СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 лютого 2012 року Справа № 5002-19/5133.4-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євдокімова І.В.,
суддів Антонової І.В.,
Котлярової О.Л.,
за участю представників сторін:
представник позивача, Матвєєв Юрій Володимирович (повноваження перевірені), наказ № 07-К від 23.02.12, Директор, Мале приватне підприємство "Кітей";
представник відповідача, ОСОБА_1, довіреність № 16/1 від 03.01.12, Відкрите акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів";
представник відповідача, не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтрамар".
розглянувши апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Кітей" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 12.01.2012 у справі № 5002-19/5133.4-2011
за позовом Малого приватного підприємства "Кітей" (вул. П. Осипенко, 31,Керч,98309)
до Відкритого акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" (вул. Танкістів, 4,Керч, АРК,98310)
Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрамар" (вул. Марозлієвська, 8,Одеса,65014)
про визнання недійсним договору від 03.05.06 р., розірвання договору від 27.04.98р. та стягнення 87798,37 грн.; за зустрічною позовною заявою про стягнення заборгованості з орендної плати
ВСТАНОВИВ:
Мале приватне підприємство "Кітей" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому просило визнати недійсним договір оренди нежилого приміщення № 2/24 від 03.05.2006, укладений між відкритим акціонерним товариством "Суднобудівний завод "Залів" та малим приватним підприємством "Кітей", розірвати договір оренди від 27.04.1998 з 31.01.2007 та стягнути з відповідача 87798,37 грн.
Відкрите акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів" 18.01.2008 звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із зустрічною позовною заявою, в якій просило стягнути з малого приватного підприємства "Кітей" заборгованість з орендної плати за договором № 2/24 від 03.05.2006 в сумі 117724,44 грн., а також неустойку за прострочення повернення орендованого майна у розмірі 120309,34 грн.
24 жовтня 2008 року мале приватне підприємство "Кітей" надало суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких змінило підстави та предмет позову та просило:
- захистити право позивача на орендоване майно і продовжити строк оренди до червня 2022 року;
- повернути орендоване майно позивачу із незаконного володіння цим майном товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрамар";
- усунути всі перешкоди в користуванні орендованим майном, вчинені відповідачем;
- визнати, що вартість переданого майна за договором оренди від 27.04.1998 станом на 31.10.2007 складає 565175,00 грн., вартість невід'ємних поліпшень виконаних позивачем 82812,00 грн. на той же час, а вартість від'ємних поліпшень складає 28213,00 грн. станом 30.10.2001;
- визнати право позивача володіння орендованим майно, згідно умов договору оренди від 27.04.1998, та право оперативного управління з 01.05.1998 до 01.05.2008;
- визнати, що у період з 1 травня 1998 року до 1 травня 2008 року відповідач не мав права володіння та права оперативного управління майном, яке він передав у оренду за договором оренди від 27 квітня 1998 року;
- визнати протизаконними дії відповідача а саме: припинення виконання умов договору оренди від 27 квітня 1998 року з вересня 2004 року і заборону заходу суден у ремонт до малого приватного підприємства "Кітей", вимоги надати документи, підтверджуючі власність малого приватного підприємства "Кітей" на майстерню та все майно, яке на неї знаходилося, дві рейдові бочки, що залишилися після продажу плавмайстерні, надати список вартівників та звіт про все майно малого приватного підприємства "Кітей" з доданням належним чином засвідчених документів на право власності (вимоги, викладені у листі № 16/205 від 17.08.2007), припинення доступу працівників позивача до об'єктів оренди, власного майна та від'ємних поліпшень орендованого майна, і позбавлення законного права позивача розпоряджатися власним майном; зобов'язати відповідача припинити дії, порушуючи право позивача, включаючи право користуватися об'єктами оренди, власним майном;
- відновити становище, яке існувало до 1 вересня 2004 року, коли відповідач належним чином виконував умови договору оренди від 27 квітня 1998 року;
- у відповідності з умовами пункту 8.3 договору оренди від 27 квітня 1998 року стягнути з відповідача на користь позивача збиток (не отриманий чистий прибуток) за три роки та вісім місяців у розмірі 398 322,21 грн.;
- у відповідності з умовами пункту 8.3 договору оренди від 27.04.1998 стягнути з відповідача на користь позивача наступні збитки: 1180,02 грн. збитку зі сплати за ліцензію на зовнішньоекономічний контракт, який не відбувся з вини відповідача; 932,00 грн. збитків за заїзд автотранспорту до об'єктів оренди (порушення умов пункту 3.3 договору); 925,00 грн. збитку зі сплати за технічну документацію на орендоване майно;
- у відповідності з умовами пункту 8.1 договору оренди від 27 квітня 1998 року за ненадання у користування об'єктів оренди і перешкоджанню користуватися, стягнути з відповідача на користь позивача 1513538,65 грн. без податку на додану вартість штрафу (неустойки);
- стягнути з відповідача на користь позивача 579437,00 грн. упущеної вигоди від зриву зовнішньоекономічного контракту з вини відповідача;
- договір № 2/43 від 01.01.2008 визнати недійсним у повному обсязі;
- стягнути з відповідача 24173,29 грн. сплаченої орендної плати;
- направити відповідне повідомлення у Керченську прокуратуру для відповідного реагування, відповідно до статті 90 Господарського процесуального кодексу України;
- стягнути з відповідача 26680,46 грн. держмита; 118,00 грн. сплати на інформаційно-технічне забезпечення; 3000 грн. послуг аудитора; 5000 грн. послуг експерта;
- прийняти судове рішення відповідно до ухвали суду від 07.12.2007;
- повернути позивачу 1292,46 грн. зайво сплаченого державного мита.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 жовтня 2008 року у справі №2-8/1769-2008 первісний позов задоволено частково.
Визнано договір оренди від 27.04.1998, укладений між відкритим акціонерним товариством "Суднобудівний завод "Залів" та малим приватним підприємством "Кітей" поновленим на той самий строк, а саме з 01.05.2008 по 01.05.2018.
Визнано право малого приватного підприємства "Кітей" володіння орендованим майном, згідно умов договору оренди від 27.04.1998, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Суднобудівний завод "Залів" та малим приватним підприємством "Кітей".
Договір оренди від 01.01.2008 № 2/43, укладений між відкритим акціонерним товариством "Суднобудівний завод "Залів" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтрамар", визнано недійсним.
Зобов’язано товариство з обмеженою відповідальністю "Інтрамар" повернути із незаконного володіння майно, передане за договором оренди від 01.01.2008 № 2/43, укладеним між відкритим акціонерним товариством "Суднобудівний завод "Залів" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтрамар".
Провадження по розгляду позовних вимог щодо визнання того, що вартість переданого майна за договором оренди від 27.04.1998 станом на 31.10.2007 складає 565175,00 грн., вартість невід’ємних поліпшень, виконаних позивачем 82812,00 грн. на той же час, а вартість від’ємних поліпшень складає 28213,00 грн. станом на 30.10.2001 припинено.
Провадження по розгляду позовних вимог щодо визнання, що у період з 01.05.1998 до 01.05.2008 відповідач не мав права володіння та права оперативного управління майном, яке він передав у оренду за договором оренди від 27.04.1998 припинено.
В решті у первісному позові відмовлено.
Зустрічну позовну заяву задоволено частково.
Стягнуто з малого приватного підприємства "Кітей" на користь відкритого акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" заборгованість по орендній платі у розмірі 117724,44 грн.
В решті у зустрічному позові відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2008 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 жовтня 2008 року у справі № 2-8/1769-2007 скасовано в частині задоволення зустрічного позову. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю, в решті рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишено без змін.
13 січня 2009 року у справі № 2-8/1769-2007 було прийнято додаткове рішення про розподіл судових витрат.
Постановою Вищого господарського суду від 24.02.2009 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.10.2008 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.12.2008 у справі № 2-8/1769-2007 скасовано в частині задоволених первісних позовних вимог та в частині зустрічної позовної вимоги про стягнення 120309,34 грн. неустойки з передачею справи на новий розгляд в цій частині позовних вимог до господарського суду АРК. В решті постанову залишено без змін. Справу № 2-8/1769-2007 повернуто до господарського суду Автономної Республіки Крим та передано на розгляд судді Мокрушина В.І. з привласненням їй номеру № 2-19/1390.1-2009.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2009 було відмовлено у задоволенні заяви малого приватного підприємства "Кітей" про перегляд рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.10.2008 у справі № 2-8/1769-2007 за ново виявленими обставинами, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим було залишено без змін.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2010 у справі № 2-19/1390.1-2009 за результатами нового розгляду було відмовлено у задоволенні позову малого приватного підприємства "Кітей" про визнання договору оренди майна від 27.04.1998 поновленим на той самий строк: з 01.05.2008 по 01.05.2018; про визнання права володіння малого приватного підприємства "Кітей" орендованим майном згідно умов договору, укладеного 27.04.1998; про визнання недійсним договору № 2/43 від 01.01.2008, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Суднобудівний завод "Залів" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтрамар"; про спонукання товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрамар" повернути із незаконного володіння майно, передане йому за договором оренди від 01.01.2008 № 2/43, та відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог відкритого акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" про стягнення з малого приватного підприємства "Кітей" суми неустойки у розмірі 243340,0 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.04.2010, яку було залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2010, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-19/1390.1-2009 від 09.02.2010 залишено без змін.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.06.2010 у справі № 2-19/1232.2-2010 заяву малого приватного підприємства "Кітей" про перегляд за нововиявленими обставинами було задоволено частково: ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2009 у справі № 2-19/1390.1-2009 залишено без змін, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.10.2008 у справі №2-8/1769-2007 в частині припинення провадження по розгляду позовних вимог малого приватного підприємства "Кітей" щодо визнання, що у період з 1 травня 1998 року до 1 травня 2008 року відповідач не мав права володіння та права оперативного управління майном, яке він передав у оренду по договору оренди від 27 квітня 1998 року, та в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення невід'ємних поліпшень орендованого майна на суму 82812,00 грн. скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог малого приватного підприємства "Кітей" щодо визнання що у період з 1 травня 1998 року до 1 травня 2008 року відповідач не мав права володіння та права оперативного управління майном, яке він передав у оренду по договору оренди від 27 квітня 1998 року, відмовлено, стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" на користь малого приватного підприємства "Кітей" суму вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна у розмірі 82812,00 грн.
30 серпня 2010 року до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла заява малого приватного підприємства "Кітей" про перегляд рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.10.2008 у справі № 2-8/1769-2007 в частині відмови у задоволенні позовних вимог малого приватного підприємства "Кітей", додаткового рішення від 13.01.2009 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.02.2010 у справі № 2-19/1390.1-2009 в частині відмови у задоволенні позовних вимог малого приватного підприємства "Кітей" за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 17 березня 2011 року у справі № 5002-19/1232.3-2010 заяву залишено без задоволення. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.02.2010 у справі №2-19/1390.1-2009 залишено без змін.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Кітей" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2011 у справі № 5002-19/1232.3-2010 залишено без змін.
У подальшому, ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.01.2012 (Мокрушин В.І.) у справі № 5002-19/5133.4-2011 у задоволенні заяви МПП “Кітей” про перегляд рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.10.2008 в частині відмови у задоволенні немайнових вимог, додаткового рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.01.2009 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.02.2010 в частинах відмови у задоволенні позовних вимог МПП “Кітей” відмовлено. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.10.2008 в частині відмови у задоволенні немайнових вимог, додаткове рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.01.2009 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.02.2010 в частинах відмови у задоволенні позовних вимог МПП “Кітей” залишено без змін. У задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства “Суднобудівний завод “Залів” про перегляд додаткового рішення господарського суду Автономної Республіки Крим по справі № 2-8/1769-2007 від 13.01.2009 відмовлено. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим по справі № 2-8/1769-2007 від 13.01.2009 залишено без змін. У задоволенні заяви МПП “Кітей” про винесення додаткового рішення відмовлено.
Не погодившись з постановленим судовим актом, заявник звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати.
Апеляційну скаргу мотивовано посиланням на те, що господарський процесуальний кодекс не передбачає відмову у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення.
Крім того, зазначає, що постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011 встановлені нововиявлені обставини, а саме: що відповідно до частини другої статті 5 Закону України „Про приватизацію державного майна” приватизації не підлягають об`єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому, а отже, на думку заявника, майно, яке підлягало приватизації не було та не могло бути включено до статутного капіталу ВАТ „С.З. „Залів” під час його корпоратизації.
Також, заявник посилається на те, що на його думку зазначеною постановою встановлено незаконність рішення комітету Керченської міської ради № 166 від 23.02.2005.
23.02.2012 заявник надав додаткові письмові пояснення, в яких посилався на постанову пленуму Верховного суду України за № 9 від 06.11.2009 та на рішення господарського суду АР Крим від 09.02.2012 (суддя Осоченко) як на підстави для задоволення своїх вимог.
У судове засідання 29.02.2012 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрамар" не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
При цьому, результат перегляду безпосередньо пов'язаний із встановленням господарським судом наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначенням їх істотності для правильного вирішення спору.
Тому, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за наявності нововиявлених обставин та за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Отже, як вбачається з приписів зазначеної статті, перегляд рішення здійснюється у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Натомість, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежать виникнення, зміна або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі.
Чинне законодавство України не містить переліку обставин, які слід вважати нововиявленими, а також не визначає, які обставини мають істотне значення для справи.
Тому у вирішенні цих питань слід керуватися правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів, зокрема:
а) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом;
б) ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили;
в) визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Не можуть бути визнані як нововиявлені обставини, викладені в рішенні суду в іншій справі, висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), а також юридична оцінка цих обставин та правові підстави рішення або його мотиви, міркування суду щодо застосування норм права.
Також окремі вказівки містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 1981 року N 1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили".
Як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (наприклад, виявлення факту, що сторона буде недієздатною, угода чи актовий запис недійсні, що є або скасований заповіт на майно, наявність даних про недійсність розірваного судом шлюбу, вказівки Конституційного Суду України про преюдиціальність його рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів, пов'язаних із правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта, тощо).
Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у праві, у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені судом.
Стосовно вирішення питання перегляду рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.10.2008 в частині відмови у задоволенні немайнових вимог, додаткового рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.01.2009 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.02.2010 в частинах відмови у задоволенні позовних вимог МПП «Кітей», слід зазначити наступне.
МПП «Кітей»неодноразово наполягав, що майно, яке передано у оренду МПП «Кітей»є власністю держави, зокрема, у позовній заяві від 31.01.2007 (а.с. 109, том 1), заяві від 30.01.2008 (а.с. 118, том 3), клопотанні від 26.02.2008 (а.с. 1, том 4), заяві про уточнення позовних вимог (а.с. 31, том 4), клопотанні № 117 від 16.08.2009.
Проте, при розгляді справи по суті, зазначені обставини не були встановлені.
Однак, МПП «Кітей»розглядає рішення суду як нововиявлену обставину, однак отримання нових доказів по справі не може розглядатися судом як нововиявлена обставина.
Крім того, рішення виконавчого комітету скасоване не у повному обсязі, а лише у певній частині.
Рішення від 13.12.2010 по справі № 2-31/15871-2007 також не може бути прийнято до уваги у зв’язку з тим, що мотивування рішення суду не може бути нововиявленою обставиною та зазначенене рішення змінено при подальшому розгляді.
Стосовно того, що інша експертиза інакше розглянула деякі обставини не може бути нововиявленою обставиною, тому, що необхідні докази завідомо неправильного висновку експерта.
Проте, таких доказів судам не надано.
Постанова Вищого господарського суду України від 19.07.2011 по справі № 2-19/1232.2-2010 не може розглядатися як нововиявлена обставина, оскільки мотивування рішення суду не може бути нововиявленою обставиною.
Ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2009 не є підставою для винесення додаткового рішення, оскільки цьому процесуальному документу вже дана оцінка судами вищого рівня.
Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.12.2008 по справі 2-8/1769-2008 не може розглядатися нововиявленою обставиною, оскільки цим судовим актом вирішений спір суті саме по цій справі.
Рішення по справі не може бути нововиявленою обставиною для перегляду за нововиявленими обставинами саме цієї ж справи.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 не може бути розглянута як нововиявлена обставина по справі, оскільки такими документами узагальнюється судова практика, а не встановлюються нові обставини по конкретній справі.
Стосовно посилання заявника на те, що постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011 встановлені нововиявлені обставини, слід зазначити, що у судовому засіданні 29.02.2012 представник ВАТ „Суднобудівний завод „Залів” надав судовій колегії копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.02.2012, якою скасовано зазначену постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно вказав на відсутність підстав для задоволення заяв про перегляд судових рішень в порядку розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення
Апеляційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду не вбачає.
Керуючись статтями 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Кітей" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.01.2012 у справі № 5002-19/5133.4-2011 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.01.2012 у справі № 5002-19/5133.4-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Євдокімов
Судді І.В. Антонова
О.Л. Котлярова
Розсилка:
1. Мале приватне підприємство "Кітей" (вул. П. Осипенко, 31,Керч,98309)
2. Відкрите акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів" (вул. Танкістів, 4,Керч, АРК,98310)
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтрамар" (вул. Марозлієвська, 8,Одеса,65014)