ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
"13" лютого 2012 р. справа № 2a-473/12/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю ‘‘Модульмонтажгруп’’про визнання недійсним господарського зобов’язання, що виникло на підставі договору від 01.02.2009 року, -
В С Т А Н О В И В:
11.08.2011 року Держана податкова інспекція в м. Івано-Франківську звернулася в суд із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю ‘‘Модульмонтажгруп’’ про визнання недійсним господарського зобов’язання, що виникло на підставі укладеного між ними договору від 01.02.2009 року, та стягнення із них на підставі частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України коштів отриманих за таким договором підряду в сумі 687 840,00 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.08.2011 року відмовлено у відкритті провадження в частині заявлених позовних вимог, а саме щодо визнання недійсним господарського зобов’язання, що виникло на підставі укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю ‘‘Модульмонтажгруп’’договору підряду від 01.02.2009 року.
25.01.2012 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду вказану вище ухвалу суду скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
13.02.2012 року коментована адміністративна справа в частині заявлених Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську позовних вимог про визнання недійсним господарського зобов’язання, що виникло на підставі договору підряду від 01.02.2009 року, надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
З’ясовуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження в адміністративній справі та дотримання позивачем строків звернення із адміністративним позовом, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що аналогічний строк звернення до адміністративного суду був встановлений частиною 2 коментованої статті Кодексу і в її редакції до 17.11.2011 року.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
За змістом вимог пункту 5 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Львівський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 25.01.2012 року у справі 94547/11/9104 щодо даних позовних вимог зазначив, що право на звернення податкових органів з позовами про визнання недійсним правочину встановлено пунктом 11 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року №509-ХІІ ‘‘Про державну податкову службу в Україні’’. Податкові органи мають право звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсними правочину, укладеного між платниками податків, з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це встановлено частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України.
При визначенні строку звернення до суду з відповідними позовами слід керуватися загальними правилами, передбаченими статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно строк звернення податкового органу до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, та стягнення відповідних санкцій становить шість місяців. Зазначений строк обчислюється з дня, коли податковий орган дізнався або повинен був дізнатися про порушення інтересів держави внаслідок вчинення відповідного правочину з протиправною метою. Таким днем може бути або день проведення відповідної перевірки, або день надходження до органів державної податкової служби інших документів, які свідчать про вчинення відповідного правочину з протиправною метою, наприклад даних зустрічних перевірок контрагентів платника тощо.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову вбачається, що обставина щодо недотримання, на думку позивач, вимог чинного законодавства при укладенні і виконанні фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю ‘‘Модульмонтажгруп’’договору підряду від 01.02.2009 року, в тому числі з протиправною метою, що завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську встановлено при проведенні в період з 29.12.2010 року по 13.01.2011 року планової виїзної комплексної документальної перевірки з питань дотримання вимог законодавства про оподаткування фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за період з 01.10.2008 року по 30.09.2010 року. Результати даної перевірки, в тому числі вказані у позові висновки про протиправність правочину, викладені в акті за №195/17-3/НОМЕР_1 від 20.01.2011 року (а.с. 14-18). Тобто, обставина про те, що правочин від 01.02.2009 року, на думку позивача, укладений з метою, що завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, Державній податковій інспекції в м. Івано-Франківську стала відома 20.01.2011 року.
Із адміністративним позовом до суду Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську звернулося 11.08.2011 року (згідно штампу канцелярії суду).
Таким чином, Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську звернулось до суду з адміністративним позов із пропущенням шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, на визнання недійсним господарського зобов’язання, що виникло на підставі укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю ‘‘Модульмонтажгруп’’ договору підряду від 01.02.2009 року.
Позивач при подачі адміністративного позову, у відповідності до вимог частини 1 статті 100 та частини 1 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, не зазначив про обставини, які перешкоджали йому своєчасно дізнатися про порушення його прав, свобод чи інтересів, не обґрунтував причини неможливості звернення із таким позовом раніше та не додав до позову матеріалів, які вказують на причини пропуску строку звернення до суду поважними.
З огляду на вказане суд приходить до висновку, що адміністративний позов про визнання недійсним господарського зобов’язання, що виникло на підставі укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю ‘‘Модульмонтажгруп’’договору підряду від 01.02.2009 року, підлягає залишенню без розгляду.
На підставі наведеного, керуючись частиною 2 статті 99, статтями 100, 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання недійсним господарського зобов’язання, що виникло на підставі укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю ‘‘Модульмонтажгруп’’договору підряду від 01.02.2009 року, - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Чуприна О.В.