Судове рішення #21351037


  

Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   

 08 лютого 2012 р.                                                             справа № 2а/0570/186/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  10 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Голубової Л.Б.

при секретарі          Барабаш Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу                                                                                

за позовом                     публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»

до                              управління у справах захисту споживачів у Донецькій області

про                               скасування постанови № 4368 від 22.11.2011р. про накладення

                                   стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав

                                   споживачів»

за участю:

представника  позивача:                     ОСОБА_1, за дов. № 279-12 «Д» від 28.12.2011р.

представника відповідача:                     не з’явився

Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго»  звернулося  до суду з позовною заявою до  управління у справах захисту споживачів у Донецькій області про постанови № 4368 від 22.11.2011року про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Позов обґрунтований неправомірним проведенням перевірки структурного підрозділу позивача – Калінінського РЕМ, оскільки, на його думку, Законом України «Про електроенергетику» встановлено, що державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та інші органи, визначені законодавством України. Органом державного регулювання в електроенергетиці є Національна комісія регулювання еелектроенергетики України.

Крім того, позивач наполягає на неправомірності накладення штрафу у сумі 170,00 гривень за перешкоду службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні планової перевірки стану дотримання вимог законодавства щодо захисту прав споживачів, оскільки такі висновки відповідача не відповідають дійсним обставинам справи. Службова особа позивача, яка вказана в акті перевірки від 27 вересня 2011 року як в.о. начальника абонентської служби позивача та як така, що чинила перешкоди у проведенні перевірки на дату проведення перевірки знаходилася на професійному навчанні з відривом від виробництва.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просила задовольнити позов в повному обсязі .

Відповідач у судове засідання  не з’явився, про дату, час, місце судового засіданні був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» звернулося до суду з адміністративним позовом у зв’язку з тим, що управлінням у справах захисту прав споживачів у Донецькій області за результатами позапланової перевірки структурного підрозділу позивача щодо дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів складено акт від 27 вересня 2011 року № 006446 , яким встановлено, що Калінінським РЕМ ПАТ «Донецькобленерго» в ході позапланової перевірки порушено ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» № 3161-ІV від 01.12.2005р. Зокрема, в акті перевірки зазначено, що спеціалістами управління 27 вересня 2011 року було здійснено вихід до Калінінських РЕМ Донецьких ЕМ ПАТ «Донецькобленерго» (м. Донецьк, вул. Складська, 1Б) для проведення позапланової перевірки за фактами, викладеними у зверненні гр. ОСОБА_2 на підставі згоди Держспоживзахисту України від 15 вересня 2011 року № 03/88276-2011, наказу по управлінню № 434 від 19 вересня 2011 року та направлення на проведення перевірки№ 05-459 від 19 вересня 2011 року. Проте, в.о. начальника абонентської служби Калінінського РЕМ Степаненко Ю.О. о 9 год.30 хв. 27 вересня 2011 року та директором Донецькі ЕМ Жуковим Д.В. о 10 год.30 хв. 27 вересня 2011 року (м. Донецьк, вул. Постишева, 99) було створено перешкоду службовим особам уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів при проведенні позапланового заходу, посилаючись на відсутність дозволу на проведення перевірки з боку ПАТ «Донецькобленерго» (а.с. 7-9).

Статтею 26 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачені повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав та інтересів споживачів і його територіальних органів.

22 листопада 2011 року за наслідками акту позапланової перевірки відповідачем прийнято постанову № 4368, якою застосовано штрафні санкції у розмірі 170,00 гривень за перешкоду службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні планової перевірки стану дотримання вимог законодавства щодо захисту прав споживачів, як зазначено у постанові (а.с. 10).

Суд зауважує на тому, що відповідачем в акті перевірки заход зазначено як позаплановий, а в постанові, прийнятій на підставі акту перевірки зазначено, що перевірка була плановою. Доказів проведення планової перевірки відповідачем не надано.

Позивач вважає постанову неправомірною, оскільки при її прийнятті не враховано те, що ПАТ «Донецькобленерго» є суб'єктом господарювання у сфері електроенергетики і свою діяльність здійснює на підставі ліцензій, виданих Національною комісією регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ України). Ліцензійна діяльність товариства врегульована спеціальними законами, зокрема: Законом України «Про електроенергетику», з набранням чинності якого 16 жовтня 1997 року у відповідача, що діє на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року, відсутні повноваження щодо здійснення контролю за ліцензійною діяльністю суб'єктів господарювання у сфері електроенергетики, що належить до компетенції НКРЕ.

Оскільки представник відповідача в судове засідання не з’явився, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.

ПАТ «Донецькобленерго» є енергопостачальною організацією, основним предметом діяльності якої є виробництво, постачання та транспортування електричної енергії. Товариство є суб'єктом господарювання у сфері електроенергетики і свою діяльність здійснює на підставі ліцензій, виданих Національною комісією регулювання електроенергетики України. Є учасником оптового ринку електричної енергії.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

ПАТ «Донецькобленерго» є підприємством, основна діяльність якого  -  постачання електричної енергії споживачам: фізичним та юридичним особам.

Закон України  «Про електроенергетику» визначає, зокрема, правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії та захистом прав споживачів.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що енергопостачальники - учасники оптового ринку електричної енергії України, які купують електричну енергію на цьому ринку з метою продажу її споживачам або з метою її експорту.

Споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Статтею 5 вказаного Закону визначено, що державна політика в електроенергетиці базується на таких принципах, зокрема, як: забезпечення захисту прав та інтересів споживачів енергії; забезпечення відповідальності енергопостачальників та споживачів.

Відповідно до ст. 11 Закону державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, формування тарифної політики, встановлення порядку здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії та відповідальності за порушення ними умов і правил здійснення діяльності на оптовому ринку електричної енергії.

Згідно зі ст. 13 Закону діяльність з виробництва, передачі та постачання електричної енергії в Україні здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та інші органи, визначені законодавством України.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що захист прав споживачів електричної і теплової енергії є одним з основних завдань Національної комісії регулювання електроенергетики України, яка відповідно до покладених на неї завдань, зокрема,  здійснює безперешкодно перевірки дотримання умов ліцензованої діяльності; застосовує адміністративні стягнення до посадових осіб та майнові санкції до суб'єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії з урахуванням активних впорядкованих дій щодо забезпечення стабільного фінансового становища електроенергетики та захисту прав споживачів.

Таким чином, ПАТ «Донецькобленерго» є енергопостачальною організацією - учасником оптового ринку електричної енергії.

Отже, саме Національна комісія регулювання електроенергетики України має право здійснювати перевірки діяльності енергопостачальницьких організацій на оптовому ринку електричної енергії, якою є позивач, та, відповідно, накладати санкції за порушення наведених вимог законодавства.

Відповідачем перевірка проводилася щодо дотримання позивачем як енергопостачальником вимог законодавства про захист прав споживачів в сфері його взаємовідносин з громадянами - споживачами електричної енергії.

Статтею 2 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що, законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Вказаний Закон є загальним в сфері захисту прав споживачів.

Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, правовідносини між енергопостачальником та споживачами електричної енергії регулюються спеціальними нормами права, зокрема: Законом України  «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України  від 31 липня 1996 року № 28, Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 та іншими нормативно-правовими актами.

В акті перевірки зазначено, що вона проведена за фактами, викладеними у зверненні гр. ОСОБА_2 Вказаного звернення відповідачем позивачеві не надано.

Взаємовідносини між громадянами - споживачами електричної енергії та енергопостачальниками регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357.

Відповідно до п. 38 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357,  енергопостачальник зобов'язується: забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договором; надавати інформацію про послуги, пов'язані з електропостачанням, та про терміни обмежень і відключень; гарантувати безпечне користування послугами, пов'язаними з електропостачанням, за умови дотримання споживачами вимог правил безпечної експлуатації внутрішньої електромережі, електроустановок та побутових електроприладів; відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку для зарахування коштів за спожиту електричну енергію та вказати його номер у договорі; у разі перерахування споживачами коштів за електричну енергію на інші рахунки повернути ці кошти за заявою споживача або за власною ініціативою в триденний термін з моменту їх отримання; повідомляти споживача письмово або через засоби масової інформації та в місцях оплати за електричну енергію про зміни тарифів (цін) не пізніше ніж за 5 днів до введення їх в дію; проводити не менш як один раз на 6 місяців контрольне знімання показань приладів обліку у споживачів відповідно до затверджених графіків; проводити планову повірку, ремонт і заміну приладів обліку в терміни, встановлені нормативно-технічними документами та договором; розглядати звернення та претензії споживача щодо надання послуг, пов'язаних з постачанням електричної енергії, та приймати з цього приводу рішення у терміни, передбачені законодавством; приймати письмові та усні повідомлення (у тому числі засобами зв'язку) споживачів щодо порушення електропостачання або порушення параметрів якості електричної енергії, а також вживати заходів до відновлення електропостачання та приведення показників якості у відповідність з вимогами нормативних документів; ознайомити споживача з цими Правилами та провести інструктаж щодо безпечної експлуатації приладів обліку.

Гр. ОСОБА_2 звертався до позивача із скаргою від 31 серпня 2011 року на неправомірні дії працівників Калінінських РЕМ щодо відключення електричної енергії у звязку з недопуском до електричного лічиільника. Позивач надав відповідь на звернення вказаного громадянина 12 вересня 2011 року. Вказане листування позивача з гр. ОСОБА_2 наявне в матералах справи.

Постанову № 4368 від 22 листопада 2011 року винесено на підставі ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до пункту 8 частини 1 якої, у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність, зокрема, за створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, окрім іншого накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (п. 13 частини 1 ст. 26 Закону).

Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.

Пунктами 1.1, 1.5, 2.1 Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 23 червня 2009 року № 229, визначено, що територіальними органами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики є управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Управління є юридичними особами.

Одним з основних завдань Управління є забезпечення реалізації державної політики щодо захисту прав споживачів у відповідному регіоні.

Механізм здійснення державного контролю посадовими особами Держспоживстандарту України та його територіальних органів у сфері захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за додержанням законодавства про захист прав споживачів визначений Порядком проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженим наказом Держспоживстандарту України 25 жовтня 2006 року № 311.

Відповідно до п. 1.2 вказаного Порядку він розроблений відповідно до вимог Законів України «Про захист прав споживачів», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють відносини у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 3.2 вказаного Порядку визначено, що при описі виявлених порушень вимог законодавства повинні бути зазначені нормативно-правові акти чи нормативні документи, вимоги яких порушені, їх повне найменування та реєстраційний номер.

Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів встановлена ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Такі ж норми містяться в Положенні про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №1177, п. 4 якого передбачено, що рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Держстандартом.

Предметом спірних правовідносин є постанова відповідача про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів, зокрема, за перешкоду службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні планової перевірки стану дотримання вимог законодавства щодо захисту прав споживачів, як зазначено у постанові. Однак, відповідачем не доведено проведення планової перевірки позивача.

Крім того, висновки акту перевірки від 27 вересня 2011 року не відповідають дійсності щодо вчинення зазначених дій з боку в.о. начальника абонентської служби Калінінських РЕМ ПАТ «Донецькобленерго», оскільки вказана посадова особа знаходилася на професійному навчанні з відривом від виробництва в м. Горлівка з 26 по 28 вересня 2011 року, що доводиться відповідними службовими записками та свідоцтвом № 535 пропідвищення кваліфікації (а.с.13-15). Директор Донецьких електромереж Д.В.Жуков є представником іншого структорного підрозділу позивача, ніж який перевірявся відповідачем 27 вересня 2011 року.

Враховуючи наведене, прийнята в результаті таких дій постанова суб’єкта владних повноважень підлягає скасуванню.

Керуючись статтями ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» до управління у справах захисту споживачів у Донецькій області про скасування постанови № 4368 від 22 листопада 2011 року про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» та визнання дій відповідача протиправними – задовольнити.

Скасувати постанову управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області № 4368 від 22 листопада 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 28 (двадцять вісім) гривень 23 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена 08 лютого 2012 року в присутності представника позивача.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

  

Суддя                                                                                      Голубова Л.Б.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація