Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #2136086411

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


04 червня 2025 рокуСправа №160/5291/25


Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/5291/25 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:


17.02.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Криничанського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 1 жовтня 2024 року по 31 січня 2025 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2024 року в розмірі 2102 гривень 00 копійок; зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату судді Криничанського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 1 жовтня 2024 року по 31 січня 2025 року на підставі частин 2-5 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року, а саме в сумі 3028 гривень 00 копійок, надбавки за вислугу років - 70 відсотків, та щомісячної доплати в розмірі 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду як голові суду з 7 лютого 2023 року, щомісячної доплати за науковий ступінь кандидата юридичних наук в розмірі 15% посадового окладу судді з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 1 жовтня 2024 року по 31 січня 2025 року; допустити відповідно до пункту 2 частини 1 статті 371 КАС України до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць; зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області, як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач працює на посаді судді Криничанського районного суду Дніпропетровської області. При цьому, суддівська винагорода нарахована та виплачена відповідачем за період з 1 жовтня 2024 року по 31 січня 2025 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2024 року, в розмірі 2 102 грн. Однак, відповідно до приписів спеціального законодавства, відповідач-1 повинен був нарахувати суддівську винагороду виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2024 року у розмірі 3028,00 гривень, на 1 січня 2025 року у розмірі 3028,00 гривень. Внаслідок цього розмір винагороди позивача не відповідає розміру, установленому спеціальним Законом. Позивач не погоджується із сумою виплаченої суддівської винагороди, у зв`язку із чим звернулась до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/5291/25. Розглядати справу вирішено за правилами загального позовного провадження. 

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

28.02.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі мотивуючи тим, що кошторисом ТУ ДСА України в Дніпропетровській області на 2024 рік, та на 2025 рік, затвердженим ДСА України, видатки на оплату праці, у т.ч. суддівської винагороди, передбачені, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2102,00 грн, з урахуванням ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», тому Територіальне управління, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі (на 2024, 2025 рік).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 року залучено до участі у справі № 160/5291/25, як другого відповідача Державну судову адміністрацію України.

Заперечуючи проти позовної заяви, Державною судовою адміністрацією України 20.03.2025 року подано відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. У відзиві відповідач зазначає, що згідно з частинами другою-третьою статті 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Верховною Радою України затверджується бюджет країни на відповідний рік у порядку передбаченому законодавством. Ні ДСА України, ні відповідач-1 не приймали жодних управлінських рішень щодо застосування встановленого прожиткового мінімуму. ДСА України та відповідач-1 у спірних правовідносинах при нарахуванні та виплаті суддівської винагороди діяли в межах чинного законодавства та виділених бюджетних асигнувань. Питання розрахункової величини (розміру) прожиткового мінімуму регулюється виключно Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає лише кількість прожиткових мінімумів. У жодній нормі спеціального Закону не визначено, який саме розмір прожиткового мінімуму слід застосовувати у відповідному році. Жодними своїми рішеннями, діяннями чи бездіяльністю відповідачі не здійснювали дій, спрямованих на порушення прав та законних інтересів позивача. Відповідач-2 просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання 04.06.2025 року позивач не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. В тексті позовної заяви позивач просила проводити розгляд справи без її участі.

В судове засідання 04.06.2025 року представник Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином 28.02.2025 року від представника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області надійшла заява про розгляд справи без його участі.

В судове засідання 04.06.2025 року представник Державної судової адміністрації України не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином 20.03.2025 року від представника Державної судової адміністрації України надійшла заява про розгляд справи без його участі.

В судове засідання 04.06.2025 року представник третьої особи  Державної казначейської служби України не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Указом Президента України від 12.01.2004 №32/2004 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Криничанського районного суду Дніпропетровської області строком на 5 років.

Постановою Верховної Ради України від 16.04.2009 року №1279-VI позивача обрано на посаду судді Криничанського районного суду Дніпропетровської області безстроково.

Згідно витягу з протоколу №2 загальних зборів суддів Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 07.02.2023 року позивача обрано на посаду голови Криничанського районного суду Дніпропетровської області.

Відповідно до наказів голови Криничанського районного суду Дніпропетровської області «Про встановлення доплати за вислугу років суддям Криничанського районного суду Дніпропетровської області» №02-К/тр від 11.01.2024 року та №02-К/тр від 10.01.2025 року, позивачу встановлено щомісячну доплату за вислугу років в розмірі 70% від посадового окладу судді.

За період з 01 жовтня 2024 року по 31 січня 2025 року відповідач-1 нарахував позивачу суддівську винагороду, для визначення суми якої використовувалась величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102,00 грн.

Вважаючи, протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування суддівської винагороди за період з 01 жовтня 2024 року по 31 січня 2025 року із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 грн., позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 43 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

У преамбулі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України  та законом.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини 1 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

За частиною 2 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до частини 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (яка згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р/2020 від 11 березня 2020 року  діє в редакції  Закону №  1774-VIII) базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до частин 5 та 7 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі:    за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Так, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що з  1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.

Також, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня; осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, в тому числі за рішеннями суду, - 1600 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що суддівську винагороду за період з 01 жовтня 2024 року по 31 січня 2025 року позивачу обчислено, виходячи з приписів статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» з розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.

Наведені приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають  Конституції України  (є неконституційними), а тому, застосовуючи їх для визначення посадового окладу позивачки, Відповідач-1 діяв на законних підставах.

Питання наявності підстав для застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня календарного року відповідно до абзацу четвертого  статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»  та абзацу четвертого  статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», для розрахунку посадового окладу судді було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду  у справі №240/9028/24.

У постанові Великої Палати Верховного Суду  від 24 квітня 2025 року у справі №240/9028/24 Велика Палата Верховного Суду зауважує, що наведені приписи абзацу п`ятого  статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»  та абзацу п`ятого  статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»  є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають  Конституції України  (є неконституційними), а тому, застосовуючи їх для визначення посадового окладу позивачки, відповідач-1 діяв на законних підставах.

У пунктах 104-106 цієї постанови викладений наступний правовий висновок: «Безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Водночас законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.

Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним  законом  для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.

З огляду на викладене та з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі №620/4971/23, і зазначила про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.

Велика Палата Верховного Суду нагадала, що незалежно від того, чи перераховані всі судові рішення, в яких викладений правовий висновок, від якого вона відступила, суди під час вирішення спорів у подібних правовідносинах мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене, суд робить висновок, що здійснюючи позивачу нарахування та виплату суддівської винагороди із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 грн відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», відповідач-1 діяв правомірно.

Як наслідок, відсутні підстави для зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату судді Криничанського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 1 жовтня 2024 року по 31 січня 2025 року на підставі частин 2-5 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року, а саме в сумі 3028 гривень 00 копійок, надбавки за вислугу років - 70 відсотків, та щомісячної доплати в розмірі 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду як голові суду з 7 лютого 2023 року, щомісячної доплати за науковий ступінь кандидата юридичних наук в розмірі 15% посадового окладу судді з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 1 жовтня 2024 року по 31 січня 2025 року.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –


УХВАЛИВ:


У задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.


Суддя                                                                    С.І. Озерянська




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація