ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.03.12р.Справа № 2/5005/10543/2011

За позовом  Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м. Київ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрпромбетон", м. Дніпропетровськ 

про стягнення заборгованості за Рамковою угодою в сумі 175 694, 20 грн.

Суддя  Боділовська М.М.

Представники:

  Від Позивача: ОСОБА_1., паспорт ВВ № НОМЕР_1

  Від Відповідача: не з"явився 

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позов Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрпромбетон", м.Дніпропетровськ про стягнення заборгованості за Рамковою угодою в сумі 175 694,20 грн.

Справу було призначено до розгляду на 31.08.2011 року, але Відповідач представника в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд клопотання відповідача задовольнив, розгляд справи відклав на 17.10.2011 року. В судове засідання 17.10.2011 року Відповідач надіслав клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду пов"язаної з нею справи № 20/5005/12283/2011 за позовом ТОВ "Завод Укрпромбетон" до ПАТ "Прокредитбанк" про визнання недійсною рамкової угоди № 362 від 27.02.2008 року, стягнення заборгованості за якою поекладено в основу позовних вимог у справі № 2/5005/10543/2011. Суд клопотання Відповідача задовольнив, провадження у справі № 2/5005/10543/2011 зупинив.

13.02.2012 року Позивач надав рішення суду у справі № 20/5005/12823/2011-33/357 від 16.01.2012 року, в зв"язку з чим провадження у справі № 2/5005/10543/2011 було поновлено, справу призначено до розгляду на 01.03.2012 року.

В судове засідання 01.03.2012 року Відповідач представника не направив, відзив на позов не надав, надіслав клопотання про відкладення розгляду  справи.

Клопотання Відповідача задоволенню не підлягає, в зв"язку з закінченням строку вирішення спору, передбаченого ст.69 ГПК України.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, залухавши пояснення представника Позивача, господарський суд-

Встановив:

27 лютого 2008 року між закритим акціонерним товариством "ПроКредит Банк", нова назва якого - Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк"  та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Укрпромбетон»було укладено Рамкову угоду № 362, відповідно до якої Позивач мав право на підставі договорів про надання траншу, які є її невід'ємною частиною, у майбутньому надавати Позичальнику кредитні кошти у гривні, доларах США або ЄВРО загальним лімітом заборгованості, на дату надання траншу, порахованої з використанням курсів НБУ для відповідних валют, не більше ніж 150 000,00 доларів США в межах терміну 120 місяців з моменту підписання цієї угоди.

Видача кредитів здійснювалась на підставі Рамкової угоди та в межах її умов у вигляді укладання договорів про надання траншу, які є невід'ємною частиною Рамкової угоди та не мають самостійного значення.

На підставі та в межах Рамкової угоди Позивач та Відповідач уклали:

- Договір про надання траншу №12.13862/362 від 27.02.2008 року

- Договір про надання траншу №12.15527/362 від 13.08.2008 року.

- Договір про надання траншу №12.15849/362 від 03.09.2008 року.

- Договір про надання траншу №1501.21986/362 від 27.11.2009 року.

Позивач  свої зобов'язання   за  Кредитними  договорами   виконав   належним  чином   надавши Відповідачу кредитні кошти, що підтверджується меморіальним валютним ордером від 28.02.2008 року № 33831.

В забезпечення виконання зобов'язань за Рамковою угодою (а отже і за вказаними Кредитними Договорами) було укладено:

1)           між Позивачем та ОСОБА_3 - Договір іпотеки № 362-ДІ 02 від 13.08.2008 року,  посвідчений ОСОБА_2., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу за реєстровим № 7662, згідно з яким майновий поручитель для забезпечення виконання основних зобов'язань Позичальника передав в якості забезпечення нерухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, тип об'єкта - домоволодіння, загальна площа - 207,6 кв.м.

2)           між Позивачем та ОСОБА_4 - Договір іпотеки № 362-ДІ01 від 27.02.2008 року, посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу за реєстровим №2427, згідно з яким Майновий поручитель для забезпечення виконання основних зобов'язань Позичальника передав в якості забезпечення нерухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, тип об'єкта - нежитлова будівля: майстерня - літ. Б-1, козирьок - літ. Б, загальна площа - 243,8 кв.м.

3) між Позивачем та ОСОБА_6 - Договір застави рухомого майна № 362-ДЗЗ від 07.02.2008 року посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу за реєстровим №2421, згідно з яким майновий поручитель для забезпечення виконання основних зобов'язань позичальника передав в якості забезпечення рухоме майно - транспортний засіб - легковий універсал-В, марка Ніссан Х-трейл.

4)           між Позивачем та ОСОБА_4 - Договір поруки № 362-ДП1 від 27.02.2008 р.

5)           між Позивачем та ОСОБА_7 - Договір поруки № 362-ДП2 від 27.02.2008р.

6)між Позивачем та ОСОБА_6 - Договір поруки № 362-ДПЗ від 27.02.2008 р.

7)          між Позивачем та ОСОБА_8  - Договір  поруки №  7041-ДП1   від 27.11.2009р.

Відповідно до пунктів 2.1. вказаних договорів поруки всі поручителі поручилися перед АТ «ПроКредит Банк»за виконання ТОВ «Завод Укрпромбетон»своїх зобов'язань за Рамковою угодою №362 від 27.02.2008 р. та укладених на її підставі та в її межах кредитних договорів (договорів про надання траншу).

З метою погашення простроченої заборгованості, що була розрахована станом на 14.05.2010 р.. Позичальник звернувся до ПН ДМНО ОСОБА_4 для вчинення виконавчих написів. 02.06.2010 р. ОСОБА_4, приватним нотаріусом ДМНО, було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1497, на договорі іпотеки № 362-ДІ 02 від 13.08.2008 року (іпотекодавець ОСОБА_3, предмет іпотеки - домоволодіння за адресою АДРЕСА_1). 02.06.2010 р. ОСОБА_4, приватним нотаріусом ДМНО, було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1498, на договорі іпотеки № 362-ДІ 01 від 27.02.2008 року (іпотекодавець ОСОБА_4, предмет іпотеки - нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_2). 02.06.2010 р. ОСОБА_4, приватним нотаріусом ДМНО, було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1499, на договорі застави рухомого майна № 362 -ДЗЗ від 27.02.2008 року (заставодавець ОСОБА_6 предмет застави - транспортний засіб Ніссан X-трейл, реєстраційний номер НОМЕР_2).

Виконавчі написи були направлені Позивачем до відповідних відділів ДВС для їх примусового виконання.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.06.2010 р., у зв'язку з оскарженням майновими поручителями виконавчих написів, виконавчі провадження щодо їх примусовому виконанню були зупинені.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністі конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до абз.2 ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Ч.7 ст.193 ГК України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами Рамкової угоди встановлено , що погашення кредитних договорів здійснюється у строк, порядку, черговості та розмірі, встановленому цією угодою та кредитними договорами.

Відповідно до умов кожного з кредитних договорів Відповідач взяв на себе зобов'язання здійснювати погашення кредиту та сплачувати відсотки за його користування в порядку та строки згідно з Графіком повернення кредиту і сплати відсотків.

Згідно  ст.  625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до умов Кредитних договорів,  договори діють до повного погашення Позичальником кредитної заборгованості за ними, тобто спірні  Кредитні договори продовжують свою дію.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно  ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до Узагальнень судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин, проценти, сплачувані позичальником за користування кредитом, за своїм характером є встановленою договором платою за користування грошовими коштами, а не неустойкою, яка є не тільки способом забезпечення виконання зобов'язань, а також і однією з форм цивільно-правової відповідальності.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, відповідно до  ст. 599 ЦК України.

Кредитними договорами передбачені відповідні ставки за користування кредитними коштами, позичальник продовжує неправомірно користуватися простроченою частиною кредитних коштів, отже проценти повинні сплачуватися за весь час прострочення (користування кредитними коштами).

Позивач формально частково (станом на 14.05.2010 р.) за виконавчими написами нотаріуса  провів стягнення за всіма кредитними договорами та враховуючи, що зобов'язання Відповідача належним чином не виконане, а отже досі не припинене, розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем значно збільшився.

Загальна сума стягнення за Рамковою угодою та кредитними договорами, що укладені на її підставі, складає 175 694,20 грн.

Стаття 543 Цивільного кодексу України надає право Позивачу вимагати виконання обов'язку (договірних зобов'язань) частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Стаття 543 Цивільного кодексу України зазначає, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Відповідач представника в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Пунктом 2.2. рамкової угоди встановлено ліміт суми кредитування –еквівалент 150 000,00 доларів США, ліміт строку кредитування –120 календарних місяців, максимальний розмір процентів –40% річних.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Відповідно до п. 7.1. рамкової угоди погашення грошових зобов’язань здійснюється у строк, порядку, черговості та розмірі, встановлені угодою та кредитними договорами, шляхом зарахування коштів на визначений кредитором рахунок.

Відповідно до частини 2 статті 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Пунктами 8, 9 частини 1 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами підприємницької діяльності на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити, зокрема, порядок зміни і припинення дії договору, а також права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Умови про відповідальність сторін за порушення зобов’язань (їх невиконання або виконання з порушенням умов) передбачені у главі 51 ЦК України. Так, згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом , зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладаючи Кредитні договори, сторони були вільними в укладені договору та визначенні (погодженні) його умов, а відтак дія учасників правочину, які реалізували свої права на набуття цивільних прав та обов’язків шляхом укладання (підписання) правочину відповідала внутрішній волі сторін.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідач від участі у розгляді справи ухилився, заперечень до позову не надав.

Судом встановлено, що Позивачем  дотримано вимоги закону при укладенні рамкової угоди № 362 від 27.02.2008 року, правомірність позовних вимог підтверджується матеріалами і обставинами справи, в зв"язку з чим позов підлягає задоволенню. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України,  судові витрати покладається на Відповідача.

Керуючись викладеним, ст.ст. 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрпромбетон" (49018, м.Дніпропетровськ, вул.Макарова, 20-А, п/р 260070105700 в АТ "ПроКредит Банк", код ЄДРПОУ 35446947, МФО 320984) на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м.Київ, проспект Перемоги, 107-а, адреса для листування: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Карла Лібкнехта,4-а, транз./рах № 290930015 в АТ "ПроКредт Банк", МФО 320984, ЄДРПОУ 21677333) заборгованість в сумі 175 694,20 грн. (сто сімдесят п"ять тисяч шістсот дев"яносто чотири грн. 20 коп.);

- 1 756,94 грн. (одна тисяча сімсот п"ятдесят шість грн. 94 коп.) державного мита;

- 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти  днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя М.М. Боділовська

Повне рішення підписане 03.03.2012 року.