ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/2654/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за за поданням Синельниківської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро - Західний Донбас" про стягнення коштів за податковим боргом, -
ВСТАНОВИВ:
21.02.2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло подання Синельниківської об’єднаної державної податкової інспекції (далі Синельниківська ОДПІ), в якому заявник просить прийняти рішення про стягнення коштів з державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» (ДМПВКГ «Дніпро-Західний Донбас») у розмірі частини податкового боргу зі збору за спеціальне використання води в сумі 87159,88 грн. з рахунків у обслуговуючих банках та за рахунок готівки.
В обґрунтування подання заявник зазначив, що відповідач самостійно не сплачує узгоджені суми податкових зобов’язань зі збору за спеціальне використання води за 2011 рік, внаслідок чого заборгованість останнього по платежам перед бюджетом з цього виду податку, яка станом на 20.02.2012 року не погашена підприємством у добровільному порядку у встановлений законодавством термін, становить 87159,88 грн.
Ухвалою суду від 21.02.12р. відкрито провадження у адміністративній справі №2а/0470/2654/12 та призначено її до розгляду на 28.02.12р.
Заявник надав суду клопотання про розгляд справи за відсутністю, позовні вимоги, викладені в поданні підтримують в повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце засідання суду, не з’явився, причин неприбуття не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.
Згідно п.3 ч.7 ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши надані документи і матеріали подання, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
ДМПВКГ «Дніпро-Західний Донбас» зареєстровано як юридична особа Синельниківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 01.09.2005р. та включено до ЄДРПОУ за №10002384968 за юридичною адресою: 52521, Дніпропетровська обл.., Синельниківський район, с. Воронове.
Відповідно до чинного законодавства відповідач є платником податків, зборів (обов’язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в Синельниківській ОДПІ.
Згідно ст.36 Податкового кодексу України встановлено податковий обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку в порядку і строки, визначеному цим Кодексом. Податковий обов’язок платника податків виникає за кожним податком та збором.
У відповідності до ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
На виконання статті 49 ПК відповідачем 06.01.2012 року подана податкова декларація за спеціальне водокористування № 9013825753, в якій визначено до сплати в бюджет збір в сумі 87159,88 грн.
Згідно пункту 328.4 статті 328 Податкового кодексу збір за спеціальне водокористування сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду.
У п. 49.18.5 ст. 49 ПК податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідачем самостійно визначено у податковій декларації за спеціальне водокористування № 9013825753 збір в сумі 87159,88 грн.
Позивачем надано суду докази того, що у відповідача станом на 20.02.12р. рахується заборгованість зі збору за спеціальне використання водних ресурсів в сумі 87159,88 грн.
Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв’язку з тим, що борг відповідача виник ще у 2001 році тому першу податкову вимогу вручено відповідачу 18.10.2001 року, другу – 11.12.2001 року, оскільки податковий бог відповідача до цього часу не переривався, то нові вимоги прийняттю не підлягали.
Обставиною, що зумовила необхідність звернення контролюючого органу до суду із даним поданням, є момент встановлення Синельниківською ОДПІ обставини виникнення цього податкового боргу відповідача – тобто відсутності сплати задекларованого зобов’язання по терміну сплати 19.02.2012 року, що відбулося протягом робочого часу інспекції в ході аналізу карток особових рахунків платників податків щодо сплати/несплати грошових зобов’язань, в даному випадку – 14 год. 00 хв. 20.02.2012 року.
У відповідності до п. 95.1-95.2 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 ст.95 цього Кодексу передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Також орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України).
Зі змісту вищевказаних норм права вбачається, що податковий орган повинен дотримуватись процедури черговості способів погашення податкового боргу платника податків, тобто спочатку стягнути податковий борг з коштів, які перебувають у його власності, в тому числі з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а лише в разі їх недостатності –з а рахунок продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а частиною 2 статті 19 Конституції України - що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 71 КАС України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що податкове зобов’язання відповідачем було узгоджене, однак не сплачене у встановлені законодавством строки, суд вважає правомірною та обгрунтованою вимогу податкового органу про стягнення з відповідача на користь бюджету в рахунок погашення податкового боргу із збору за спеціальне використання води в сумі 87159,88 грн.
Керуючись ст.ст.2, 8-12, 158-163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Подання Синельниківської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області до державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» про стягнення коштів за податковим боргом - задоволити повністю.
Стягнути кошти з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» (52521, Дніпропетровська обл.., Синельниківський район, с. Воронове, вул. Дніпровська, буд. 28, код ЄДРПОУ 03564045 ) у розмірі частини податкового боргу зі збору за спеціальне використання води в сумі 87159,88 грн. з рахунків у обслуговуючих банках та за рахунок готівки.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
С.В. Ніколайчук