КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.03.2008 № 05-5-3/884
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Рєпіної Л.О.
Синиці О.Ф.
при секретарі: Голюк Н.І.
За участю представників:
Від позивача – Нестеришин Т. С. – по довіреності.
Від відповідача – Борошинський О. О. – по довіреності.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Київський мотоциклетний завод"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 22.01.2008 р.
у справі № 05-5-3/884 (Сівакова В.В.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Київський мотоциклетний завод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайслер Норд Авто Україна"
про розірвання договору оренди № 131 від 12.05.2003 р.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.01.2008 р. у справі № 05-5-3/884 позовні матеріали ВАТ “Київський мотоциклетний завод” були повернуті без розгляду.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ВАТ “Київський мотоциклетний завод” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, справу передати на розгляд Господарського суду м. Києва, оскільки вважає, що вона була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, Господарського процесуального кодексу України, Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15, Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. № 1155.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2008 р. було порушено апеляційне провадження у справі № 05-5-3/884, розгляд справи був призначений на 20.03.2008 р.
20.03.2008 р. в розгляді даної справи було оголошено перерву до 27.03.2008 р.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
ВАТ “Київський мотоциклетний завод” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ “Крайслер Норд Авто Україна” про розірвання договору оренди № 131 від 12.05.2003 р.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.01.2008 р. у справі № 05-5-3/884 повернуто позовну заяву ВАТ “Київський мотоциклетний завод” на підставі пунктів 4 та 6 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
В оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку, оскільки на платіжному дорученні № 504 від 27.12.2007 р. відсутні розмір та дата зарахування державного мита, як і не вказані реквізити для зарахування державного мита, а також, що позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, оскільки наданий позивачем господарському суду опис вкладення поштового відправлення від 16.01.2008 р. без касового чека (квитанції) не може бути сприйнятий судом в якості доказу надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Суд першої інстанції помилково повернув позовні матеріали ВАТ “Київський мотоциклетний завод” з вище вказаних підстав. При цьому колегією береться до уваги наступне.
Відповідно до ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Згідно ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України, зокрема, Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15.
В пункті 5 роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. (зі змінами і доповненнями) “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування державного мита, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява) оплачується державним митом. Згідно з пунктом 14 Інструкції у разі безготівкового перерахування державного мита з рахунка платника відповідальний виконавець установи банку зобов’язаний на лицевій чи зворотній стороні останнього примірника платіжного доручення, який видається платнику, зробити відповідний напис (помітку) про зарахування державного мита до державного бюджету. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском круглої печатки кредитної установи з зазначенням дати виконання платіжного доручення.
До матеріалів позовної заяви додане платіжне доручення № 504 від 27.12.2007 р., акцептоване Шевченківською філією АКБ “Київ”, в яких отримувачем державного мита вказано УДК у Шевченківському районі м. Києва із зазначенням рахунку отримувача № 31110095700011, коду ЄДРПОУ 26077968 та коду банку отримувача 820019, що підтверджує перерахування державного мита до державного бюджету за подачу позовної заяви до Господарського суду м. Києва.
Згідно з пунктом 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 14.02.2006 р. № 53 відповідальні працівники установи банку на зворотній стороні платіжних доручень зробили напис про зарахування державного мита до державного бюджету. Цей напис скріплений першим і другим підписами посадових осіб і відтиском круглої печатки кредитної установи з зазначенням дати виконання платіжного доручення.
Крім того, абзац 2 пункту 5 роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” передбачає, що відсутність відповідних реквізитів не є підставою для повернення позовної заяви, апеляційної (касаційної) скарги або заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без розгляду, оскільки платіжне доручення вважається достатнім доказом сплати державного мита, якщо воно не повернуто Державним казначейством України.
Пункт 3.3 роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 р. (зі змінами і доповненнями) “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” передбачає право суду згідно з п. 4 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, витребувати від позивача чи кредитора підтвердження територіального органу Державного казначейства України у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до Державного бюджету України.
Оскільки однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита до Державного бюджету України, господарський суд у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до державного бюджету може і повинен витребувати від позивача або особи, що подала апеляційну (касаційну) скаргу чи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідне підтвердження територіального органу казначейства, якому державне мито перераховано, про що зазначається в ухвалі про порушення провадження у справі.
Таким чином, у суду першої інстанції не було правових підстав для повернення без розгляду позовної заяви ВАТ “Київський мотоциклетний завод” згідно п. 4 ст. 63 ГПК України.
Помилковим також є висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не було подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, оскільки наданий позивачем господарському суду опис вкладення поштового відправлення від 16.01.2008 р. без касового чека (квитанції) не може бути сприйнятий судом в якості доказу надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів. При цьому колегією береться до уваги наступне.
Пунктом 3 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. № 1155, передбачено, що пересилання поштових відправлень (поштових переказів) – це сукупність операцій з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень (поштових переказів); прийманням поштового відправлення (поштового переказу) є виробнича операція, яка полягає в оформленні поштового відправлення (поштового переказу), що подається відправником для пересилання.
Пунктом 78 зазначених Правил визначено, що внутрішні листи і бандеролі з оголошеною цінністю та посилки, відправниками яких є фізичні особи, подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. За бажанням відправника вони можуть прийматися з описом вкладення. Зразок бланка такого опису затверджується уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі зв’язку. Бланк опису вкладення заповнюється відправником у двох примірниках із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів. Обидва примірники опису підписуються відправником. Працівник об’єкта поштового зв’язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видасться відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.
Тобто, один примірник заповненого бланку опису вкладення вкладається в лист з оголошеною цінністю, а другий видається відправникові. На кожному з бланків працівник об’єкта поштового зв’язку ставить відбиток календарного штемпеля. Після вчинення працівником об’єкту поштового зв’язку зазначених дій, поштове відправлення (лист з оголошеною цінністю) направляється адресату. Про передання для відправлення листа з оголошеною цінністю може свідчити інший примірник бланку опису вкладення, який видається працівником об’єкту поштового зв’язку відправнику.
У випадку виникнення у суду сумнівів в направленні позивачем копії позовної заяви та доданих до неї документів він, відповідно до ст. ст. 38 та 65 ГПК України, має право витребувати від позивача додаткові докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Таким чином, суд першої інстанції передчасно повернув позовні матеріали згідно п. 6 ст. 63 ГПК України.
Враховуючи викладене вище, судова колегія вважає, що ухвалу Господарського суду м. Києва від 22.01.2008 р. у справі № 05-5-3/884 необхідно скасувати, матеріали справи слід направити до Господарського суду м. Києва для розгляду позову ВАТ “Київський мотоциклетний завод” по суті.
Керуючись ст. ст. 101, 103-106 Господарського процесуального Кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Київськиймотоциклетний завод” на ухвалу Господарського суду м. Києва від 22.01.2008 р. – задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 22.01.2008 р. у справі № 05-5-3/884 – скасувати.
3. Матеріали справи № 05-5-3/884 повернути Господарському суду м. Києва для розгляду по суті.
Головуючий суддя Зеленін В.О.
Судді Рєпіна Л.О.
Синиця О.Ф.
02.04.08 (відправлено)