ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.12 Справа № 29/5014/103/2012
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю
«Строитель - ЛТД»м. Луганськ;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю
«Лугпромстройсантехмонтаж»м. Луганськ;
про стягнення 8869 грн. 51 коп.
Суддя Якушенко Р.Є.;
секретар судового засідання: Тіщенко Т.Б.;
в присутності представників
сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 01/9
від 18.01.2012;
від відповідача: повноважний представник у судове засідання
не прибув.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи: 10.01.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Строитель ЛТД»(далі –ТОВ «Строитель –ЛТД», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж»(далі –ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», відповідача у справі) з вимогою стягнути з відповідача суму 8 869 грн. 51 коп., в якості нагороди за договором № 110 від 12.08.2010.
Позивач, посилаючись на лист відповідача від 17.08.20110, в якому останній зобов’язався сплатити нагороду позивачу протягом вересня 2011 року у разі виконання позивачем умов вказаного договору у визначений строк, обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач не виконав своїх зобов’язань та не сплатив винагороду, хоча позивач виконав умови договору № 110 від 12.08.2010 у повному обсязі та у визначений строк.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж» (далі –ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж») відповідач у справі, надав відзив на позов від 20.02.2012, в якому підтвердив наявність домовленості з позивачем про виплату винагороди у розмірі 1,5 % від обсягу поставки на умовах викладених у листі від 17.08.2011 та зазначив, що в цьому листі помилково зазначено дату 02.09.2011, в той час як сторони домовилися про дату 22.09.2011. Вказана описка виправлена листом від 24.08.2011.
При з’ясуванні фактичних обставин, дослідженням поданих сторонами доказів, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника позивача у справі, суд
В С Т А Н О В И В:
Між сторонами за позовом 12.08.2011 укладено договір № 110 про надання послуг, відповідно до умов пункту 1.1 якого Виконавець, відповідач у справі, зобов’язався за заявкою Замовника, позивача у справі, протягом строку визначеного цим договором, надавати за встановлену плату послуги шляхом надання дорожньої техніки згідно переліку зазначеному в цьому пункті договору (а.с.8,9).
Пунктом 3.1 договору сторони визначили порядок розрахунків за надані послуги, відповідно до якого оплата послуг здійснюється позивачем за фактично надані послуги протягом 5 календарних днів з моменту виставленого відповідачем рахунку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача.
Договір діє до 31.12.2011 (пункт 7.1 договору).
19.08.2011 сторони уклали додаткову угоду до цього договору, відповідно до якої відповідач передав у власність позивача майно за переліком на загальну суму 162 570 грн. 72 коп. (а.с.10).
17.08.2011 відповідач у справі направив позивачу лист, в якому зобов’язався виплатити позивачу протягом вересня 2011 року винагороду в розмірі 1,5 % від обсягу поставки за умови, що протягом строку з 12.08.2011 по 31.08.2011 обсяг поставок товарів, робіт, послуг перевищить 590 000 грн. 00 коп. та станом на ранок 02.09.2011 позивач сплатить 90 % поставки за період з 12.08.2011 по 31.08.2011 (а.с.13).
18.08.2011 позивач відповіддю на вказаний лист погодився з пропозицією відповідача (а.с.14).
Відповідно акту виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року (форма КБ-2) та довідки про вартість виконаних робіт за серпень 2011 року (форма КБ-3) відповідач виконав будівельні роботи на замовлення позивача на суму 428 730 грн. 00 коп. (а.с.16-21).
24.08.2011 відповідач направив позивачу лист, в якому зазначив, що обов’язок виплатити винагороду виникає у нього, якщо позивач здійснить оплату товару та наданих послуг станом на 22.09.2011, а не 02.09.2011, як було помилково зазначено у листі від 17.08.2011.
Позивач листом від 25.08.2011 вих № 18 погодився з вказаними змінами відповідача.
Копії зазначених листів залучено до матеріалів справи.
За накладною № 235 від 31.08.2011 позивач отримав від відповідача товар (верстат токарний 1К62, верстат консольно –фрезерний GC 12, прес П-125) на загальну суму 162 570 грн. 72 коп. (а.с.15).
Загальний обсяг поставки та наданих послуг складає – 591 300 грн. 72 коп.
Позивач 16.09.2011 перерахував відповідачу 40 869 грн. 93 коп., 59 130 грн. 07 коп. та 21.09.2011 –100 000 грн. 00 коп., 391 300 грн. 72 коп., всього на суму 591 300 грн. 72 коп., підтверджується банківськими виписками (а.с.11,12), що перевищує 590 000 грн. 00 коп.
Відповідач протягом вересня 2011 року не виплатив позивачу винагороду в сумі 8 869 грн. 51 коп., що і стало причиною виникнення спору та стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.
Відповідач надав відзив на позов, в якому підтвердив наявність домовленості про виплату винагороди позивача з урахуванням виправлених помилок.
Встановивши фактичні обставини, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі –ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зазначена норма ГК України кореспондується з положеннями статті 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов’язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.
У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Фактичні обставини свідчать, що відповідач на виконання умов договору у серпні 2011 року поставив позивачу товар та виконав будівельні роботи на загальну суму 591 300 грн. 00 коп., претензій у позивача немає.
Матеріалами справи доведено, що позивач у період з 16.09.2011 по 21.09.2011 виконав свої зобов'язання по оплаті товару та виконаних будівельних робіт на загальну суму 591 300 грн. 00 коп.; втім, відповідач в порушення домовленості не виплатив у вересні 2011 року позивачу винагороду у розмірі 1,5 % від обсягу поставок та виконаних будівельних робіт, що складає 8 869 грн. 51 коп., що підтверджено матеріалами справи, не спростовано відповідачем.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Отже, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1 411 грн. 50 коп. слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 43, 43, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромстройсантехмонтаж», 91053, м. Луганськ, вул. 50 років створення СССР, буд.24, оф.12, ідентифікаційний код 35554567 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Строитель –ЛТД», 91007, м. Луганськ, 7-й Лутугинський проїзд, буд.2, ідентифікаційний код 03329700 винагороду в сумі 8 869 грн. 51 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 411 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення –24.02.2012.
Суддя Р.Є. Якушенко