КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 28.02.2008                                                                                           № 20/2

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Зеленіна  В.О.

 суддів:            Рєпіної  Л.О.

          Синиці  О.Ф.

 при секретарі:           Голюк Н.І.

 За участю представників:

 Від позивача – Ільченко І. В. – по довіреності.

Від відповідача – Пархоменко О. І. – по довіреності.  

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротопсервіс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 23.01.2008 р.

 у справі № 20/2 (Палій В.В.)

 за позовом                               Спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Кершер"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротопсервіс"

             

                       

 про                                                  усунення порушень прав власника свідоцтва на знак для товарів і послуг "ТНК".

 

ВСТАНОВИВ:

 

Спільне українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністюз іноземною інвестицією “Кершер” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ “Агротопсервіс” про усунення порушень прав власника свідоцтва на знак для товарів і послуг “ТНК”.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.01.2008 р. у справі  № 20/2 позов Спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією “Кершер” до ТОВ “Агротопсервіс” про усунення порушень прав власника свідоцтва на знак для товарів і послуг “ТНК” був повністю задоволений.

Зокрема, було заборонено ТОВ “Агротопсервіс” використання знаку для товарів і послуг “ТНК” на автозаправній станції за адресою: м. Київ, вул. Зарічна, 1; зобов’язано ТОВ “Агротопсервіс” демонтувати вивіски, логотипи та обладнання з позначенням торгового знаку “ТНК” на автозаправній станції, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зарічна, 1. Згідно цього ж рішення стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита, а також 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, у позові відмовити повністю, оскільки вважає, що воно було прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи з порушенням норм матеріального права, а також що недоведені обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

У своїй апеляційній скарзі скаржник стверджує, що, пославшись на ст. 609 ЦК України, позивач не надав доказів, яким чином було ліквідовано ТОВ “Торговий дім ТНК-Україна” і хто є правонаступником цього суб’єкта підприємницької діяльності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2008 р. було порушено апеляційне провадження у справі № 20/2, розгляд справи був призначений на 28.02.2008 р.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа переглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Відкрите акціонерне товариство “ТНК-ВР Холдінг” є власником свідоцтва № 19697 на знак для товарів і послуг “ТНК” від 15.05.2001 р.

18.11.2006 р.  між  ВАТ “ТНК-ВР Холдінг” (ліцензіар) та позивачем (ліцензіат) був укладений ліцензійний договір № ТВН-1157/06, відповідно до якого ліцензіар надав ліцензіату ліцензію на право використання торговельної марки “ТНК” на території України з правом надання наступних субліцензій у відповідності до умов договору. Строк використання – до 29.09.2010 р.

Листом від 13.03.2007 р. вих. № 018-018/1451и-ТХ ліцензіар надав згоду ліцензіату на пред’явлення вимог до будь-яких юридичних та фізичних осіб на території України про поновлення порушених прав власника торговельних марок, які належать ліцензіару у судових органах України, в Антимонопольному комітеті України, у правоохоронних органах.

Представниками позивача виявлені факти неправомірного використання знаку “ТНК” відповідачем. Так, автозаправна станція за адресою: м. Київ, вул. Зарічна, 1, власником якої є відповідач, оформлена з використанням позначення “ТНК”. Торговий знак “ТНК” розміщений на вивісках та іншому обладнанні АЗС.

Відповідач не отримував дозволу позивача або ВАТ “ТНК-ВР Холдінг”, як власника свідоцтва на знак для товарів і послуг “ТНК”, на використання позначення “ТНК”.

Під час судового розгляду справи № 20/2 відповідач не заперечив проти факту використання ним знаку “ТНК” на автозаправній станції, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зарічна, 1, проте, зазначив, що знак       використовується ним правомірно, на підставі субліцензійного договору № 426-02/6 від 04.06.2002 р., укладеного з Підприємством з іноземними інвестиціями “ТНК-Україна”. 23.04.2003 р. до зазначеного договору було укладено додаткову угоду № 2, у відповідності до якої в зв’язку з реорганізацією Підприємства з іноземними інвестиціями “Торговий дім ТНК-Україна” її повним правонаступником є ТОВ “Торговий Дім ТНК-Україна”. 01.10.2003 р. між ТОВ “Торговий Дім ТНК-Україна” та відповідачем був укладений договір № 459 ТД-03/1-у на розміщення на автозаправних станціях рекламного комплексу ТНК.

Позивачем надано суду у якості доказу відомості про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ “Торговий Дім ТНК Україна” в результаті її ліквідації за рішенням засновників. Дата внесення запису до Єдиного державного реєстру – 18.11.2005 р.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 609 ЦК України, зобов’язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов’язання покладається на іншу юридичну особу.

Оскільки позивачем було надано докази припинення юридичної особи ТОВ “Торговий Дім ТНК Україна” в результаті її ліквідації за рішенням засновників (витяг із Єдиного державного реєстру із внесеним записом 18.11.2005 р.), відповідно зобов’язання “Торговий Дім ТНК Україна”, як сторони за субліцензійним договором з відповідачем з надання дозволу на використання знака для товарів і послуг “ТНК” припинилися з 18.11.2005 р., як і будь-які інші його зобов’язання.

Доказів правонаступництва “Торговий Дім ТНК Україна” матеріали справи № 20/2 не містять.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що позивач отримав ліцензію на використання  знаку “ТНК”,  у  тому  числі, право пред’являти вимоги до будь-яких юридичних та фізичних осіб на території України про поновлення порушених прав власника торговельних марок, які належать ліцензіару у судових органах України, в Антимонопольному комітеті України, у правоохоронних органах.

Статтею 431 ЦК України встановлено, що порушення права інтелектуальної власності, в тому числі – невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Пунктом 1 ст. 432 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до ст. 16 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 п. 5 ст. 16 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” свідоцтво на знак для товарів і послуг надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди:

- зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги;

-  позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати.

Згідно ч. 3 п. 2 ст. 20 вище згаданого Закону, власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.

Таким чином, спосіб захисту порушених прав позивача на використання знаку “ТНК”, шляхом заборони відповідачу використання знака для товарів і послуг “ТНК” на автозаправній станції та зобов’язання відповідача усунути правопорушення шляхом демонтування вивісок, логотипів та обладнання з позначенням торгового знаку “ТНК” відповідає наведеним нормам законодавства.

Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією “Кершер” є обґрунтованими,  а тому такими, що підлягають задоволенню.

Безпідставним є твердження скаржника про те, що, пославшись на ст. 609 ЦК України, позивач не надав доказів, яким чином було ліквідовано ТОВ “Торговий дім ТНК-Україна” і хто є правонаступником цього суб’єкта підприємницької діяльності, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано докази припинення юридичної особи ТОВ “Торговий Дім ТНК Україна” в результаті її ліквідації за рішенням засновників (витяг із Єдиного державного реєстру із внесеним записом 18.11.2005 р.).

Крім того, предметом спору у даній справі є усунення порушень прав власника свідоцтва на знак для товарів і послуг “ТНК”, а не те, яким чином було ліквідовано ТОВ “Торговий дім ТНК-Україна” і хто є правонаступником цього суб’єкта підприємницької діяльності.

Відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували його право на використання знаку для товарів і послуг “ТНК” й суду апеляційної інстанції.  

Враховуючи  викладене вище,  судова  колегія  вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 23.01.2008 р. у справі  № 20/2 відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу  України,  Київський апеляційний господарський суд, -

     

ПОСТАНОВИВ:

 

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротопсервіс” на рішення Господарського суду м. Києва від 23.01.2008 р. у справі  № 20/2 – залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського суду м. Києва від 23.01.2008 р. у справі  № 20/2 – залишити без змін.

3.          Матеріали справи № 20/2 повернути Господарському суду                 м. Києва.

     

 Головуючий суддя                                                                      Зеленін  В.О.

 Судді                                                                                          Рєпіна  Л.О.

                                                                                          Синиця  О.Ф.

 29.02.08 (відправлено)