Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
25 січня 2012 р. № 2-а- 16184/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Горшкової О.О.,
при секретарі судового засідання - Міщенко Н.П.,
за участю сторін: позивач - не з'явився, представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області про відмову у нарахуванні разової грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів; зобов’язати відповідача виплатити мені разову грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів, а саме 10440,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відмова Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області у виплаті позивачу разової грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів є незаконною, у зв’язку з чим зазначена грошова допомога підлягає виплаті відповідачем позивачу у повному обсязі.
Позивач у судове засідання 25.01.2012 року не з’явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, письмових заперечень проти позову не надав. Враховуючи те, що відповідно до ст. 35 КАС України відповідача було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, суд дійшов висновку розглядати справу за наявними в ній матеріалами, без участі зазначеної сторони.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з такого.
Судом встановлено, що наказом Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області від 08.07.2011 року № 21-0 «Про звільнення з посади ОСОБА_1» на підставі заяви ОСОБА_1, витягу з протоколу засідання ЛКК № 128 від 07.07.2011 року КП «Близнюківська центральна районна лікарня» ОСОБА_1 звільнено для виходу на пенсію у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню даної роботи, п. 2 ст. 40 КЗпП України та права на достроковий вихід за півтора року до встановленого законодавством строку, ст. 21 Закону України «Про засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку», з посади начальника відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж 08 липня 2011 року.
Пунктом 2 зазначеного наказу визначено виплатити компенсацію ОСОБА_1 за невикористані основну щорічну відпустку за період роботи з 05.05.2011 по 05.05.2012 року за 5 (п'ять) календарних днів; додаткову відпустку за стаж державної служби за період роботи з 05.05.2011 по 05.05.2012 року за 15 (п'ятнадцять) календарних днів; додаткову відпустку на дитину-інваліда та як одинокій матері за 1997 рік за 5 (п'ять) календарних днів, за 2000 рік за 5 (п'ять) календарних днів, за 2001 рік за 5 (п'ять) календарних днів, за 2004 рік за 14 (чотирнадцять) календарних днів, за 2005 рік за14 (чотирнадцять) календарних днів. Виплатити вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати згідно ст. 44 КЗпП України (п. 3 наказу).
Відповідно до довідки № 482 від 27.09.2011 року, виданої Управлінням Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Близнюківському ВПЗ РУПФУ і одержує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 09.07.2011 року.
13.09.2011 року ОСОБА_1 звернулася до Управління пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області з заявою з питань надання їй грошової допомоги у розмірі 10 місячних окладів у зв’язку з виходом на пенсію, на яку листом від 16.09.2011 року № 2453 с-14 отримала відмову. Як вбачається з листа Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області підставою для відмови позивачу у виплаті грошової допомоги в розмірі 10 посадових окладів у зв’язку з виходом на пенсію стало не встановлення статтею 37 Закону України «Про державну службу» виплати зазначеної допомоги державним службовцям, трудові відносини з якими припинені відповідно до п.1 ст. 40 або п. 2 ст. 40 КЗпП України, а право на виплату 10 посадових окладів виникає лише на підставі припинення службово-трудових відносин у зв’язку з виходом на пенсію.
Нормативно обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на п. 11 ст. 37 Закону України «Про державну службу», зазначаючи, що законодавцем не передбачено жодних виключень, пов’язаних з достроковим призначенням пенсії.
Аналізуючи вимоги чинного законодавства та надаючи оцінку документам, наявним в матеріалах справи, суд зазначає наступне.
Суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулюються Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року3723-XII (надалі Закон № 3723).
Відповідно до ст. 1 Закону № 3723 державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Відповідно до ст. 23 Закону № 3723 (у редакції Закону України від 08.07.2011 р. N 3668-VI) граничний вік перебування на державній службі становить 62 роки для чоловіків і 60 років для жінок.
Статтею 30 Закону № 3723 встановлено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі: 1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону); 2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону; 3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону); 4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону); 5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону); 6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону; 7) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 цього Закону.
Відповідно до ст. 37 Закону № 3723 на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Таким чином, для отримання державним службовцем права на виплату йому грошової допомоги в розмірі 10 місячних окладів закон передбачає одночасного настання сукупності наступних юридичних фактів, а саме: досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби та наявність стажу державної служби не менше 10 років.
Слід зауважити, що обов’язковою умовою для виплати вказаної допомоги є звільнення працівника з посади державного службовця у зв’язку з виходом на пенсію державного службовця.
Як вбачається з наказу, фактичною підставою звільнення ОСОБА_1 з займаної посади є заява позивача та витяг з протоколу засідання ЛКК № 128 від 07.07.2011 року КП «Близнюківська центральна районна лікарня», а юридичною підставою - виявлена невідповідність займаній посаді, що перешкоджає продовженню роботи з посиланням на п. 2 ст. 40 КЗпП, підставою для виходу на пенсію у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров’я – ст. 21 Закону України «Про засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».
Відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до законів України "Про державну службу", "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність" (за наявності відповідних умов), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вихід на пенсію визначається як підстава щодо припинення трудового договору з ініціативи працівника відповідно до ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію, у тому числі по інвалідності, або п. 3 ст. 30 Закону України «Про державну службу» у зв’язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі та виходом на пенсію, якщо останнє буде зазначено у заяві державного службовця про припинення державної служби.
Статтею 37 Закону України «Про державну службу» не встановлено право на отримання 10 посадових окладів державним службовцем, трудові відносини з яким припинені відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП України, і у якого лише у наступному за цих підстав, а не інших, виникає право на звернення до відповідного пенсійного органу щодо дострокового призначення пенсії у порядку визначеному законодавством України, а право на виплату 10 посадових окладів виникає лише на підставі припинення службово-трудових відносин у зв’язку з виходом на пенсію.
Відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
При звільненні позивачу було виплачено вихідну допомогу у розмірі однієї середньомісячної заробітної плати, що підтверджуються Наказом Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області від 08.07.2011 року № 21-0, як звільненої за п. 2 ст. 40 КЗпП, у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню даної роботи, а не у зв’язку з виходом на пенсію.
З урахуванням викладеного, враховуючи вимоги законодавства, що регулюють спірні правовідносини, на момент припинення службово-трудових відносин з державним службовцем відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП України, у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, у відповідача не виникло правової підстави (зобов’язання) для нарахування та виплати позивачу 10 посадових окладів, оскільки зазначені підстави припинення державної служби для такої виплати не передбачені ст. 37 Закону України «Про державну службу», у зв'язку з чим позивачу правомірно була виплачена вихідна допомога у розмірі не меншому середнього місячного заробітку, як це передбачено ст. 44 КЗпП України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд при вирішення справи враховує положення ч. 3 ст.2 КАС України, якою передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відповідність дій відповідача щодо відмови позивачу у нарахуванні їй разової грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, а тому відмовляє в задоволенні даної позовної вимоги.
Стосовно позовної про зобов’язання відповідача виплатити позивачу грошову допомогу в розмірі 10 місячних окладів у розмірі 10440,00 грн., суд, враховуючи похідний характер позовної вимоги від первісної, та не встановлення в ході розгляду справи судом порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, приходить до висновку про залишення вказаної позовної вимоги без задоволення.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 30.01.2012 року.
Суддя Горшкова О.О.