Судове рішення #2136094524

Миколаївський районний суд Миколаївської області


Справа № 945/737/25

Номер провадження 1-кп/945/505/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2025 року                                                          м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді – ОСОБА_1 , за участі:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ;

прокурора       ОСОБА_3 ;

захисника  ОСОБА_4 ;

обвинуваченого     ОСОБА_5 ;

потерпілої ОСОБА_6 ;


розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 лютого 2025 року за № 12025152260000080 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та інших утриманців не маючого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,


встановив:

ОСОБА_5 20 лютого 2025 року приблизно з 16 год. 00 хв., разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 , з якою останній проживає як чоловік та жінка досить тривалий час без реєстрації шлюбу, перебували за своїм спільним місцем проживання, а саме у приміщенні кухні житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно вживали алкогольні напої.

Того ж дня, приблизно о 22 год. 00 хв. ОСОБА_6 пішла до спальної кімнати вищевказаного житлового будинку, де лягла відпочивати, а ОСОБА_5 в цей час перебував на подвір`ї домоволодіння.

Приблизно о 22 год. 10 хв. ОСОБА_5 зайшов до приміщення будинку та в цей час, через велику кількість випитих алкогольних напоїв, між ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_6 , яка знаходилася у спальній кімнаті, виник словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків. В ході конфлікту у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій.

У подальшому, ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , діючи умисно, з мотивів образи та раптово виниклої в ході конфлікту неприязні до співмешканки, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, спрямованого на заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_6 , передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у виді спричинення тяжких тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, взяв до правої руки кухонний ніж, який знаходився у приміщені кухні та зайшовши до спальної кімнати, де в той час перебувала потерпіла у положенні лежачи на ліжку, обернена спиною до ОСОБА_5 , наніс ОСОБА_6 два удари кухонним ножем в область задньої поверхні грудної клітини зліва.

У результаті умисних протиправних дій, ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді сліпого проникаючого колото – різаного поранення грудної клітини зліва та не проникаючого колото – різаного поранення м`яких тканин спини зліва.

Тілесні ушкодження у вигляді не проникаючого колото – різаного поранення м`яких тканин спини зліва відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я; тілесні ушкодження у вигляді сліпого проникаючого колото – різаного поранення грудної клітини зліва відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України, а самеумисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Під час судового розгляду кримінального провадження, між  обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності захисника обвинуваченого - ОСОБА_4 та прокурором Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 була укладена угода про визнання винуватості та скріплена підписами сторін. Вказана угода надана суду для розгляду 16.06.2025.

Відповідно до п. 2 угоди обвинувачений ОСОБА_5 під час судового розгляду справи беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні в обсязі викладеному в обвинувальному акті.

Згідно із п. 3 угоди сторони погоджуються на призначення покарання  ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України у вигляді 5 (п`ять) років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Обвинуваченому, захиснику, прокурору судом роз`яснено наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди згідно з ч. 2 ст. 473 КПК України. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право протягом встановлених строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення, звернутися до суду, який затвердив угоду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, суду надав покази, що повністю узгоджуються з фактичними обставинами, викладеними в обвинувальному акті.

Крім того ОСОБА_5 пояснив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Просить затвердити угоду про визнання винуватості, яку він уклав добровільно.

Захисник ОСОБА_4 проти затвердження угоди не заперечував.

Прокурор просила затвердити угоду, укладену з ОСОБА_5 , яка 16 червня 2025 року була підписана добровільно, їй зрозумілі наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні заявила про відсутність заперечень щодо укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_5 , а також не заперечувала проти призначення покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

За умовами ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом установлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів. Потерпіла у кримінальному провадженні не заперечувала проти укладення угоди про визнання винуватості.

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин; сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України, та розуміють наслідки затвердження такої угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України. Вид та міра покарання, на яку обвинувачений погоджується, обрана з урахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених статтями 65-67 КК України. Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч. 7 ст. 474 КПК України.

Призначаючи покарання  ОСОБА_5 , слід враховувати ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання  ОСОБА_5  – щире каяття,  винний за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в психіатричній лікарні та в наркологічному диспансері не перебуває. Наявні обставини, що обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, а саме вчинення правопорушення в стані алкогольного сп`яніння та щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах. За таких обставин, суд враховує думку потерпілої щодо можливості затвердження угоди та призначення покарання не пов`язаного з реальною ізоляцією від суспільства.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгоджених сторонами виду і міри покарання.

Діючий запобіжний захід слід залишити в силі до вступу вироку в законну силу.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні складаються з витрат, пов`язаних із залученням експертів на суму 79 480 грн 84 коп., які підтверджені документально та підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 .

Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 369, ч. 2 ст. 373, статтями 374, 468, 469, 472, 474, 475 КПК України, суд


ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16 червня 2025 року між обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_4 та прокурором Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025152260000080 від 21.02.2025.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки, та покласти обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із визначенням часу знаходження за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , з 19:00 години до 05:00 години, з виконанням обов`язків, передбачених пунктами 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України (не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи) лишити в силі до вступу вироку в законну силу.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що у період воєнного стану на території України та під час оголошення сигналу «Повітряна тривога», дозволено прослідувати до місця укриття чи бомбосховища та невідкладно повернутися до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту, а саме за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , після сигналу «Відбій повітряної тривоги».

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експертів на проведення судових експертиз в сумі 79 480 грн 84 коп., а саме за проведення:

-судової молекулярно-генетичної експертизи від 26.05.2025 № СЕ-19/115-25/3877-БД – 19 893 грн 56 коп.;

-судової молекулярно-генетичної експертизи від 23.05.2025 № СЕ-19/115-25/3878-БД – 21 687 грн 46 коп.;

-судової молекулярно-генетичної експертизи від 22.05.2025 № СЕ-19/115-25/3495-БД – 9 997 грн 81 коп.;

-судової молекулярно-генетичної експертизи від 23.05.2025 № СЕ-19/115-25/3885-БД – 16 355 грн 05 коп.;

-судової молекулярно-генетичної експертизи від 20.05.2025 № СЕ-19/115-25/3887-БД – 11 546 грн 96 коп.;

Речові докази: зразок букального епітелію ОСОБА_5 , зразок крові потерпілої ОСОБА_6 , ніж з полімерною рукояткою жовто-коричневого кольору, змив речовини бурого кольору, футболка чорного кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, які згідно квитанції № 148-25 (номер книги обліку 524) знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП №5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області – знищити.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому.


В умовах дії воєнного стану проголошена резолютивна частина вироку у порядку ч. 15 ст. 615 КПК України.


Суддя  ОСОБА_7  


16.06.2025





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація