Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
05 січня 2012 р. справа № 2а-24/12/1470
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Продан Ю.І., ознайомившись
з позовомДержавної податкової інспекції у Центральному районі
м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030
доФізичної особи - підприємця ОСОБА_1,
АДРЕСА_1, 54030
простягнення заборгованості в сумі 390 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва (далі - ДПІ) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку в сумі 390 грн. за період вересень - листопад 2009 року.
Ознайомившись із зазначеною позовною заявою ДПІ, суд дійшов висновку, що її слід залишити без розгляду з наступних підстав.
Відкриття провадження в адміністративній справі передбачено статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 107 КАС, суддя, після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).
Згідно з частиною 2 статті 107 КАС, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Судом установлено і матеріалами справи підтверджено, що з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного податку в сумі 390 грн. за період вересень - листопад 2009 року, ДПІ звернулася до суду лише 4 січня 2012 року (про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції суду).
Надаючи правової оцінки цим обставинам, суд виходить з такого.
Спірні відносини, що виникли між позивачем та відповідачем, стосуються періоду вересень - листопад 2009 року.
Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Тобто, дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.
Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.
З огляду на викладене, тривалість і правила обчислення строку звернення особи до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.
Таким чином, тривалість строку звернення до суду не змінюється в разі подальших змін законодавства, яке регулює відповідні відносини. Тому строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку.
При цьому тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов. Відповідно тривалість строку звернення до адміністративного суду не залежить від того, коли було фактично пред'явлено позов.
Статтею 99 КАС вставлено строки звернення до адміністративного суду.
Так, відповідно до частини 1 статті 99 цього Кодексу, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 99 КАС (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин між сторонами), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом установлено, що спірні відносини між позивачем та відповідачем стосуються періоду вересень - листопад 2009 року, і строк, протягом якого податковий орган повинен був звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення цієї суми податкового боргу з платника податків, складає саме шість місяців.
Однак, ДПІ із цим позовом до суду звернулася лише 4 січня 2012 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною 2 статті 99 КАС.
Установлені обставини свідчать про те, що позивач мав достатній термін для своєчасного звернення до суду з цим позовом, проте таке право в строки, установлені КАС, не реалізував.
Відповідно до статті 100 КАС, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутня заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ДПІ без розгляду.
Керуючись статтями 99, 100, 158, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва залишити без розгляду.
2. Копію ухвали про залишення адміністративного позову без розгляду надіслати позивачу разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ю.І. Продан