ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" січня 2012 р. справа № 2a-4231/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.
представників позивача: Івано-Франківського міського центру зайнятості –робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття –Синеджук С.І., Гандзюк О.О.
відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Івано-Франківського міського центру зайнятості –робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 2 801,62 грн., -
ВСТАНОВИВ:
21.12.2011 року Івано-Франківський міський центр зайнятості –робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі –позивач, Івано-Франківський міський центр зайнятості) звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_3 (далі –відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 2 801,62 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пунктів 2, 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", будучи зареєстрованим з 17.11.2010 року в Івано-Франківському міському центрі зайнятості як безробітна особа, одночасно виконувала для товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ельдорадо" роботи по наданню рекламних послуг, на підставі цивільно-правової угоди від 01.12.2010 року, внаслідок чого відповідач незаконно отримала допомогу по безробіттю за період з 01.12.2010 року по 15.05.2011 року в розмірі 2 801,62 грн.
Представники позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві, просили позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечила, пояснила суду, що їй не було відомо про необхідність своєчасно повідомляти Івано-Франківський міський центр зайнятості про факт укладення нею цивільно-правової угоди з товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ельдорадо" та надання на підставі даної угоди рекламних послуг, оскільки вважала що дана обставина не впливає на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Зазначила, що кошти, стягнення яких просить здійснити позивач, повинно сплатити товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ельдорадо".
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.
Судом встановлено, що 10.11.2010 року ОСОБА_3 звернулася до Івано-Франківського міського центру зайнятості, як така, що шукає роботу, та якій 17.11.2010 року надано статус безробітного (а.с. 6, 7). При зверненні до Івано-Франківського міського центру зайнятості відповідач у заяві від 17.11.2011 року повідомила, що на час звернення до позивача вона як суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрована, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником та не укладала догорів цивільно-правового характеру. Даною заявою зобов’язалась своєчасно повідомляти службу зайнятості про всі зміни її даних, які внесені у персональну картку (а.с. 7).
У жовтні 2011 року позивачем проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", яким встановлено, що згідно отриманої інформації від товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ельдорадо", відповідач на підставі цивільно-правового договору від 01.12.2010 року надавала останньому рекламні послуги у магазинах товариства. Одночасно з 17.11.2010 року по 15.05.2011 року, приховуючи факт укладення 01.12.2010 року цивільно-правової угоди з товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ельдорадо" і надання на підставі даної угоди рекламних послуг, перебувала на обліку в Івано-Франківському міському центрі зайнятості та з 17.11.2010 року по 15.05.2011 року та отримувала допомогу по безробіттю. За період з 01.12.2010 року по 15.05.2011 року відповідач протиправно одержувала допомогу по безробіттю в розмірі 2 801,62 грн. (а.с. 8).
Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Згідно частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
За змістом статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виконавча дирекція Фонду та її робочі органи проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності –шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
Закон України "Про зайнятість населення" визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.
За змістом частини 1 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Приписами частини 1 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Згідно частини 4 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби –військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.
У відповідності до підпункту "а" пункту 3 статті 1 коментованого Закону до зайнятого населення належать громадяни, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб.
В судовому засіданні відповідач пояснила, що в грудні 2010 року надавала відповідні послуги для товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ельдорадо" на підставі цивільно-правової угоди, за що отримала грошову винагороду.
Згідно частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Таким чином, суд приходить до висновку, що на відповідача вказаним вище Законом покладено обов’язок, повідомити позивача про укладення нею цивільно-правової угоди з товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ельдорадо" та надання на підставі даної угоди рекламних послуг, оскільки вказана обставина є такою, що впливає на умови виплати забезпечення і надання соціальних послуг, а її наявність у відповідності до частини 1 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" є перешкодою у наданні ОСОБА_3 статусу безробітного.
Крім того, суд зазначає, що у заяві від 17.11.2010 року ОСОБА_3 зобов’язалась своєчасно повідомляти службу зайнятості (позивача) про всі зміни її даних, які внесені у персональну картку.
В той час, судом з’ясовано, що відповідач не повідомила позивача про надання нею послуги товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ельдорадо" на підставі цивільно-правової угоди. Вказана обставина підтверджується цивільно-правовою угодою від 01.12.2010 року, актом приймання-здачі виконаних робіт за №01 та податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого доходу з них податку, поданого товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ельдорадо" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (а.с. 7, 11, 12, 13-14).
Судом встановлено, що за період з 01.12.2010 року (дати укладення цивільно-правової угоди) по 15.05.2011 року відповідачу, як безробітній виплачено 2 801,62 грн. допомоги по безробіттю (а.с. 9).
Відповідно пункту 1 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року за № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року за № 7-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248 (далі –Порядок) цей Порядок визначає механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", пункту 16 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та частини третьої статті 22 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
За приписами пункту 2 Порядку, розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.
Відповідно пункту 3 Порядку перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі –центри зайнятості).
Згідно пункту 2 Порядку за результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили.
Пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом (пункт 7 Порядку).
Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.
Як встановлено судом, позивач за наслідками розгляду акту за №1644 від 27.10.2011 року Івано-Франківського міського центру зайнятості про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", оформлено наказ за №116 від 31.10.2011 року, щодо повернення відповідачем коштів, виплачених як допомога по безробіттю за період з 01.12.2010 року по 15.05.2011 року в розмірі 2 801,62 грн. (а.с. 10). 01.11.2011 року відповідачу надіслано повідомлення за №МЦЗ-5119/01-10/06 про повернення коштів (а.с. 15).
Частиною третьою статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідач, в порушенні Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", не повернула позивачу незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 2 801,62 грн.
Згідно вимог частини 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач в порушенні статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" протиправно отримав допомогу по безробіттю в розмірі 2 801,62 грн. за період з 01.12.2010 року по 15.05.2011 року, яка підлягає поверненню Івано-Франківському міському центру зайнятості –робочому органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідно до статті 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер 322170062) на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття кошти в розмірі 2 801 (дві тисячі вісімсот одну) гривню 62 копійки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.
Постанова в повному обсязі складена 10.01.2012 року.