ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" січня 2012 р. справа № 2a-4159/11/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, -
ВСТАНОВИВ:
13.12.2011 року Державна податкова інспекція в Галицькому районі Івано-Франківської області звернулася в суд з адміністративним позовом до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в період з січня 2009 року до часу звернення позивача з адміністративним позовом, всупереч вимогам підпункту 2 пункту 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”, підпункту 16.1.3. пункту 16.1 статті 16, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України не подавав до Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області податкову звітність, що у відповідності до пункту 3 частини 2 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.
13.12.2011 року судом відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку разом із копією позовної заяви та доданими до неї документів направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову.
20.12.2011 року відповідач, який проживає за адресою АДРЕСА_1, отримав копію ухвали суду про відкриття скороченого провадження в даній адміністративній справі, копію позовної заяви та додані до неї документи.
Згідно із пунктом 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів –у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Враховуючи, що до суду не було надано заперечення відповідача проти заявленого позову та те, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, поданий Державною податковою інспекцією в Галицькому районі Івано-Франківської області адміністративний позов до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності підлягає розгляду в строк визначений пунктом 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що відповідач 16.10.2007 року зареєстрований Галицькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області, як суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.11.2011 року, та який 17.10.2007 року взятий Державною податковою інспекцією в Галицькому районі Івано-Франківської області на облік як платник податків (а.с. 6-7, 8).
Згідно із статтею 58, частиною 1 статті 128 Господарського кодексу України, статтею 4 Закону України “Про систему оподаткування”, пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України відповідач являється суб’єктом господарювання та платником податків і зборів (обов’язкових платежів).
Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 128 Господарського кодексу України громадянин –підприємець зобов’язаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов’язкових платежів, сплачувати податки та інші обов’язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом (в тому числі декларацію про майновий стан з 02.12.2010 року).
Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Законів України "Про систему оподаткування" та "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в редакції чинній на час їх дії. Частина правовідносин з приводу наявності у позивача права на звернення до суду із позовними заявами про припинення підприємницької діяльності врегульовані нормами Податкового кодексу України, який вступив в дію із 01.01.2011 року, та Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”.
За змістом частини 2 статті 67 Конституції України усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Закон України “Про систему оподаткування” визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
У відповідності з пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” на платників податків покладено обов’язок подачі податкових декларацій за базові податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному місяцю, календарному кварталу або календарному півріччю, календарному року.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За змістом підпункту 16.1.3. пункту 16.1 статті 16 вказаного Кодексу платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
У відповідності до пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, дає право органам Державної податкової служби на підставі підпункту 20.1.12. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатись до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Як встановлено судом, в період з січня 2009 року до часу звернення позивача з адміністративним позовом (13.12.2011 року), відповідач не подавав податкову звітність, про що свідчить довідка позивача за №749 від 25.11.2011 року (а.с. 9). Судом також встановлено відсутність у відповідача заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами зі сплати податків та обов'язкових платежів, що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області за №957/19/9 від 09.11.2011 року, довідкою Галицького районного центру зайнятості про відсутність заборгованості за №213 від 14.11.2011 року, довідкою управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області за №7544/04 від 16.11.2011 року, довідкою Галицької районної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за №122 від 08.11.2011 року та довідкою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Галицькому районі Івано-Франківської області за №09-04/302 від 11.11.2011 року (а.с. 10, 11, 12, 13, 14).
Пунктом 5 частини 1 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” визначено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 46 вказаного Закону неподання протягом року органам державної податкової служби документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.
Таким чином, суд приходить до висновку, що неподання з січня 2009 року до моменту звернення позивача до суду (13.12.2011 року), тобто більше ніж протягом року, органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вчинене всупереч статті 67 Конституції України, статті 128 Господарського кодексу України, статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”, статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, підпункту 16.1.3. пункту 16.1 статті 16, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, і у відповідності до пункту 3 частини 2 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
Беручи до уваги наведене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Враховуючи вищевикладене, на підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 2, 8-14, 86, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, 77111, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Після набрання постановою законної сили, направити її копію державному реєстратору Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області (місто Галич, Івано-Франківська область) для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців запису про судове рішення та внесення запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.
Постанову суду у відповідності до вимог частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України звернути до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 та частини 8 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 9 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Чуприна О.В.
Постанова складена 10.01.2012 року.