ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" січня 2012 р. Справа № 2a-32/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.
представника позивача: Івано-Франківського міського центру зайнятості –робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття –не з’явився
представника відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний науково-дослідний інститут "АНДІ" –не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Івано-Франківського міського центру зайнятості –робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний науково-дослідний інститут "АНДІ" про стягнення заборгованості в сумі 1 986,70 грн., -
ВСТАНОВИВ:
04.01.2012 року Івано-Франківський міський центр зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний науково-дослідний інститут "АНДІ" (далі – відповідач) про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року в сумі 1 986,70 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог підпункту 2 пункту 2 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року допущено заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в розмірі 1 986,70 грн.
Представник Івано-Франківського міського центру зайнятості у судове засідання не з’явився, подавши 18.01.2012 року до суду клопотання про проведення судового розгляду справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 19), причини неявки суду не повідомив. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався.
За змістом частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону від 17.11.2011 року) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Судом, за умови належного повідомлення відповідача про розгляд справи у відповідності до вимог частини 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 коментованого Кодексу.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів.
Судом встановлено, що 01.10.1999 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний науково-дослідний інститут "АНДІ", та яке являється платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Суд зазначає, на час виникнення спірних правовідносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначалися правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
При вирішенні даної справи суд керується коментованого Закону, іншими Законами та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі – страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Пунктом 4 частини 1 статті 1 вказаного Закону визначено, що страхувальники - це роботодавці, застраховані особи, фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, які відповідно до зазначеного вище Закону сплачують страхові внески.
Згідно пункту 10 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено роботодавця як власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та фізичну особу, які використовують найману працю.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем проведено планову перевірку відповідача, якою виявлено допущення відповідачем заборгованості по сплаті страхових внесків за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року в розмірі 1 986,70 грн., що підтверджується актом перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за №674 від 08.11.2011 року та додатками до нього, з яким без заперечень ознайомлена уповноважена особа відповідача (а.с. 8-9).
Відповідно до статті 17 зазначеного вище Закону розмір страхових внесків щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців та застрахованих осіб одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік.
Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
Згідно вимог частини 2 статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" страхові внески нараховуються на зазначені у цій статті фактичні виплати (доходи), що не перевищують максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, грошового забезпечення військовослужбовців, з якої справляються внески до Фонду, що встановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
Пунктами 5.1 та 5.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №339 від 18.12.2000 року (далі – Інструкція) визначено, що роботодавець починає сплачувати страхові внески з дня набуття статусу платника страхових внесків до Фонду.
Нарахування страхових внесків роботодавців, найманих працівників та військовослужбовців здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування або які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, виходячи із розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат. Нарахування страхових внесків осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах, здійснюється у строки, передбачені для сплати цими особами податків.
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції нараховані суми страхових внесків роботодавців та застрахованих осіб перераховуються на відповідний рахунок Фонду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціально страхування і зобов'язаний виконувати обов'язки платника страхових внесків, встановлені Законом.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач допустив недоїмку по сплаті страхових внесків в сумі 1 986,70 грн., що підтверджується розрахунками нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року (а.с. 10).
Відповідно до пунктів 7.1, 7.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків здійснюється центрами зайнятості шляхом проведення планових перевірок.
У разі виявлення під час перевірки простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків (недоїмки) вони до нараховуються та стягуються з нарахуванням пені та накладанням штрафу.
Згідно вимог частина 4 статті 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та абзацу 5 пункту 7.4. Інструкції рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу (далі - рішення), приймається керівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду чи його заступником за місцезнаходженням (місцем проживанням) платника страхових внесків на підставі акта перевірки.
Судом в судовому засіданні встановлено, що на підставі акта перевірки за №674 від 09.12.2011 року за несплату страхових внесків, позивачем 09.12.2011 року прийнято рішення про стягнення із відповідача простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу в загальному розмірі 1 986,70 грн. (а.с. 13).
Згідно статті 38 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.
У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Здійснення відповідачем несвоєчасної сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є підставою для нарахування пені до вищевказаних норм Закону, сплата якої, як і страхових внесків, підлягає в обов'язковому порядку.
Як з’ясовано судом, за несплату страхових внесків позивачем рішенням від 09.12.2011 року про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу відповідачу нараховано пеню в розмірі 411,62 грн., яка відповідачем до моменту подання адміністративного позову сплачена у повному обсязі.
У відповідності до вимог абзацу 8 пункту 7.4 Інструкції роботодавець протягом десяти робочих днів, наступних за днем одержання рішення, зобов'язаний сплатити суми недоїмки, пені та штрафу або оскаржити рішення у встановленому порядку.
Станом на день розгляду справи відповідачем заборгованість не погашена, хоча із рішенням Івано-Франківським міським центром зайнятості від 09.12.2011 року відповідача ознайомлено 09.12.2011 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на копії рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу (зворотній бік а.с. 13).
В передбаченому абзацом 4 пункту 7.5 Інструкції порядку рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу від 09.12.2011 року відповідачем не оскаржувалось і нарахована сума заборгованості, у відповідності до частини 4 статті 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та абзацу 5 пункту 7.4. Інструкції, є узгодженою.
Крім того, відповідачем подано до центру зайнятості розрахункову відомість про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2010 року, де в рядку "22" самостійно зазначено недоїмку зі сплати страхових внесків в розмірі 1 986,70 грн. (зворотній бік а.с. 10).
За приписами абзацу 1 пункту 9.7 Інструкції не сплачені в строк страхові внески, пеня і штрафи стягуються в дохід Фонду із страхувальника у судовому порядку відповідно до законодавства.
За змістом пункту 7 Прикінцевих положень до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.
Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Суд, із вказуванням вказаного, вважає за необхідне зазначити, що позивач, як суб’єкт владних повноважень, наділений правом звернутися до адміністративного суду, з позовними вимогами про стягнення сум страхових внесків (недоїмки) та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у відповідності до пункту 9.7 Інструкції та статті 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Таким чином, суд приходить до висновку, що несплата товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний науково-дослідний інститут "АНДІ" страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 01.01.2009 року до 31.12.2010 року в розмірі 1 986,70 грн. є порушенням пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а сплата таких страхових внесків в установлені строки та в повному обсязі є обов'язком відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний науково-дослідний інститут "АНДІ" (ідентифікаційний код 30475140, вул. С. Бандери, 62, м. Івано-Франківськ, 76014) на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття прострочену заборгованість (недоїмку) по страхових внесках в розмірі 1 986 (одна тисяча дев’ятсот вісімдесят шість) гривень 70 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Чуприна О.В.
Постанова складена в повному обсязі 23.01.2012 року.