 року), що призвело до значного звуження обсягу прав позивача у сфері проходження військової служби, а саме до не зарахування йому до загальної вислуги років строку (з 25.08.1993 року до 14.06.1996 року) навчання у Луганському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Позивач звертався з рапортом до начальника ГУМНС України в Луганській області, з проханням зарахувати строк навчання у ліцеї загальний строк військової служби, відповідного проведення перерахунку вислуги вважаючи початком служби день зарахування до ліцею, внесення змін в усі відповідні документи з урахуванням нових строків військової служби. 20.12.2011 року позивач отримав відповідь від ГУМНС України в Луганській області про не можливість зарахувати навчання у ліцеї, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393, в якому не передбачено зарахування до вислуги років період навчання у військовому ліцеї в загальний строк військової служби.
Позивач вважав дії посадових осіб ГУМНС України в Луганській області неправомірними, та просив зобов’язати Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області зарахувати період навчання в Луганському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 25 серпня 1993 року по 14 червня 1996 року в загальний та безперервний строк військової служби, та внести зміни у відповідні документи, зробити перерахунок вислуги років враховуючи початком військової служби день зарахування до Луганського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою; зобов’язати Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області провести перерахунок та виплату грошового утримання, у зв’язку зі зміною строку вислуги.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вважає вимоги позивача безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 09.04.1992 року № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року N 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" період навчання в Луганському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою не може бути зараховано до вислуги років.
Згідно п. 4.1.2. наказу МНС України від 10.06.2008 року N 447 «Про затвердження Інструкції про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту», відповідно до якого особам рядового і начальницького складу виплачується відсоткова надбавка за вислугу років, також не передбачено включення до вислуги років періоду навчання у зазначеному навчальному закладі.
Що стосується включення періоду навчання до загального строку військової служби, представник відповідача зазначив, що ч. 4 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 року N 2232-ХП «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів): військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 24 цього Закону початком проходження військової служби вважається: 1) день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на строкову військову службу; 2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом; 3) день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов’язаних. Таким чином, на думку представника відповідача, навчання в ліцеї у розумінні наведених норм не є військовою службою.
На підставі вищезазначеного, ГУМНС України в луганській області не має правових підстав для включення періоду навчання в Луганському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою до вислуги років.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 25.08.1993 року по 14.06.1996 року навчався в Луганському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, що підтверджується витягами з наказів начальника Луганського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою від 13.12.2011 року № 42 (аркуш справи 9).
Згідно довідки, виданої начальником Луганського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою № 43 від 13.12.2011 року - Луганський ліцей з підсиленою військово-фізичною підготовкою був створений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України 1992 року № 490, Постанови Міністрів України від 1993 року № 75 та наказу Міністра оборони України від 1992 року № 133, з 1993 року по 1996 рік ліцей знаходився у системі військової освіти Міністерства оборони України, тобто мав статус військово-навчального закладу (аркуш справи 10).
Відповідно до ст. 24 Закону України „Про загальний військовий обов'язок і військову службу" та пункту 4 розділу І Тимчасового положення про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами, затвердженого Указом Президента України від 13 травня 1993 року № 174/93, чинних в період виникнення, правовідносин, щодо навчання в Ліцеї, початком перебування на військовій службі вважався день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаного в приписі, виданому військовим комісаріатом, - для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.
В даному випадку правовідносини щодо проходження військової служби у військах Збройних Сил Міністерства Оборони України позивачем виникли з 25 серпня 1993 року і на день набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» № 766-ХІУ від 18 червня 1999 року (відповідно до якого норма, що містилася у ст. 24 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» стосовно ліцеїв та військово-навчальних закладів втратила чинність) не припинилась.
З огляду на викладене, суд вважає, що застосування відповідачем зворотної дії в часі ст. 24 Закону України „Про загальний військовий обов'язок і військову службу" № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року (яка викладена відповідно до Закону України „Про знесення змін до Закону України „Про загальний військовий обов'язок і військову г/тужбу1'" № 766-ХІУ від 18 червня 1999 року), є неправомірним і призвело до звуження обсягу прав позивача у сфері проходження військової служби, що виявилось у не зарахуванні позивачу до загальної вислуги років строку (з 25.08.1993 року до 14.06.1996 року) навчання у Луганському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за, необхідне зобов'язати Головне управління МНС України в Луганській області встановити позивачу початком військової служби день зарахування до Луганського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою м. Луганська - 25 серпня 1993 року, зарахувати позивачу строк навчання у Луганському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою у загальний строк військової служби та у строк безперервної служби, внести зміни в усі відповідні документи, провести перерахунок вислуги років вважаючи початком військової служби день зарахування до Луганського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою - 25 серпня 1993 року.
Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії посадових осіб Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області стосовно не зарахування періоду навчання ОСОБА_1 в Луганському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 25 серпня 1993 року по 14 червня 1996 року в загальний та безперервний строк військової служби.
Зобов’язати Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області зарахувати період навчання ОСОБА_1 в Луганському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 25 серпня 1993 року по 14 червня 1996 року в загальний та безперервний строк військової служби, внести зміни у відповідні документи та зробити перерахунок вислуги років враховуючи початком військової служби день зарахування до Луганського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, провести перерахунок та виплату грошового утримання, у зв’язку зі зміною строку вислуги.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 32,19 грн.(тридцять дві гривні дев’ятнадцять копійок).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 21 лютого 2012 року.
СуддяА.А. Лагутін