ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2012 р. Справа № 2а/0270/240/12
Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи
за позовом: прокуратури Барського району Вінницької області в інтересах держави - Пенсійного фонду України в особі управління Пенсійного фонду України у Барському районі
до: суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ :
Прокуратура Барського району Вінницької області в інтересах держави - Пенсійного фонду України в особі управління Пенсійного фонду України у Барському районі звернулась до суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачка здійснювала підприємницьку діяльність, про що свідчить сплата ним фіксованого податку. Однак, сплату страхових внесків, у розмірах передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідач не проводив. У зв'язку із чим, за відповідачкою рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 1738,80 грн., про що свідчать письмові вимоги позивача про сплату зазначеної заборгованості.
Суд, розглянувши матеріали позовної заяви та встановивши, що відповідно до положень ст. 183-2 КАС України у даній адміністративній справі застосовується скорочене провадження, ухвалою від 20.01.2012 року відкрив скорочене провадження у даній справі та запропонував відповідачці в 10-денний термін надати письмові заперечення проти позову.
Відповідачка у строк, передбачений частиною третьою статті 183-2 КАС України заперечень суду не направила, хоча ухвала про відкриття скороченого провадження направлялась, але повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося до суду із відміткою поштового відділення зв’язку: "за закінченням терміну зберігання".
Враховуючи те, що поштове відправлення направлене відповідачці за адресою вказаною позивачем, що також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, суд вважає, що вжив всіх заходів для належного повідомлення відповідача, а тому відповідно до ч. 3 ст. 167 КАС України копія ухвали вважається врученою.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі - суд дійшов висновку про наявність підстав щодо прийняття рішення про задоволення позову в порядку скороченого провадження, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрована в управлінні ПФУ в м. Могилів-Подільському та Могилів-Подільському районі та є платником страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Відповідачка зареєстрована Барською районною державною адміністрацією Вінницької області 30.03.1995 року, за адресою: 23000, АДРЕСА_1, м. Бар, Вінницька область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Судом встановлено, що відповідачка має заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 1738,80 грн.
Згідно статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон) визначено коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, до яких відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 даного Закону відносяться фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Частиною 1 статті 19 Закону визначено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
8 липня 2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено у наступній редакції: "фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.
Частина 6 цієї ж статті передбачає, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачка здійснювала підприємницьку діяльність, про що свідчить проведення нею сплати єдиного податку (сплата за торгівельний патент), однак сплату страхових внесків, у розмірах, передбачений Законом, остання не проводила. Заборгованість по страхових внесках підтверджується розрахунком суми боргу (а.с.7).
Таким чином, у відповідачки виникла заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період в сумі 1738,80 грн.
Згідно пункту 3 статті 106 Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою та в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом 10 - ти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суми фінансових санкцій.
Відповідачці направлялась вимога № Ф 115 від 21.04.2011 року (а.с.9), яка отримана останньою, що стверджується матеріалами справи.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що боржник протягом 10 робочих днів після отримання вимоги не сплатила зазначену у вимозі суму боргу.
Статтею 23 Закону встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості на день розгляду справи суду не подано.
На підставі викладеного, враховуючи, що позов підтверджений матеріалами справи, відповідачем не спростований, тому підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,м. Бар, Вінницька область, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Барському районі 1738,80 грн. (одна тисяча сімсот тридцять вісім грн. 80 коп.) боргу зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна