Категорія №11.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/622/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Петросян К.Є.,
при секретарі –Ковіній І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України в Кремінському районі Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження, -
ВСТАНВИВ:
16 січня 2012 року позивач Управління Пенсійного Фонду України в Кремінському районі Луганської області (далі УПФУ в Кремінському районі Луганської області) звернувся з позовом до Відділу державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції (далі ВДВС Кремінського РУЮ) з позовними вимогами про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження №25453956 від 27.12.2011 з примусового виконання вимоги №Ю-4У, виданої 04.03.2011 року УПФУ в Кремінському районі, про стягнення з Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства боргу у сумі 76487,47 грн., в якому послався на наступне.
04.01.2012 року позивач отримав постанову про зупинення виконавчого провадження №25453956 від 27.12.2011 року, в якій було зазначено, що 27.12.2011 року до ВДВС Кремінського РУЮ надійшов лист від Кремінського ВУВКГ про звернення до суду з заявою про розстрочку виконання рішення. В ході ознайомлення з виконавчим провадженням було встановлено, що у матеріалах виконавчого провадження знаходиться лист Кремінського ВУВКГ з проханням звернутися до суду із заявою про розстрочення виконання 36 судових наказів про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати на суму 111116,88 грн., також в матеріалах виконавчого провадження знаходиться заява від 27.12.2011 року до Кремінського районного суду про розстрочення виконання 36 судових наказів про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та судова повістка на 05.01.2012 року. Оскільки до суду головний державний виконавець звертався з заявою про розстрочення сум заборгованості з виплати заробітної плати, позивач вважає, що головний державний виконавець не мав права зупиняти виконавче провадження з примусового виконання вимоги №Ю-4У, виданої 04.03.2011 року управлінням ПФУ в Кремінському районі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав письмові заперечення в яких послався на наступне. 24.03.2011 року до ВДВС Кремінського РУЮ на виконання надійшла вимога №Ю-4У, видана 04.03.2011 року УПФУ в Кремінському районі, про стягнення з Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства боргу у сумі 76487,47 грн. 25.04.2011 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 01.04.2010 року державним виконавцем було винесено постанову про приєднання зазначено виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, оскільки у відділі державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції на виконанні знаходиться декілька виконавчих документів щодо одного і того боржника. 27.12.2011 року до Відділу державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції надійшов лист від керівника Кремінського ВУВКГ про можливість звернення ВДВС Кремінського районного управління юстиції до Кремінського районного суду з заявою про розстрочку виконання рішення з метою недопущення зупинки підприємства та недопущення екологічної катастрофи у подальшому. В цей же день ВДВС Кремінського районного управління юстиції надіслано до Кремінського районного суду заяву про розстрочку виконання судових наказів, виданих Кремінським районним судом по стягненню заборгованості з заробітної плати, після чого державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження. Оскільки у відділі державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції на виконанні знаходиться зведене виконавче провадження, постанови про зупинення виносяться по кожному виконавчому провадженню, що входять до складу зведеного, а не окремими частинами. На підставі викладеного дії державного виконавця відповідають вимогам законодавства.
Представник третьої особи - Кремінського ВУВКГ - у судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV “Про виконавче провадження”.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України “Про виконавче провадження”).
Згідно із ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Статтею 11 Закону України “Про виконавче провадження” визначено права та обов’язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження” встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Відповідно до ст. 33 Закону України “Про виконавче провадження” у разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Виходячи зі змісту вказаної норми, при цьому виконавчі провадження, які ввійшли до складу зведеного виконавчого провадження, не втрачають статусу самостійного виконавчого провадження відкритого за конкретним виконавчим документом, тому державний виконавець має право проводити виконавчі дії, як у рамках зведеного виконавчого провадження, які стосуються всіх виконавчих проваджень, так і в рамках кожного з них окремо за наявності відповідних підстав.
Судом встановлено, що 04.03.2011 року УПФУ в Кремінському районі Луганської області винесено вимогу №Ю-4У, якою стягнуто з Кремінського ВУВКГ борг на користь УПФУ в Кремінському районі Луганської області на суму 76487,47 грн.
25.03.2011 року головним державним виконавцем ВДВС Кремінського районного управління юстиції в Луганській області винесено постанову ВП № 25453956 про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню вказаної вимоги (а.с.19).
01.04.2011 року головним державним виконавцем ВДВС Кремінського районного управління юстиції в Луганській області винесено постанову ВП №25453956 про приєднання виконавчого провадження №25453956 до зведеного виконавчого провадження (а.с. 16).
Також, 27.12.2011 державним виконавцем ВДВС Кремінського районного управління юстиції в Луганській області винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 25453956 по примусовому виконанню вимоги №Ю-4У від 04.03.2011 керуючись п.1 ч.1 ст.38, статтею 39 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв’язку з тим, що 27.12.2011 року до ВДВС Кремінського районного управління юстиції в Луганській області надійшов лист від Кремінського ВУВКГ про звернення до суду з заявою про розстрочку виконання рішення.(а.с. 5)
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 38 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження може бути зупинено у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз’яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.
Згідно з ч.1 ст.39 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець.
Судом встановлено, що дійсно 27.12.2011 року до ВДВС Кремінського районного управління юстиції в Луганській області надійшов лист від Кремінського ВУВКГ про звернення до Кремінського районного суду Луганської області суду з заявою про розстрочку виконання судових наказів, виданих цим судом по стягненню заборгованості із заробітної плати, які знаходяться на виконанні у ВДВС Кремінського районного управління юстиції в Луганській області, також просив скористатися державного виконавця правом зупинити виконавче провадження згідно п.1 ч.1 статті 38 Закону України “Про виконавче провадження” (а.с. 22-23).
27.12.11 року за № 16507 ВДВС Кремінського районного управління юстиції в Луганській області була надіслана заява до Кремінського районного суду про розстрочку виконання судових наказів, виданих цим судом по стягненню заборгованості із заробітної плати, які знаходяться на виконанні у ВДВС Кремінського районного управління юстиції в Луганській області (а.с. 21).
В цей же день державним виконавцем ВДВС Кремінського районного управління юстиції в Луганській області і була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження ВП № 25453956 по примусовому виконанню вимоги, виданої УПФУ в Кремінському районі Луганської області (а.с. 17).
Суд приходить до висновку, що державним виконавцем безпідставно було зупинено виконавче провадження з примусового виконання вимоги УПФУ в Кремінському районі Луганської області № Ю-4У, виданої 04.03.2011 року.
Зі змісту ст.38 Закону України “Про виконавче провадження” вбачається, що у разі звернення до суду, який видав документ, з заявою про розстрочку виконання, зупиненню підлягає тільки виконавче провадження з виконання саме цього виконавчого документу, незалежно від того, що цей виконавчий документ знаходиться у самостійному виконавчому провадженні, чи у зведеному.
У разі знаходження такого виконавчого документу у зведеному виконавчому провадженні, зупиненню підлягає тільки виконавче провадження стосовно цього виконавчого документу, на інші виконавчі провадження цього зведеного виконавчого провадження, положення ст. 38 Закону України “Про виконавче провадження” щодо зупинення провадження не поширюється і по них мають бути продовжені виконавчі дії.
У зв`язку з вищевикладеним суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що виконавче провадження ВП № 25453956 приєднано до зведеного виконавчого провадження, а тому постанови про зупинення виносяться по кожному виконавчому провадженню, що входять до складу зведеного, а не окремими частинами.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 13 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 20 лютого 2012 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного Фонду України в Кремінському районі Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження - задовольнити повністю.
Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції від 27.12.2011 про зупинення виконавчого провадження №25453956 з примусового виконання вимоги №Ю-4У, виданої 04.03.2011 року управлінням ПФУ в Кремінському районі, про стягнення з Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на користь УПФУ в Кремінському районі Луганської області боргу у сумі 76487,47 грн.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 20 лютого 2012 року.
СуддяК.Є. Петросян