Судове рішення 2а-7533/11/1470 від 12.03.2012

Судове рішення #21367074

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

27.12.2011 р. справа № 2а-7533/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., секретаря судового засідання Ополинського О.В.,

за участю представника

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 16.12.2010 р. № 16441/01);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва,

вул. Миколаївська, 17, м. Миколаїв, 54018

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Молдовське підприємство "Юженергоремонт",

пр. Миру, 36, м. Миколаїв, 54034

простягнення заборгованості в сумі 1672,76 грн.,

Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Молдовське підприємство "Юженергоремонт" (54034, м. Миколаїв, пр-т Миру, 36, ЄДРПОУ 30738225, р/р 26006282955001 МФ КБ "Приватбанк", МФО 326610) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (54018, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 17, ЄДРПОУ 20916741, р/р 256083016116 у ОПЕРВ ОУ "Ощадбанк України", м. Миколаїв, МФО 326461) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.06.2011 р. по 30.09.2011 р. в сумі 1672 (тисяча шістсот сімдесят дві) грн. 76 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя Ю.І. Продан

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

27.12.2011 р. справа № 2а-7533/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., секретаря судового засідання Ополинського О.В.,

за участю представника

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 16.12.2010 р. № 16441/01);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва,

вул. Миколаївська, 17, м. Миколаїв, 54018

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Молдовське підприємство "Юженергоремонт",

пр. Миру, 36, м. Миколаїв, 54034

простягнення заборгованості в сумі 1672,76 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (далі - Управління) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Молдавське підприємство "Юженергоремонт" (далі - ТОВ) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.06.2011 р. по 30.09.2011 р. у сумі 1672,76 грн.

Позовні вимоги Управління обґрунтовує тим, що ТОВ є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених його колишнім працівникам, відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України від 5 листопада 1992 року № 1778-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ, у редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) за період з 01.06.2011 р. по 30.09.2011 року в сумі 1672,76 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити повністю.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву чи заперечення на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, у зв'язку з чим, судом визнано за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказах.

У судовому засіданні 27 грудня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що ТОВ є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради і перебуває на обліку в Управлінні як платник збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Надаючи правової оцінки встановленим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР, у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), страхувальниками є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону (частина 1 статті 15 Закону № 1058-ІV).

Відповідно до статті 8 Закону № 1788-ХІІ, виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України. Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного Фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (положення пункту 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV).

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (абзац четвертий пункт 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР).

Відповідно до пункту 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.8 цієї Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частина 12 статті 20 Закону № 1058-ІV).

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина 1 статті 69 КАС).

Згідно з частиною 1 статті 71 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на те, що відповідачем доказів, які б спростовували доводи позивача, до суду не подано, позовні вимоги Управління про стягнення з ТОВ заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.06.2011 р. по 30.09.2011 р. в сумі 1672,76 грн., підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи, що спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з частиною 4 статті 94 КАС, стягненню з відповідача не підлягають.