Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 лютого 2012 р. справа № 2а/0570/1064/2012
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17
час винесення: 12 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної
особи ОСОБА_1
до відділу державної виконавчої служби
Краматорського міського управління юстиції
третя особа: управління Пенсійного фонду України в місті
Краматорську
про визнання дій начальника відділу державної
виконавчої служби Краматорського міського
управління юстиції Бутко О.В. щодо відмови в
закінченні виконавчого провадження ВП №
24157765 від 31.01.2011р. протиправними,
зобов’язання винести постанову про закінчення
виконавчого провадження від 31.01.2011р. ВП
№ 24157765
за участю:
від позивача: не з’явились,
від відповідача: не з’явились,
від третьої особи: не з’явились
Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.01.2011р. ВП № 24157765, зобов’язання закінчити виконавче провадження ВП № 24157765.
Позовна заява обґрунтована тим, що після того, як позивачу стало відомо про постанову про відкриття виконавчого провадження 28 грудня 2011 року ним було подано скаргу на дії державного виконавця до відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції (а.с. 5). Точну дату отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.01.2011р. ВП № 24157765 позивач не вказав, тому суд в ухвалі про відкриття провадження у справі від 26 січня 2012 року запропонував позивачеві надати докази отримання спірної постанови, а відповідачу запропонував надати докази надіслання позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.01.2011р. ВП № 24157765.
Отримавши ухвалу про відкриття провадження у справі, позивач змінив позовні вимоги. Через канцелярію суду 01 лютого 2012 року надійшли уточнення до позову, відповідно до яких позивач просить визнати дії начальника відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Бутко О.В. щодо відмови в закінченні виконавчого провадження ВП № 24157765 від 31.01.2011р. протиправними, зобов’язати винести постанову про закінчення виконавчого провадження від 31.01.2011р. ВП № 24157765 з примусового виконання вимоги управління Пенсійного фонду України в місті Краматорську про сплату боргу № Ф-430 У від 31.12.2010 року в сумі 46970,21 грн. Також через канцелярію суду 08 лютого 2012 року надано заяву про розгляд справи без присутності позивача.
Відділом державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції через канцелярію суду 08 лютого 2012 року надано заперечення на позовну заяву, в яких відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідач діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, згідно пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень якого, на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Також зазначив, що відповідно додатку 10 до пункту 8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 передбачено форму вимоги. Вимога про сплату боргу № Ф-430 У від 31.12.2010 року в сумі 46970,21 грн., винесена управлінням Пенсійного фонду України в місті Краматорську відповідає зазначеному додатку до Інструкції та є виконавчим документом. Відповідачем надано клопотання, згідно якого він просить розглянути справу без участі представника відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції.
У зв’язку із фактичною зміною позивних вимог на неявкою сторін у судове засідання 03 лютого 2012 року суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області та запропонував надати відомості щодо скасування вимоги про сплату боргу № Ф-430 У від 31.12.2010 року та надати копії вимог Ф-430 У від 31.12.2010 року, № Ф 807 від 05.05.2011 року.
Представник третьої особи через канцелярію суду 09 лютого 2012 року надав заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку із перебуванні у відрядженні. Також повідомив, що вимога про сплату боргу № Ф-430 У від 31.12.2010 року перебуває на виконанні у відділі державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції, оскільки залишена в силі постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року у справі № 2а/0570/142/2011 (cуддя Голубова Л.Б.) та постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року в частині сплати боргу у сумі 46970,21 грн., тому законні підстави скасування вимоги у управління Пенсійного фонду України в місті Краматорську відсутні. На період оскарження вищевказаної вимоги у 2011 року виконавче провадження відповідачем зупинялося.
Крім того, представником третьої особи надано копії ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року у справі № 2а/0570/3127/2011 (cуддя Череповський Є.В.) про закриття провадження у справі за позовом суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Краматорську про визнання протиправною вимоги про сплату боргу № Ф-430 У від 31.12.2010 року у сумі 46970,21 грн. суд закрив провадження у справі, оскільки даний спір вже був розглянутий відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року у справі № 2а/0570/142/2011 та постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року.
За таких обставин, третя особа вважає, що у начальника відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції відсутні підстави для закриття виконавчого провадження, оскільки вимога про сплату боргу № Ф-430 У від 31.12.2010 року у сумі 46970,21 грн. не скасована та з відділу ДВС управлінням не відкликалася.
Відповідно частини 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд –
В С Т А Н О В И В:
Управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську відносно позивача було винесено вимогу про сплату боргу № Ф-430 від 10 грудня 2010 року на загальну суму 59087,96 гривень та направлено поштовим повідомленням, згідно якого 16 грудня 2010 року позивач отримав вказану вимогу особисто (а.с.47). Оскільки вказана вимога позивачем не оскаржена, управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську винесено вимогу про сплату боргу № Ф-430 У від 31 грудня 2010 року на суму 46970,21 гривень з урахуванням зменшення суми боргу, яка вважається узгодженою. Супровідним листом від 31 грудня 2010 року № 22864/07 узгоджена вимога направлена для виконання до відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції, який зареєстрував листа 04 січня 2011 року за вхідним номером 204/08-31/15 (а.с.48).
Постановою відповідача від 31 січня 2011 року було відкрито виконавче провадження ВП № 24157765 про стягнення з позивача на користь управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську 46970,21грн. відповідно до вимоги про сплату боргу № Ф-430 У від 31.12.2010 року (а.с.7).
Дана постанова направлена позивачу супровідним листом № 15-271 від 31 січня 2011 року (а.с. 46).
28 грудня 2011 року, тобто, після спливу строків здійснення виконавчого провадження, позивачем подано скаргу на дії державного виконавця у виконавчому провадженні, відкритому 31 січня 2011 року (а.с.5). Позивач у скарзі просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 31 січня 2011 року ВП № 24157765, оскільки управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську відносно позивача було винесено нову вимогу про сплату боргу № Ф-807 від 05 травня 2011 року на суму 47505,17 гривень, яка на його думку, скасовує попередню вимогу, на підставі якої відкрито виконавче провадження ВП № 24157765.
Листом від 10 січня 2012 року № Б-175-8-174-4 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 31 січня 2011 року ВП № 24157765 (а.с.6).
Відповідно до частин 1-3 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції яка діяла до 01 січня 2011 року, разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.
Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.
У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Судом встановлено, що з боку управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську вищеперелічені вимоги закону було виконано.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначений Законом України «Про виконавче провадження».
Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
За вказівкою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до статті 1,2 Закону України «Про державну виконавчу службу» державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.
Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Правовою основою діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.
У своїй діяльності відділ державної виконавчої служби керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України і Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
За приписами статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», основним завданням відділу є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;
8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;
9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області є суб’єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, з наступними змінами і доповненнями, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.
Таким чином, відповідно пункту 8 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень цього Закону суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.
Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або несплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Надання органами Пенсійного фонду України заяви про примусове виконання разом із вимогою про стягнення боргу до органів державної виконавчої служби є заходом стягнення заборгованості із сплати страхових внесків, яка утворилася до 01 січня 2011 року.
Суд не приймає до уваги помилкові твердження позивача, що кожна наступна вимога безумовно скасовує попередню, оскільки законодавцем встановлено ряд певних умов.
Відповідно до пункту 8.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 вимога вважається відкликаною, якщо:
а) сума боргу самостійно погашається страхувальником;
б) орган Пенсійного фонду скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу внаслідок її узгодження або оскарження;
в) вимога органу Пенсійного фонду про сплату боргу скасовується чи змінюється судом (господарським судом);
г) борг списується у випадках, передбачених статтею 106 Закону у редакції, що діяла до 1 січня 2011 року;
ґ) є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу, що зазначені у вимозі.
У випадку, зазначеному підпунктом «б», вимога вважається відкликаною з дня прийняття органом Пенсійного фонду рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми недоїмки.
Позивачем не надано до суду доказів оскарження та скасування вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську № Ф-430У від 31 грудня 2010 року, а отже, цей виконавчий документ є чинним. Не прийнято відповідних рішень з боку управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську.
За таких умов посилання позивача на порушення органами державної виконавчої служби її прав спростовуються, оскільки державним виконавцям не надано права надавати юридичної оцінки виконавчим документам, зокрема вимозі органів Пенсійного фонду України на відповідність вимогам діючого законодавства.
З огляду на вищенаведене, на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
у позовних вимогах суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції, третя особа: управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську про визнання дій начальника відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Бутко О.В. щодо відмови в закінченні виконавчого провадження ВП № 24157765 від 31.01.2011р. протиправними, зобов’язання винести постанову про закінчення виконавчого провадження від 31.01.2011р. ВП № 2415776524157765 з примусового виконання вимоги управління Пенсійного фонду України в місті Краматорську про сплату боргу № Ф-430 У від 31 грудня 2010 року в сумі 46970,21 грн. – відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 13 лютого 2012 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.