КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27.06.2007                                                                                           № 10/83

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Синиці  О.Ф.

 суддів:                                          Рєпіної  Л.О.

                                        Вербицької О.В.

 при секретарі:                     Голюк Н.І.  

 За участю представників:

 Від позивача – не з’явився.

Від відповідача 1 – Савчук В. В. – по довіреності.

 Від відповідача 2 – Коленченко О. О. – по довіреності.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Сучасні деревообробні технології"

 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.04.2007

 у справі № 10/83 (Пашкіна С.А.)

 за позовом                               ДП "Ван Укр Україна"

 до                                                   Фонду комунального майна Чернігівської міської ради

                                                  Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Сучасні деревообробні технології"

 про                                                  визнання недійсним договору.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визнання недійснимдоговору оренди нерухомого майна, що належить територіальній громаді м. Чернігова № 29 П, укладеного 17.10.2005 р. між Фондом комунального майна Чернігівської міської Ради та ТОВ “Виробниче підприємство “Сучасні деревообробні технології”, та застосування правових наслідків недійсності вказаного правочину.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.04.2007 р. у справі № 10/83 позов ДП “Ван Урк Україна” до Фонду комунального майна Чернігівської міської Ради та ТОВ “Виробниче підприємство “Сучасні деревообробні технології” про визнання недійсним договору був повністю задоволений. Зокрема, було визнано недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить територіальній громаді м. Чернігова, № 29 П, укладений 17.10.2005 р. між Фондом комунального майна Чернігівської міської Ради та ТОВ “Виробниче підприємство “Сучасні деревообробні технології”, припинивши його дію на майбутнє. Цим же рішенням було зобов’язано ТОВ “Виробниче підприємство “Сучасні деревообробні технології” повернути Фонду комунального майна Чернігівської міської Ради орендовані приміщення розташовані за адресою м. Чернігів, вул. Любецька, 34, загальною площею 5 734 мІ.  

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ “Виробниче підприємство “Сучасні деревообробні технології” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, у позові ДП “Ван Урк Україна” – відмовити, оскільки вважає, що рішення було прийняте по неповно з’ясованим обставинам з порушенням норм матеріального права, а також, що висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2007 р. було порушене апеляційне провадження у справі № 10/83, розгляд справи був призначений на 13.06.2007 р.

13.06.2007 р. розгляд даної справи був відкладений до 27.06.2007 р. у зв’язку з неявкою представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення присутніх представників відповідачів, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

28.12.1998 р. між позивачем та Фондом комунального майна Чернігівської міської Ради був укладений договір оренди комунального майна  № 29 П  на оренду приміщень розташованих по вул. Любецькій, 34 у м. Чернігові.

28.12.1998 р. між позивачем і відповідачем 1 була укладена додаткова угода № 1 до договору оренди комунального майна № 29 П та 01.01.2000 р. була укладена додаткова угода № 2 до договору оренди комунального майна № 29 П. Вказані додаткові угоди стосувалися орендної плати.

30.07.2001 р. договір оренди комунального майна № 29 П був викладений в новій редакції на підставі укладеної між позивачем і відповідачем 1 додаткової угоди до договору оренди комунального майна № 29 П.

30.08.2002 р. між позивачем і відповідачем 1 була укладена додаткова угода № 3 до договору оренди комунального майна № 29 П, яка стосувалася розміру орендної плати.

Згідно з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2005 р. у справі № 8/231/17 право власності на патенти на право оренди приміщень №№ 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36 від 22.08.1996 р. було переоформлено з позивача на відповідача 2. Вказане судове рішення було  залишене в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2005 р. у справі № 8/231/17, постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2005 р. у справі  № 8/231/17 та ухвалою Верховного Суду України від 10.11.2005 р.

На підставі вище вказаних судових рішень було здійснено перереєстрацію переходу прав власності на патенти на право оренди будівлі (споруди, приміщення) за №№ 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36 від 22.08.1996 р.

17.10.2005 р. між Фондом комунального майна Чернігівської міської Ради та ТОВ “Виробниче підприємство “Сучасні деревообробні технології” було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить територіальній громаді м. Чернігова № 29 П.

Згідно Наказу Фонду державного майна України від 31.01.1995 р. № 90 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.1995 р. за № 71/607 “Про затвердження положення про патент на право оренди будівель (споруд, приміщень)” патент на право оренди будівель (споруд, приміщень) дає його власнику виключне право на укладення договору оренди будівель (споруд, приміщень). Патент є власністю фізичної чи юридичної особи, яка його придбала. Відповідно до ст. 177 Цивільного Кодексу України об’єктами цивільних прав є речі, утому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, а також; інші матеріальні і нематеріальні блага. За своєю суттю патент на право оренди будівлі (споруди, приміщення) є майновим правом, яке згідно ст. 178 Цивільного Кодексу України може вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо воно не вилучено з цивільного обороту, або не обмежено в обороті, або не є невід’ємним від фізичної чи юридичної особи.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.12.2004 р. у справі № 2-8325/2004, яке набуло законної сили 16.03.2005 р., в задоволенні позову ДП з іноземними інвестиціями “Ван Урк Україна” про визнання недійсним договору купівлі-продажу патентів на право оренди приміщень від 10.02.2004 р. було відмовлено.

Інших доказів визнання недійсним договору купівлі-продажу патентів від 10.02.2004 р. надано не було. Згідно ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для Господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Порядок продажу патентів на право оренди регламентувався положенням про патент на право оренди будівель, затвердженим Наказом Фонду державного майна України від        31.01.1995 р. № 90, зареєстрованим Міністерством юстиції України 20.03.1995 р. № 71/607.

Наказом Фонду державного майна України № 2459 від 24.11.2000 р. вказане положення визнано таким, що втратило чинність.

Однак, як було встановлено судом, строк дії патентів №№ 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36 від 22.08.1996 р. встановлений до 01.08.2006 р.

Чинне законодавство не містить прямої заборони на відчуження патентів на право оренди будівель (споруд, приміщень) їх власниками, а тому суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що під час виконання умов договору купівлі-продажу від 10.02.2004 р. відбувся перехід права власності на майнові права, а саме на право оренди будівель (споруд, приміщень) (встановлений факт у справі № 8/231/17 в постанові Вищого Господарського суду України від 10.08.2005 р.). Власник патенту має право його продати, подарувати, закласти, укласти інші угоди, які не заборонені чинним законодавством.

Отже, коли Фонд комунального майна Чернігівської міської Ради передавав в оренду нерухоме майно за договором № 29 П від 17.10.2005 р. і договір укладався на підставі патентів (п. 1.1. договору) то Фонд комунального майна діяв згідно законодавства, оскільки у п. 4.2. Положення про патент на право оренди будівель зазначено, що протягом 1 місяця з моменту виникнення права власності на патент орендодавець зобов’язаний укласти договір оренди нежитлового приміщення на термін дії патенту. Тобто, Фонд комунального майна був зобов’язаний укласти договір оренди з ТОВ “Виробниче підприємство “Сучасні деревообробні технології”, оскільки останнє було новим власником на патент і відбулася перереєстрація права власності на патенти.

Таким чином, Фонд комунального майна Чернігівської міської Ради на законних підставах позбавив позивача права орендувати приміщення, розташовані в м. Чернігові по вул. Любецькій, 34 і договір оренди № 29 П, укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2 є правомірним і відповідає вимогам чинного законодавства.

В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд зазначив, що ст. 1 3акону України “Про оренду державного та комунального майна” визначено, що цей закон регулює: організаційні відносини, пов’язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі підприємства), їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Правові засади оренди майна, що перебуває у комунальній власності визначені ст. 3 3акону України “Про оренду державного та комунального майна”, а саме, відносини щодо оренди  майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим законом та іншими нормативними актами.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що на момент укладення оспорюваного договору оренди комунального майна порядок укладення договору оренди майна, яке перебуває в комунальній власності, був визначений 3аконом України “Про оренду державного та комунального майна” та іншого порядку не існувало.

Однак, як вбачається з п. 1.1. договору оренди комунального майна № 29 П від 28.12.1998 р., який був укладений між позивачем та відповідачем 1, цей договір укладено у відповідності до патентів №№ 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36 від 22.08.1996 р., а згідно п. 5.1 “Положення про патент на право оренди будівель (споруд, приміщень)”, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 31.01.1995 р. № 90 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.1995 р. за № 71/607, власник патенту має виключне право на укладання договору оренди будівель, а відповідно до п. 5.4. саме власник патенту, як орендар, користується всіма правами передбаченими ст. 23 3акону України “Про оренду майна державних підприємств”.

Таким чином, оскільки патенти не вилучено з цивільного обороту, та не обмежено в обороті, беручи до уваги те, що патент за своєю суттю є майновим правом і дає його власнику виключне право на укладення договору оренди будівель (споруд, приміщень), колегія дійшла висновку про те, що договір від 17.10.2005 р., укладений між Фондом державного майна Чернігівської міської Ради та ТОВ “Виробниче підприємство “Сучасні деревообробні технології”         № 29 П є правомірним.

Враховуючи викладене вище, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ “Виробниче підприємство “Сучасні деревообробні технології” є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.04.2007 р. у справі         № 10/83 підлягає скасуванню, у позові ДП “Ван Урк Україна” необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Сучасні деревообробні технології” на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.04.2007 р. у справі № 10/83 – задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.04.2007 р. у справі № 10/83 – скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у позові Дочірнього підприємства “Ван Урк Україна” до Фонду комунального майна Чернігівської міської Ради та Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Сучасні деревообробні технології” про визнання недійсним договору – відмовити.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства “Ван Урк Україна” (14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 34; р/р 260000176953 в ЧФ ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України”, м. Чернігів, МФО 353449, код ЄДРПОУ 24096654) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Сучасні деревообробні технології” (14014, м. Чернігів, вул. Толстого, 147; р/р 26008301832827 в банку “Демарк”, м. Чернігів, МФО 353456, код ЄДРПОУ 31079395) 42 (сорок дві) грн. 50 (п’ятдесят) коп. витрат по сплаті державного мита за подану апеляційну скаргу. Видати наказ.

4. Матеріали справи № 10/83 повернути Господарському суду Чернігівської області для видачі наказу.  

 Головуючий суддя                                                                      Синиця  О.Ф.

 Судді                                                                                          Рєпіна  Л.О.

                                                                                          Вербицька О.В.

 11.07.07 (відправлено)