КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.02.2008 № 24/123
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Авдєєва П.В.
Коршун Н.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Комісар С.П. – представник за довіреністю,
від відповідача: Патюк Т.Й., Троян О.В. - представники за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"
на рішення Господарського суду м.Києва від 24.07.2002
у справі № 24/123 (Шидловська В.В.)
за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філії "Теплові розподільчі мережі"
до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 8732872,4 грн.
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2001р. Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” вособі філії “Теплові розподільчі мережі Київенерго” звернулась до господарського суду з позовом до ВАТ “ Акціонерна компанія “Київводоканал” про стягнення 3 795 894,54 грн. ( т.1, а.с. 2-3).
В листопаді 2001р. відповідачем у справі заявлено зустрічний позов про стягнення 11 525 351,87 грн. за договором № 100 від 01.04.2001 р.
21.02.2001р. відповідачем збільшено розмір зустрічних позовних вимог до 16 281 151,15 грн. ( т.3, а.с.143-145).
В лютому 2002р. позивач звернувся з позовом до Акціонерної компанії “Київводоканал” про стягнення 4 936.977,86 грн. та просив об”єднати даний позов з позовом, поданий в жовтні 2001 р., як однорідні в одну справу № 24/675 ( т.3, а.с. 2-3).
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.04.2002р. об”єднано позовну заяву АЕК “ Київенерго “, філіал “Теплові розподільчі мережі” про стягнення 3 795 894,54 грн. та позовну заяву АЕК “Київенерго”, філіал “Теплові розподільчі мережі Київенерго про стягнення 4 936 977,86 грн. в одне провадження ( т. 3, а.с.168-169).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.07.2002 р. у справі № 24/123 первісний та зустрічний позови задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду, Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 24.07.2002 р. скасувати в частині задоволення зустрічного позову та відмовити ВАТ “ АК “Київводоканал” в задоволенні зустрічного позову, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач за первісним позовом посилається, зокрема, на те, що судом першої інстанції безпідставно об”єднано основний та зустрічний позови .
Апелянт також посилається на те, що ним на стадії оголошення рішення було заявлено клопотання про ведення аудіо запису засідань суду, однак, суд першої інстанції оголосив резолютивну частину рішення, не розглянувши даного клопотання.
Окрім того, апелянт стверджує, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції не дослідив відповідність вимогам закону договору від 01.04.2002 № 100, не надано оцінку та не досліджено ціновий аспект спору щодо вартості води.
Відповідачем за первісним позовом не надано відзив на апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2003р. у даній справі було зупинено апеляційне провадження до вирішення господарським судом м. Києва справи № 24/178.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2008р. апеляційне провадження у справі № 24/123 поновлено у зв”язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , колегія встановила наступне.
Щодо відповідності оскаржуваного рішення суду першої інстанції в частині первісних позовів чинному законодавству та матеріалам справи колегія суддів зазначає наступне.
Встановлено, що 18.02.1999 р. між філіалом АЕК "Київенерго" "Теплові розподільчі мережі Київенерго" (виконавець) та Державним комунальним об'єднанням "Київводоканал" (замовник) укладений Договір на надання послуг по підвищенню тиску води №16.
За даним договором позивач зобов'язався забезпечити в безперервному циклі підвищення тиску при транспортуванні води до споживачів в системах холодного водопостачання водопідкачуючими пристроями, що встановлені в бойлерних та насосних, які знаходяться на балансі виконавця, а відповідач - щомісячно з 15 по 20 число перераховувати Виконавцю суму відшкодування витрат на транспортування води з підвищеним тиском в системах холодного водопостачання до споживачів.
Сума відшкодування встановлена за погодженим сторонами тарифом, який становить 2 коп. за 1 м2 з розрахунку загальної площі обслуговуємих позивачем будинків, не враховуючи ПДВ, та врахована у діючому тарифі на послуги відповідача. Середньорічна загальна площа будинків, що обслуговується на 1999 р., складає за п. 3.3 Договору 33 912, 6 тис. м2 .
В період з лютого по червень 2001 р. включно позивач виконав, а ДКО "Київводоканал", правонаступником якого є відповідач, прийняло робіт на суму 4 069 512 грн., що підтверджується актами виконаних робіт.
Оплату за цей період здійснено відповідачем у обсязі 388 369, 60 грн.
Встановлено, що залишок заборгованості станом на день подання позову становив 3 681 142, 40 грн., з урахуванням інфляційних втрат - 3 776 828, 32 грн., пеня у розмірі 0,008% за кожен день прострочи відповідно до п. 4.3 Договору - 19 066, 22 грн.
Окрім того, у період з липня по грудень 2001 р. включно позивач виконав, а ДКО Київводоканал", правонаступником якого є відповідач, прийняло робіт на суму 4 883 414, 40 грн., що підтверджується актами виконаних робіт.
Матеріали справи свідчать про те, що оплату за цей період відповідачем не здійснено. Залишок заборгованості з рахуванням інфляційних втрат станом на день подання позову становить 4 07 831, 47 грн., пеня - 29 146, 39 грн.
Загальна сума позовних вимог позивача за первісними позовами становить 8 732 872 грн. 40 коп.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов”язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно зі ст.161 ЦК УРСР зобов”язання повинні виконуватися належ чин чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок- відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 162 ЦК УРСР одностороння відмова від виконання зобов”язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно з положеннями ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обґрунтованості первісних позовів про стягнення з відповідача 8 732 872 грн. 40 коп.
Щодо законності оскаржуваного рішення суду першої інстанції в частині зустрічного позову колегією суддів встановлено наступне.
01.04.2001 р. між ДКО "Київводоканал" (правонаступником якого є позивач по зустрічному позову) та АЕК "Київенерго" (відповідач по зустрічному позову) було укладено Договір №100 на водопостачання (без водовідведення) для приготування гарячої води для споживачів.
Відповідно до даного договору “ Київводоканал “ зобов'язався передати у власність “Київенерго” питну воду, яка йде на виготовлення гарячої води для споживачів, без затрат на її каналізування, а "Київенерго"- розрахуватись за неї на умовах договору.
В основу оскаржуваного рішення в частині задоволення зустрічного позову судом першої інстанції покладено встановлений рішенням Господарського суду м.Києва від 16.04.2002р. у справі № 24/178 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2002р. факт відповідності умов договору від 01.04.2001 № 100 чинному законодавству.
Колегії суддів в ході апеляційного провадження представником АЕК “ Київенерго “ надано належним чином засвідчену копію Постанови Вищого господарського суду України від 05.12.2002 у справі № 24/178, з якої вбачається, що касаційна скарга АЕК “Київенерго” на зазначену вище постанову Київського апеляційного господарського суду у справі № 24/178 за позовом АЕК “Київенерго” до ВАТ “Акціонерна компанія “Київводоканал” про визнання договору недійсним, частково задоволено: скасовано рішення господарського суду м.Києва від 16.04.2002р., яким відмовлено в позові АЕК “Київенерго” до ВАТ “ Акціонерна компанія “Київводоканал” про визнання недійсним договору водопостачання №100 від 01.04.2001 року, та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2002р. Справу передано на розгляд до господарського суду м.Києва .
З матеріалів справи вбачається, що за результатом нового розгляду справи № 24/178 рішенням господарського суду м.Києва від 14.05.2003р. договір № 100 на водопостачання ( без водовідведення) від 01.04.2001р., який був підставою для задоволення зустрічних позовних вимог, визнано недійсним з моменту його укладення.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2003р. у справі № 24/178 апеляційну скаргу ВАТ “Київводоканал” задоволено, рішення господарського суду м.Києва від 14.05.2003р. скасовано, в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2003р. у справі № 24/178 касаційну скаргу АЕК “Київенерго” задоволено частково; постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2003р. скасована, рішення господарського суду м.Києва від 14.05.2003р. залишено в силі та доповнено необхідністю застосування наслідків визнання угоди недійсною.
Ухвалою Верховного суду України від 11.12.2003р. ВАТ “Акціонерна компанія “Київводоканал” відмовлено у порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 03.10.2003 року у справі № 24/178.
Тобто, як вбачається з вищевикладеного, рішення господарського суду м. Києва від 14.05.2003р. у справі № 24/178, яким визнано недійсним договір № 100 на водопостачання від 01.04.2001р. з моменту його укладення, набрав законної сили 03.10.2003р.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що оскільки вимоги за зустрічним позовом випливають із зобов”язань сторін за договором № 100 від 01.04.2001р., визнаного недійсним рішенням місцевого господарського суду, яке набрало законної сили, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити, а оскаржуване рішення в частині зустрічного позову слід скасувати.
Щодо доводів апеляційної скарги, що стосуються порушення правил об”єднання первісного та зустрічного позову, а також оголошення оскаржуваного рішення без аудіо запису, колегія суддів зазначає, що зазначені обставини відповідно до ч.2 та 3 ст. 104 ГПК України не є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Щодо доводів апелянта про те, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції не дослідив відповідність вимогам закону договору від 01.04.2002 № 100, не надано оцінку та не досліджено ціновий аспект спору щодо вартості води, колегія суддів вважає, що такі посилання не заслуговують на увагу, оскільки, як зазначалось вище, договір № 100 від 01.04.2001р. у передбаченому законом порядку визнано недійсним.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача за первісним позовом про припинення провадження за зустрічним позовом, оскільки обставини, викладені в даному клопотанні та встановлені вище апеляційною інстанцією є підставою відповідно до положень ст.104 ГПК України для часткового скасування оскаржуваного рішення.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду, яким повністю задоволені вимоги за первісним та зустрічним позовом, підлягає скасуванню частково в частині зустрічного позову, в якому слід відмовити; в іншій частині оскаржуване рішення слід залишити без змін. Апеляційну скаргу АЕК “Київенерго” задовольнити частково.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати за первісним позовом та за подачу апеляційної скарги підлягають стягненню з відповідача ВАТ “Акціонерна компанія “Київводоканал”.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 24.07.2002 року у справі № 24/123 скасувати частково.
3. В зустрічному позові Відкритого акціонерного товариства “ Акціонерна компанія “Київводоканал” до Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” про стягнення 11525351,87 грн. відмовити.
4. В іншій частині рішення господарського суду м.Києва від 24.07.2002р. у справі № 24/123 залишити без змін.
5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” ( м.Київ, 01015, вул. Лейпцігська № 1-а, розрахунковий рахунок № 26005756 в АППБ “Аваль”, МФО 300335, код 033276626154) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” на розрахунковий рахунок філіалу “Теплові розподільчі мережі Київенерго” № 26000372001 в АБ Енергобанк м.Києва, МФО 300272, код 25665166, 850 грн. витрат по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги.
6. Доручити господарському суду м.Києва видати наказ.
7. Матеріали справи № 24/123 направити до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Корсак В.А.
Судді Авдєєв П.В.
Коршун Н.М.