донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

06.05.2008 р.                                                                         справа №37/261

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

за участю представників сторін:

від позивача:

Вдовенко М.В. – за дов. № 85-161юр від  20.06.07 р.,

від відповідача:

Орлов В.В. – за дов. № 4 від 21.05.07 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еко-вугілля України», м. Єнакієве Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від	28.02.2008 року

по справі

№37/261

за позовом

Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до	Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еко-вугілля України», м. Єнакієве Донецької області

про	Стягнення збитків у вигляді вартості вагової недостачі продукції в сумі 921 грн. 90 коп.

ВСТАНОВИВ:

У 2007 році  позивач, Відкрите акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, звернувся до господарського  суду  Донецької  області з  позовною  заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еко-вугілля України», м. Єнакієве Донецької області, про стягнення збитків у вигляді вартості вагової недостачі продукції в сумі 921 грн. 90 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.02.08р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»,                  м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еко-вугілля України», м. Єнакієве Донецької області про стягнення збитків у вигляді вартості вагової недостачі продукції в сумі 921 грн. 90 коп. задоволені. Рішення мотивоване тим, що факт недостачі вугілля є доведеним, тому позовні вимоги про стягнення збитків у вигляді вартості вагової недостачі продукції обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еко-вугілля України», м. Єнакієве Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає, що суд порушив норми матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2008р.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»,            м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, надав відзив на апеляційну скаргу, якими зазначив, що апеляційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню, а тому просив суд апеляційної інстанції залишити рішення господарського суду Донецької області від 28.02.08 р. без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, незважаючи на невиконання відповідачем вимог, викладених в ухвалі про порушення апеляційного провадження від 21.03.08 р., оскільки відповідно до ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч. 2 ст. ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом її прав, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій», суд здійснює правосуддя у відповідності із принципом верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України і законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 Закону України «Про судоустрій»встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності  - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи,  висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну “Про судоустрій” та ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.02.06 р. між ВАТ  „Міттал Стіл Кривий Ріг”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області та ТОВ «Торговий дім «Еко-вугілля України», м. Єнакієве Донецької області  було укладено договір № 723 купівлі-продажу вугільної продукції.

Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 14.06.07 назва ВАТ  „Міттал Стіл Кривий Ріг” змінена на ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, яке є правонаступником всіх майнових і немайнових прав та обов’язків ВАТ  „Міттал Стіл Кривий Ріг”.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що продавець зобов’язався передати у власність Покупця вугілля АШзб(0-6) іменоване надалі „Товар”, в обсязі і за цінами, зазначеними у договорі чи в додатках до нього, а Покупець –прийняти Товар і здійснити оплату Продавцю в порядку, передбаченому даним Договором.

У відповідності до п. 3.5 розділу 3 вищезазначеного договору Товар, що поставляється, буде підлягати вхідному контролю з боку Покупця. Сторони дають згоду на здійснення приймання продукції по якості і кількості відповідно до Інструкцій П-6, П-7. Виклик представника Продавця  обов’язковий  в разі поставки неякісного Товару. Приймання Товару по кількості здійснюється у Покупця шляхом зважування під час руху на автоматичних електронно-тензометричних 200-тонних вагах “Trapper”. Вага нетто визначається шляхом відрахування з ваги брутто ваги тари вагона, вказаної за трафаретом. Відповідальна недостача Товару визначається з урахуванням  норми недостачі в розмірі 1 %  і норми надлишків 0,2 % від ваги нетто у вагоні. Взаємини по недостачі Товару регулюються між Продавцем і Покупцем  без участі вантажовідправника.

06.08.06 р. на виконання умов договору на адресу позивача за залізничними накладними №№ 48607788, 48607791 в вагонах  №№ 67888917, 65282402, 66697384, 65705730, 67664268, 60290277 надійшло вугілля –антрацит (АШоб).

На станцію призначення вантажу вагони прибули у справному стані, без ознак втрати, у зв’язку з чим були видані позивачу без перевірки ваги згідно статті 52 Статуту залізниць України, про що свідчить штамп залізниці в графі 2 залізничних накладних “Відмітки про видачу вантажу”. Прибуття вантажу у справному стані свідчить про те, що доступу до вантажу у процесі перевезення не було, він не піддавався будь-якому зовнішньому фізичному впливу, отже вантаж прибув у тому стані і кількості, в якому був завантажений вантажовідправником.

Комісією позивача при прийманні продукції за участю представника громадськості   Береза С.Ф. (посвідчення № 38 від 04.08.06 р.) була виявлена вагова нестача у кількості 7,8 т., про що був складений акт про приймання продукції за кількістю № 121 від 06.08.06 р.

З розрахунку вартості вагової нестачі вбачається, що відповідальна нестача з урахуванням норми нестачі становить 4,39 т., вартість якої –921 грн. 90 коп.

Виставлені відповідачем рахунки  на оплату поставленого товару позивач оплатив в повному обсязі. Факт оплати підтверджено наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 1/10188 від 29.06.06 р.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію щодо відшкодування вартості вагової нестачі продукції № 851-4/2-10у/п від 08.12.06 р. на суму 921 грн. 90 коп.

Відповідач направив на адресу позивача відповідь на претензію  від  18.01.07 р. № 37, якою зазначив про неможливість задоволення вимог, викладених в претензії.

В зв’язку з чим позивач звернувся до господарського суду Донецької області про стягнення з відповідача  вартості вагової недостачі продукції у розмірі 921 грн. 90 коп., як збитків, спричинених позивачеві неналежним виконанням відповідачем його договірних зобов»язань за договором купівлі-продажу № 723 від 24.02.06 р.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правові норми, які підлягають застосуванню, матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України  за   договором   поставки   одна  сторона  -  постачальник зобов'язується передати (поставити)  у  зумовлені  строки  (строк) другій   стороні   -   покупцеві   товар   (товари),   а  покупець зобов'язується прийняти вказаний  товар  (товари)  і  сплатити  за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає товар та зобов’язується сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник,   який  порушив  зобов'язання,  має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 193 Господарського кодексу України зазначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні  виконувати господарські зобов’язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.  

У відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані  цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, понесені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.  

Як вбачається з п. 3.5 розділу 3 договору № 723 від 24.02.06 р., сторони домовились, що відповідальна недостача Товару визначається з урахуванням  норми недостачі в розмірі 1 %  і норми надлишків 0,2 % від ваги нетто у вагоні. Пунктом 14 Інструкції № П-6 зазначено, що перевірка ваги нетто проводиться в порядку, встановленому стандартами, технічними умовами і іншими обов’язковими для сторін правилами, якими, як правомірно встановлено судом першої інстанції, є зазначені умови договору, на виконання яких вказання позивачем у акті та розрахунку ваги нетто здійснено шляхом відрахування від перевіреної ваги бруто ваги тари з трафарету.  

Враховуючи вищенаведене та у відповідності до умов укладеного між сторонами договору, позивачем була розрахована відповідальна недостача  вугілля, яка з урахуванням вартості вугілля зазначеного в рахунку відповідача, склала загальну суму у розмірі 921 грн. 90 коп., що відповідачем не заперечувалося.

Пунктом 12 Інструкції № П-6 передбачено, що приймання продукції за кількістю  здійснюється по транспортним та супроводжувальним документам відправника, яким у даному випадку є ВАТ ЦОФ “Нагольчанська”, спірний вантаж надійшов навалом у відкритих полувагонах, тому його супроводжували тільки дорожні відомісті та накладні, зазначені в пунктах 1.1, 1.2  Правил оформлення перевізних документів. Дата та номер рахунку в акті відсутні, оскільки за умовами пункту 5.4 розділу 5 договору № 723 від 24.02.06 р., рахунки за поставлений товар виставляються протягом десяти банківських днів з моменту поставки товару, вартість  недостачі розрахована окремо з урахуванням вартості однієї тони вантажу згідно рахунку відповідача, норм природної втрати і надлишків.

Судом першої інстанції правомірно зазначено, що відсутність даних в акті щодо збереження захисної маркировки, не спростовує факту недостачі продукції та не позбавляє акт приймання за кількістю доказової сили  та не є встановленою за договором обов’язковою умовою при прийманні вантажу.

З акту № 121 від 06.08.06 р. вбачається, що зважування вугілля проводилося, як і передбачено пунктом 3.5 розділу 3 договору,  під час руху вагонів на автоматичних електронно–тензометричних 200-тонних вагах „Trapper DRS”, що знаходяться на під’їзній колії позивача і розташовані до пункту передачі вантажу залізницею, у зв»язку з чим переваження продукції відбувалося до видачі вантажу залізницею.

Пунктом 6.1 договору № ПР/МД-2/1-03/НЮ-778 від 29.01.03р. на експлуатацію залізничної під’їзної колії, укладеного між позивачем та ДП „Придніпровська залізниця” передбачено, що вагони для під’їзної колії локомотивом залізниці зі станції Кривій Ріг –Головний (станції призначення в спірних залізничних накладних) подаються на одну з колій приймально–відправного парку станції Східна –Приймально –Відправна.

Згідно абз. 2 п. 6.3 вищевказаного договору, на коліях станції Східна –Приймально –Відправна здійснюється здавання і прийом вагонів у технічному і комерційному відношенні. Після здійснення здавання вагонів подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії, тобто позивача (абз. 3 п. 6.3 договору).

У відповідності до ст. 52 Статуту залізниць України, вантажі, які завантажені засобами відправника і надійшли в справних вагонах без ознак недостачі, псування, пошкодження  видаються залізницею без перевірки їх кількості і стану.

Згідно ст. 111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, якщо вантаж надійшов у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Отже, у зв’язку з тим, що вантаж у спірних вагонах прибув без слідів розкрадання та втрати, про що зазначено у залізничних накладних, по данному факту не  було складено комерційний акт, тому відсутні підстави для залучення до участі у розгляді справи залізниці.

В зв»язку з тим, що між сторонами  по справі виникли правовідносини за договором купівлі-продажу, однією з умов якого є узгодження сторонами в добровільному порядку того, що спірні питання щодо недостачі товару регулюються без участі вантажовідправника, тому немає підстав для залучення до участі у справі вантажовідправника, до якого у відповідача  виникає право регресної вимоги за іншим договором після встановлення судом факту недостачі отриманої позивачем продукції.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що факт недостачі вугілля є доведеним, у зв»язку з чим позовні вимоги про стягнення збитків у вигляді вартості вагової недостачі продукції є обґрунтованими, а тому судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги позивача.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2008 року у справі № 37/261 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення, а формальні недоліки, що містяться в актах приймання продукції, не позбавляють їх доказової сили і факт поставки продукції з недостачею доведено позивачем наявними матеріалами справи.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еко-вугілля України», м. Єнакієве Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2008 року у справі № 37/261 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2008 року у справі № 37/261   –без змін.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п’ятиденний строк  та може бути оскаржена  до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий          

Судді:          

          

Надр.5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 –ДАГС;

5 –ГС Дон. обл.;

Ложка Н.Л.