Судове рішення #2136639
05-6-16/279

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


 14.05.2008                                                                                           № 05-6-16/279

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Ткач О.О. – дов. б/н від 18.01.2007р.;

 від відповідача - Бова А.П. – дов. №0012 від 09.01.2008р.;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Консорціуму "ЄДАПС"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 13.03.2008

 у справі № 05-6-16/279  

 за позовом                               Консорціуму "ЄДАПС"

 до                                                   Національного аграрного університету

             

                       

 про                                                  відміна торгів на закупівлю товарів "Студентські квітки"

 

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про відміну торгів (тендеру) на закупівлю товарів “Студентські квитки”.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2008р. №05-6-16/279 було відмовлено в прийнятті позовної заяви Консорціуму “ЕДАПС” на підставі п.1 ч.1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із зазначеною Ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2008р. №05-6-16/279 та направити справу на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було  порушено норми матеріального і процесуального права, а саме положення Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, п.1 ч.1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, наслідком чого стало безпідставна, на думку позивача,  відмова в прийнятті до провадження його позовної заяви.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2008р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.05.2008р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити та скасувати Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2008р. №05-6-16/279, направивши справу на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд залишити її без задоволення, а оскаржувану Ухвалу суду – без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2008р. №05-6-16/279 було відмовлено в прийнятті позовної заяви Консорціуму “ЕДАПС” на підставі п.1 ч.1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України.

Вказана Ухвала суду мотивована тим, що позивач в своїй позовній заяві не оскаржує рішення, дії або бездіяльність замовника, що і є підставою для звернення з позовом до суду відповідно до положень Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, а просить відмінити факти, фактичні дії, проте, згідно зі ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, даний спір не підвідомчий господарським судам.   

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з преамбулою Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, який був чинний на момент звернення з позовом до місцевого господарського суду, цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

          Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, система судів загальної юрисдикції, система та порядок здійснення суддівського самоврядування, а також загальний порядок забезпечення діяльності судів визначений Законом України «Про судоустрій» №3018-ІІІ від 07.02.2002р. (із змінами та доповненнями).

          Відповідно до ст.1 вказаного Закону, судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (ст. 2 Закону України «Про судоустрій» ).

Згідно з положеннями ст. 6 Закону України «Про судоустрій» усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону. Для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справ, законності судових рішень в Україні діють суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Угоди про відмову у зверненні за захистом до суду є недійсними.

           В ч.1 ст. 371 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” передбачено, що оскарження процедур закупівель, рішень, дій або бездіяльності замовника у судовому порядку здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У відповідності до абзацу 16 ст. 1 вказаного Закону, торги (тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (тендера) згідно з процедурами (крім процедури закупівлі в одного учасника), встановленими цим Законом.

Згідно зі ст. 36 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і свобод у сфері закупівель будь-який учасник або інша особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність замовника до Комісії, або до суду згідно з цим Законом.

Об'єктом оскарження не може бути вибір процедури здійснення закупівлі, крім випадків, передбачених цим Законом; встановлення вимоги щодо нотаріального посвідчення договору; будь-які витрати, понесені учасником у процесі здійснення процедури закупівлі та укладення договору про закупівлю. 

В частині 1 абзацу 6 ст. 28 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” визначено, що торги відміняються у разі, якщо комісією чи судом прийняте рішення про відміну торгів.

У відповідності до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч.1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам, зокрема, підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, за винятком спорів, зазначених в абзацах другому-шостому пункту 1 частини першої цієї статті. При цьому, спори у сфері державних закупівель з урахуванням особливостей, визначених Законом України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” до числа таких винятків не віднесено.

Виходячи із системного аналізу вказаних вище норм законодавства, твердження місцевого господарського суду про те, що подана позивачем позовна заява стосується спору, який непідвідомчий господарському суду, що виключає можливість його судового розгляду в порядку господарського судочинства, є помилковим.

Враховуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що Ухвала Господарського суду міста Києва №05-6-16/279 від 13.03.2008р. прийнята з невірним застосуванням норм процесуального права.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.4 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Таким чином, апеляційна скарга Консорціуму “ЕДАПС” підлягає задоволенню, а оскаржувана Ухвала місцевого господарського суду від 13.03.2008р. - скасуванню з направленням справи №05-6-16/279 на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 32, 33, 36, 43, 62, 99, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -


ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Консорціуму “ЕДАПС” на Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2008р. №05-6-16/279 задовольнити повністю.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2008р. №05-6-16/279 скасувати.

3. Справу №05-6-16/279 направити на розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена  до касаційного суду протягом місяця у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      


 Судді                                                                                          



 19.05.08 (відправлено)


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація