СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
22 квітня 2008 року | Справа № 2-16/12333-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Щепанської О.А.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.
за участю представників сторін:
позивача: Яготінцев Олександр Юрійович, довіреність №2 від 01.12.05;
відповідача: Казанцева Зарема Тухтаралієвна, довіреність №2 від 08.01.08;
розглянувши апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 11.12.2007 у справі № 2-16/12333-2007А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія "Ветеран" (вул. Московська, 182а, Джанкой, 96108)
до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекція в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, 30,Джанкой,96100)
про визнання протиправними дій та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія "Ветеран" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання неправомірними дій відповідача по донарахуванню податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 15150,00 грн. та нарахуванню штрафних санкцій в розмірі 7575,00 грн., а також про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим №001684/23-1/0 від 08.08.2006 року.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 11.12.2007 року у справі №2-16/12333-2007А позов задоволено. Господарський суд виходив з того, що позивач правомірно визначив суму податкового кредиту з податку на додану вартість.
Не погодившись з постановою суду, Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час вирішення спору були порушені вимоги норм матеріального та процесуального права.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 18.03.2008 року у зв’язку з хворобою у складі колегії було замінено суддю Голика В.С. на суддю Щепанську О.А.
У судовому засіданні 22.04.2008 року представник податкової інспекції підтримав вимоги апеляційної скарги, представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Джанкойською об’єднаною державною податковою інспекцією проведено планову документальну перевірку позивача –товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія "Ветеран" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2006 року. За результатами перевірки складений акт від 03.08.2006 року за №1517/23-1/19013028.
Актом перевірки встановлено порушення підпункту 7.5.2 пункту 7.5. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Позивачем, на думку податкового органу, завищений податковий кредит в сумі 15150,00 грн. за період квітень, травень, червень 2005 року. Відповідач мотивує свої висновки в акті перевірки тим, що на момент подання позивачем податкових декларацій за квітень, травень, червень 2005 року діяла норма підпункту 7.5.2 Закону України „Про податок на додану вартість” (в редакції від 02.03.2005 року № 2505-ІУ) яка визначає дату віднесення сум до складу податкового кредиту по операціях з імпорту товарів (супутніх послуг) - датою сплати податку за податковими зобов'язаннями відповідно до підпункту 7.3.6 вказаної статті.
На підставі акту перевірки податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №001684/23-1/0 від 08.08.2006 року, яким позивачу був нарахований податок на додану вартість в сумі 15150,00 грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 7575,00 грн., всього 22725,00 грн.
Позивач оскаржує вказані висновки та вважає, що імпорт послуг оренди є товаром в розумінні податкового законодавства в тому числі відповідно до положень підпункту 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” та відповідно на імпорт послуг на митну територію України приписи підпункту 7.5.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” розповсюджуються.
Крім того, на думку позивача, Закон України „Про податок на додану вартість” передбачає лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість - це відсутність податкових накладних.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
Позивач в період з квітня по червень 2005 року відніс витрати пов'язані з орендою повітряних судів від нерезидентів України до складу податкового кредиту в сумі 15150,00 грн.
При цьому позивач оформив акти виконаних робіт (послуг) з контрагентами, виписав податкові накладні та відобразив податкове зобов'язання та податковий кредит.
Положенням абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Абзацом 2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджених вказаними в цьому підпункті документами.
Відповідно до підпункту 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.
Крім того, імпорт послуг оренди є товаром в розумінні норм податкового законодавства, в тому числі підпункту 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” та відповідно на імпорт послуг розповсюджується положення підпункту 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, згідно з яким датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається для операцій із ввезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.
Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з поставки послуг, поставки права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатної поставки послуг. Поставка послуг, зокрема, включає поставку права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставку, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, у тому числі промислової, власності.
Таким чином, позивач належним чином оформив акти виконаних робіт (послуг) з контрагентами та виписав податкові накладні, обґрунтовано та правомірно відобразив в декларації податкове зобов'язання та податковий кредит.
При таких обставинах, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекція в Автономній Республіці Крим та вважає постанову суду першої інстанції такою, що прийнята відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2007 року у справі № 2-16/12333-2007А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді О.А. Щепанська
І.В. Черткова