КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.04.2008 № 05-5-45/1432
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Рєпіної Л.О.
Шапрана В.В.
при секретарі: Волуйко Т.В.
За участю представників:
Від Генеральної прокуратури України – Громадський С. О. – по посвідченню.
Від Фонду державного майна України – Тяжин А. О. – по довіреності.
Від ЗАТ “АвтоВАЗ-Інвест” – не з’явився.
Від Компанії “Velbay Holdings Limited” – не з’явився.
Від АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” – не з’явився.
Від АБ “ІНГ Банк Україна” – не з’явився.
Від ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” – Лисенко О. В. – по довіреності.
розглянувши апеляційне подання заступника Генерального прокурора України
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 09.02.2008 р.
у справі № 05-5-45/1432 (Балац С.В.)
за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особіФонду державного майна України
до Закритого акціонерного товариства "АвтоВАЗ-Інвест"
Компанії "Velbay Holdings Limited"
Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"
Акціонерного банку "ІНГ Банк Україна"
про розірвання договорів та зобов"язання до вчинення дій.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідачів, в якому просив:
1. розірвати договір купівлі-продажу від 24.03.2006 р. пакета акцій ВАТ “ЗАлК” у кількості 423 514 923 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 % статутного фонду товариства, укладений АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк”, який діяв від імені ЗАТ “АвтоВАЗ-Інвест”, з Компанією “Velbay Holdings Limited”, погоджений Фондом державного майна України;
2. розірвати договір купівлі-продажу № КПП-307 від 08.02.2001 р. пакета акцій ВАТ “ЗАлК” у кількості 423 514 923 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 % статутного фонду товариства, укладений між Фондом державного майна України та ЗАТ “АвтоВАЗ-Інвест”;
3. повернути пакет акцій ВАТ “ЗАлК” у кількості 423 514 923 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 % статутного фонду товариства, державі Україна в особі Фонду державного майна України із застосуванням до покупців вказаного пакета вимог п. 133 Державної програми приватизації на 2000-2002 р.р., затвердженої Законом України від 18.05.2000 р. № 1723-ІІІ;
4. зобов’язати зберігача – АБ “ІНГ Банк Україна” списати з рахунку в цінних паперах Компанії “Velbay Holdings Limited” 423 514 923 простих іменних акцій ВАТ “ЗАлК” номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 % статутного фонду товариства, що були предметом договорів купівлі-продажу від 08.02.2001 р. і 24.03.2006 р., та перерахувати зазначену кількість акцій на рахунок у цінних паперах Фонду державного майна України, після чого надати Фонду державного майна України виписку з рахунку у цінних паперах, яка є підтвердженням права власності на зазначений пакет акцій;
5. з метою забезпечення позову заборонити Компанії “Velbay Holdings Limited” вчиняти дії по відчуженню спірного пакета акцій, а АБ “ІНГ Банк Україна” вчиняти дії по зміні місцезнаходження пакета акцій, та накласти арешт на пакет акцій ВАТ “ЗАлК” у кількості 423 514 923 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 % статутного фонду товариства, повідомити реєстратора, зберігача та відповідні державні органи про вжиття заходів забезпечення позову;
6. залучити до розгляду справи Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України та ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача, а ВАТ “ЗАлК” – в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів;
7. повідомити Генеральну прокуратуру України та сторони у справі про час розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.02.2008 р. у справі № 05-5-45/1432 позовну заяву та додані до неї документи заступника Генерального прокурора України були повернуті без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, заступник Генерального прокурора України звернувся з апеляційним поданням, в якому просить її скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції, оскільки вважає, що вона була прийнята з порушенням норм процесуального права, а саме: ст. ст. 12, 32, 43, 54, 63, 86 ГПК України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 р. було порушено апеляційне провадження у справі № 05-5-45/1432, розгляд справи був призначений на 26.03.2008 р.
26.03.2008 р. представники ЗАТ “АвтоВАЗ-Інвест”, Компанії “Velbay Holdings Limited”, АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк”, АБ “ІНГ Банк Україна” у судове засідання не з’явились, у зв’язку з чим розгляд даної справи був відкладений до 16.04.2008 р.
16.04.2008 р. представники ЗАТ “АвтоВАЗ-Інвест”, Компанії “Velbay Holdings Limited”, АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк”, АБ “ІНГ Банк Україна” у судове засідання знову не з’явились.
Згідно ст. 75 ГПК України, справа переглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційне подання, інші подані сторонами документи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.02.2008 р. у справі № 05-5-45/1432 позовну заяву заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ЗАТ “АвтоВАЗ-Інвест”, Компанії “Velbay Holdings Limited”, АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк”, АБ “ІНГ Банк Україна” про розірвання договорів та зобов’язання до вчинення дій було повернуто на підставі п. 3 та п. 5 ст. 63 ГПК України.
Оскаржувана ухвала обґрунтована тим, що прокурором в позовній заяві не викладено обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також непідвідомчістю спору про розірвання спірних договорів купівлі-продажу (від 24.03.2006 р. та від 08.02.2001 р.) господарським судам України.
На думку колегії, місцевий господарський суд помилково повернув позовну заяву та додані до неї документи з вище згаданих підстав.
Так, помилковим є висновок суду першої інстанції про непідвідомчість господарським судам України спору про розірвання оспорюваних договорів купівлі-продажу (від 24.03.2006 р. та від 08.02.2001 р.) та необхідність розгляду цього спору у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. При цьому колегією береться до уваги наступне. Згідно Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж” до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися: спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв’язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об’єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб’єктами права України.
Частиною 4 ст. 1 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж” встановлено, що цей Закон не зачіпає дії будь-якого іншого закону України.
Статтею 12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна.
Згідно ст. 30 Закону України “Про приватизацію державного майна” спори щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Таким чином, чинним законодавством України не передбачено розгляд спорів щодо приватизації державного майна України у Міжнародних комерційних арбітражних судах, а розгляд таких спорів відноситься до компетенції господарських судів.
Договори купівлі-продажу пакета акцій ВАТ “ЗАлК” від 08.02.2001 р. та від 24.03.2006 р. є договорами щодо приватизації майна.
Місцевим господарським судом помилково не взято до уваги те, що у спірних договорах купівлі-продажу передбачено розгляд у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України спорів та протиріч лише між сторонами договору, а також між однією із сторін і Фондом державного майна України. Однак, зазначена умова не розповсюджується на прокурора як самостійного учасника процесу.
Крім того, як вбачається зі згаданої вище статті 12 ГПК України, підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов’язаних із задоволенням державних потреб.
Помилковим є висновок місцевого господарського суду про те, що у позовній заяві не вказано на яких обставинах ґрунтується вимога до зберігача, – АБ “ІНГ Банк Україна”, про списання з рахунку Компанії “Velbay Holdings Limited” спірного пакета акцій, перерахунку його на рахунок Фонду державного майна. При цьому, в обґрунтування застосування у даному випадку п. 3 ст. 63 ГПК України суд першої інстанції послався на те, що у позовній заяві не вказано, чи були підстави для таких дій АБ “ІНГ Банк Україна” та чи відмовив останній у вчиненні таких дій.
Однак, суд першої інстанції помилково не взяв до уваги положення статті 652 ЦК України, згідно якої у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв’язку з виконанням цього договору.
Відповідно до п. 133 Державної програми приватизації на 2000-2002 р.р., затвердженої Законом України від 18.05.2000 р. № 1723-ІІІ, у разі розірвання договору купівлі-продажу державного майна за рішенням суду у зв’язку з невиконанням покупцем договірних зобов’язань об’єкт приватизації підлягає поверненню в державну власність. Порядок повернення в державну власність об’єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об’єктів затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі розірвання договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації у зв’язку з невиконанням їх умов або визнання їх недійсними в судовому порядку повернення покупцям коштів, сплачених за об’єкт приватизації, провадиться на підставі рішення суду з коштів позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації АР Крим, отриманих від повторного продажу цих об’єктів у порядку, встановленому Фондом.
Отже, при розірванні договорів купівлі-продажу від 08.02.2001 р. та від 24.03.2006 р. пакет акцій ВАТ “ЗАлК” підлягає поверненню державі, а наслідки розірвання слід проводити з урахуванням вимог п. 133 Державної програми приватизації на 2000-2002 р.р., про що було зазначено у позовній заяві.
Таким чином, у разі розірвання договорів купівлі-продажу спірного пакета акцій та повернення його державі АБ “ІНГ Банк Україна” як зберігач пакета акцій повинен його списати з рахунку Компанії “Velbay Holdings Limited” та перерахувати зазначений пакет на рахунок Фонду державного майна України.
Помилковим також є твердження місцевого господарського суду про відсутність позовних вимог до АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк”, оскільки згаданий банк при укладанні договору засвідчив його своєю печаткою від імені продавця ЗАТ “АвтоВАЗ-Інвест” на підставі відповідного договору доручення та довіреності, у зв’язку з чим процесуальний статус АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” у справі слід визначити як відповідача, про що також було зазначено у позовній заяві.
Таким чином, у позовній заяві зазначено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та додано в якості доказів документи, що їх підтверджують.
Вимоги про розірвання договорів купівлі-продажу від 08.02.2001 р. та від 24.03.2006 р., а також повернення спірного пакета акцій державі в особі Фонду державного майна України зв’язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, а тому спір на підставі ст. 58 ГПК України має бути вирішено в одній справі.
Враховуючи викладене вище, судова колегія вважає, що ухвалу Господарського суду м. Києва від 09.02.2008 р. у справі № 05-5-45/1432 необхідно скасувати, матеріали справи слід направити до Господарського суду м. Києва для розгляду по суті.
Керуючись ст. ст. 101, 103-106 Господарського процесуального Кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційне подання заступника Генерального прокурора України наухвалу Господарського суду м. Києва від 09.02.2008 р. у справі № 05-5-45/1432 – задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 09.02.2008 р. у справі № 05-5-45/1432 – скасувати.
3. Матеріали справи № 05-5-45/1432 повернути Господарському суду м. Києва для розгляду по суті.
Головуючий суддя Зеленін В.О.
Судді Рєпіна Л.О.
Шапран В.В.
25.04.08 (відправлено)