ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2012 року Справа № 2а/2370/368/2012
20.02.12
11 год. 57 хв.м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді –Коваленка В.І.,
при секретарі –Поповій Ю.Є.,
за участю:
представника позивача –не з’явився,
відповідача –не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення 170 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення 170 грн.
Позивач зазначає, що відповідач має заборгованість по фінансових санкціях в сумі 170 грн., яку останній добровільно не сплатив, а тому позивач просить стягнути її в судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте подав клопотання в якому просив розглянути справу без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши та оцінивши письмові докази в їх сукупності, судом встановлено, що страхові внески до Пенсійного фонду є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі за текстом - Закон України № 1058).
Частиною 1 статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.
Згідно пункту 3 статті 11 Закону України № 1058 загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Пунктом 5 статті 14 Закону України № 1058 встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до статті 15 Закону України № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
Судом встановлено, що відповідач згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи зареєстрований 03.07.2006р. як суб’єкт підприємницької діяльності, є страхувальником відповідно до статті 14 Закону України № 1058 та згідно пункуту 6 частини 2 статті 17 цього Закону (в редакції, чинній до 01.01.2011р.) він має нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду.
Відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності органам Пенсійного фонду України передбачено пунктом 5 частини 9 статті 106 Закону № 1058 (в редакції, яка діяла до 01.01.2011р.), згідно якої за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При вирішенні спору суд враховує, що відповідно до частини 13 статті 106 Закону № 1058 про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.
При дослідженні письмових матеріалів справи, судом встановлено, що за результатами проведеної посадовою особою позивача перевірки своєчасності подання звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, складено акт № 422 від 28.09.2011р. та встановлено неподання відповідачем до 1 квітня 2011 року органам Пенсійного фонду України звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік. На підставі цього акту винесено рішення № 970 від 30.09.2011р., яким до відповідача застосовано фінансові санкції в розмірі 170 грн. за неподання звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством. Вказане рішення одержано відповідачем, про що свідчить відповідне поштове повідомлення про вручення, однак в передбаченому законодавством порядку оскаржено не було.
Таким чином, загальний борг відповідача перед позивачем становить 170 грн.
У відповідності до статті 23 Закону України № 1058 спори, що виникають із правовідносин даного Закону вирішуються у судовому порядку.
Суд зазначає, що в силу положень абзаців 5, 6 пункту 7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 8 липня 2010 року № 2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Абзацом 5 підпункту 5 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України № 384/2011 від 06.04.2011р. передбачено, що Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань: організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах і районах у містах щодо стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів.
Згідно підпункту 6 пункту 2.3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за № 442/6730 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах мають право стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі вищесказаного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, 19700, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області, що знаходиться за адресою: вул. Черкаська, 6, м. Золотоноша, Черкаська обл., 19700, ідентифікаційний код 21366610 борг по сплаті фінансових санкцій в сумі 170 (сто сімдесят) грн.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Коваленко