ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" січня 2012 р. справа № 2a-4102/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.
військового прокурора Тернопільського гарнізону –Кітраля С.І.
представника позивача: управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі –не з’явився
представника відповідача: Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" –не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі до Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення заборгованості з відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 6 656,63 грн., -
ВСТАНОВИВ:
07.12.2011 року військовий прокурор Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі (далі – позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (далі – відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 6 656,63 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування", пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій по списку №2, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплаченої позивачем за рахунок коштів Пенсійного фонду України у травні-жовтні 2011 року в розмірі 6 656,63 грн.
В судовому засіданні представник військового прокурора Тернопільського гарнізону позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку №2 в розмірі 6 656,63 грн.
Представник управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі в судове засідання не з’явився, подавши 03.01.2012 року до суду клопотання про проведення судового розгляду справи без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які міститься в матеріалах справи (а.с 36, 45), причини неявки суду не повідомив. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався. Судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів.
Судом встановлено, що Тернопільське управління виробничо-технологічної комплектації Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" є відособленим (відокремленим) підрозділом Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" з правом відкриття розрахункового рахунку без права юридичної особи із присвоєним ідентифікаційним кодом 24633164, що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (а.с. 17).
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно вимог частини першої та третьої статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Приписами частини 1 і 2 статті 1 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: 1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; 2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.
Виходячи з наведеного, судом зазначає, що Тернопільське управління виробничо-технологічної комплектації Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", яке перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Тернополі, у відносинах з приводу відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам вказаного Управління діє в особі Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", являвся страхувальником та є належним відповідачем.
Судом встановлено, що відповідач є Державне підприємство Міністерства оборони України "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 09.04.1996 року, як суб'єкт підприємницької діяльності – юридична особа, та є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.
ОСОБА_2, який відпрацював відповідний стаж роботи у Державному підприємстві Міністерства оборони України "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" із шкідливими і важкими умовами праці та досяг визначеного віку, призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах по списку №2 відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування", інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.
На час виникнення спірних правовідносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон) визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначається Законом України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування".
Згідно вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" об’єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Абзацом 1, 2, 3 та 5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до абзацу 7 пункту 2 Прикінцевих положень вказаного Закону виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Закону зазначає, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 2 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування", пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами "б"-"з" статті 13 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, із змінами та доповненнями (далі – Інструкція), встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно вимог пункту 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, який досяг відповідного віку та отримав право на пільгову пенсію за відпрацьований у відповідача стаж призначено пенсію на пільгових умовах у відповідності до пункту "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата та доставка якої здійснена позивачем по списку №2 ОСОБА_2 у травні-жовтні 2011 року в загальному розмірі 6 656,63 грн.
Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку у травні-жовтні 2011 року пільгової пенсії за списком №2 в розмірі 6 656,63 грн. (а.с. 9).
Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно пункту 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.
Позивач на адресу відповідача надсилав розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 10-15), згідно якого відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, здійснених у травні-жовтні 2011 року, по списку №2 в розмірі 6 656,63 грн.
Однак, відповідачем у передбачені строки не проведено відшкодування сум понесених позивачем фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
З огляду на вказане, суд дійшов до переконання про правомірність проведення позивачем розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам відповідача та про наявність у відповідача обов'язку здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку таких пенсій, призначених на пільгових умовах.
Наявність заборгованості Тернопільського управління виробничо-технологічної комплектації Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" в особі є Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" перед управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, здійснених у травні-жовтні 2011 року та відомостями про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій (а.с. 9-15).
Таким чином, суд приходить до висновку, що несплата Державним підприємством Міністерства оборони України ‘‘Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат’’ заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в сумі 6 656,63 грн. вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до пункту 2.2. Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України за № 11-2 від 27.06.2002 року (із змінами та доповненнями), Управління відповідно до покладених на них завдань забезпечують додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення; у межах своєї компетенції забезпечують виконання бюджету Фонду; організовують роботу підвідомчих управлінь Фонду в районах, містах і районах щодо: забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, фінансових санкцій, інших коштів, що надходять до бюджету Фонду відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів; проведення перевірок правильності нарахування та сплати єдиного внеску, страхових внесків та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Змістовний аналіз положень коментованих нормативно-правових актів про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, дає підстави вважати, що Пенсійний Фонд України та його структурні підрозділи на місцях, у випадку невиконання підприємствами законодавства та вимог про відшкодування понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, у наведеному вище порядку, вправі звертатися до суду із позовом про їх примусове стягнення.
Суд дійшов до переконання, що таке право Пенсійного Фонду України та його структурних підрозділів на місцях випливає з покладених на них завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про пенсійне забезпечення і є невід’ємною частиною передбаченого законом права забезпечувати збирання та акумулювання страхових внесків із підприємств, на яких законом покладений обов’язок їх сплачувати.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (ідентифікаційний код 08033772, вул. Ребета, 6, Івано-Франківськ, 76014) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі заборгованість з відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 6 656 (шість тисяч шістсот п’ятдесят шість) гривень 63 копійки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Чуприна О.В.
Постанова складена в повному обсязі 23.01.2012 року.