ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" грудня 2011 р. справа № 2a-3818/11/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, -
ВСТАНОВИВ:
11.11.2011 року Коломийська об’єднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в період з липня 2007 року до часу звернення позивача з адміністративним позовом, всупереч вимогам підпункту 2 пункту 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”, підпункту 16.1.3. пункту 16.1 статті 16, пункту 49.2 статті 49, пунктів 177.5, 177.11 статті 177 Податкового кодексу України не подавав до Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області податкову звітність, що у відповідності до пункту 3 частини 2 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.
14.11.2011 року судом відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку разом із копією позовної заяви та доданими до неї документів направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову.
18.11.2011 року відповідач, який проживає за адресою АДРЕСА_1, отримав копію ухвали суду про відкриття скороченого провадження в даній адміністративній справі, копію позовної заяви та додані до неї документи.
Згідно із пункту 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів –у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Враховуючи, що до суду не було надано заперечення відповідача проти заявленого позову та те, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, поданий Коломийською об’єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області адміністративний позов до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності підлягає розгляду в строк визначений пунктом 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали справи, оцінивши повідомлені сторонами обставини, прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що відповідач 26.01.2006 року зареєстрований Коломийською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області, як суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 за №480389, та який 08.02.2006 року взятий Коломийською об’єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області на облік як платник податків (а.с. 6, 7).
Згідно із статтею 58, частиною 1 статті 128 Господарського кодексу України, статтею 4 Закону України “Про систему оподаткування”, пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України відповідач являється суб’єктом господарювання та платником податків і зборів (обов’язкових платежів).
Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 128 Господарського кодексу України громадянин –підприємець зобов’язаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов’язкових платежів, сплачувати податки та інші обов’язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом (в тому числі декларацію про майновий стан з 02.12.2010 року).
Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Законів України "Про систему оподаткування" та "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в редакції чинній на час їх дії. Частина правовідносин з приводу наявності у позивача права на звернення до суду із позовними заявами про припинення підприємницької діяльності врегульовані нормами Податкового кодексу України, який вступив в дію із 01.01.2011 року, та Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”.
Закон України “Про систему оподаткування” визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
У відповідності з пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” на платників податків покладено обов’язок подачі податкових декларацій за базові податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному місяцю, календарному кварталу або календарному півріччю, календарному року.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За змістом підпункту 16.1.3. пункту 16.1 статті 16 вказаного Кодексу платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
У відповідності до пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Згідно пунктів 177.5, 177.11 статті 177 Кодексу фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5. пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, дає право органам Державної податкової служби на підставі підпункту 20.1.12. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатись до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Як встановлено судом, в період з липня 2007 року до часу звернення позивача з адміністративним позовом (11.11.2011 року), відповідач не подавав податкову звітність з податку на доходи фізичних осіб, про що свідчить довідка позивача за №297/10/28-103 від 20.10.2011 року, а також судом встановлено відсутність у відповідача заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами зі сплати податків та обов'язкових платежів, що підтверджується довідкою про відсутність податкового боргу з податків і зборів (обов’язкових платежів), які контролюються Коломийською об’єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області за №10733/10/19-005/2130 від 20.10.2011 року (а.с. 8, 9).
Пунктом 5 частини 1 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” визначено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 46 вказаного Закону неподання протягом року органам державної податкової служби документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.
Таким чином, суд приходить до висновку, що неподання з липня 2007 року до моменту звернення позивача до суду (11.11.2011 року), тобто більше ніж протягом року, органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вчинене всупереч статті 67 Конституції України, статті 128 Господарського кодексу України, статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”, статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, підпункту 16.1.3. пункту 16.1 статті 16, пункту 49.2 статті 49, пунктів 177.5, 177.11 статті 177 Податкового кодексу України, і у відповідності до пункту 3 частини 2 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.
Беручи до уваги наведене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Враховуючи вищевикладене, на підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 2, 8-14, 86, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Після набрання постановою законної сили, направити її копію державному реєстратору Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (місто Коломия, Івано-Франківська область) для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців запису про судове рішення та внесення запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.
Постанову суду у відповідності до вимог частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України звернути до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 та частини 8 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 9 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Чуприна О.В.
Постанова складена 06.12.2011 року.