ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.12 Справа № 29/5014/40/2012
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю
«Рубіжанський Краситель»,
м. Рубіжне Луганської області,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю
«Сєвєродонецьке Науково –виробниче
об’єднання Хімресурс»,
м. Сєвєродонецьк Луганської області,
третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на
предмет спору на стороні
відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю
«Луганське енергетичне об’єднання»,
м. Луганськ,
про стягнення 46 292 грн. 40 коп.
Суддя Якушенко Р.Є.;
секретар судового засідання: Тіщенко Т.Б.;
в присутності представників
сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю
№ 217юр-1 від 01.01.2012;
від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю
№ 23/1 від 20.01.2012.
від третьої особи: ОСОБА_3, юрисконсульт 2 категорії
юридичного відділу департаменту правової
роботи по обслуговуванню Лисичанського
регіону Товариства, довіреність № 57 від
03.01.2012.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи: 29.12.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський Краситель»(далі – ТОВ «Рубіжанський Краситель», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьке НВО Хімресурс»(далі –ТОВ «Сєвєродонецьке НВО Хімресурс», відповідач у справі) заборгованості у сумі 46 292 грн. 40 коп. за договором № 105 про спільне використання технологічних мереж основного споживача від 01.03.2007.
Позивач з посиланням на норми статей 256, 257, 526, 530, 532, 610, 611, 612,625, 903 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), статей 181, 193, 216, 218, 231 Господарського кодексу України (далі –ГК України) обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем умов укладеного сторонами у справі договору про спільне використання технологічних мереж основного споживача щодо оплати наданих послуг.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьке НВО Хімресурс»(далі –ТОВ «Сєвєродонецьке НВО Хімресурс») відповідач у справі, надав відзив на позов від 23.01.2012 № 1, в якому не погоджується з позовними вимогами позивача, вважає їх незаконними та необґрунтованими та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування заперечень відповідач послався на рішення господарського суду Луганської області від 20.06.2011 у справі № 9/91пд/2011, яким внесені зміни до договору № 5 від 02.04.2007 укладеному між ним та ТОВ «ЛЕО», третьою особою у справі, на постачання електричної енергії та точка продажу електроенергії встановлена на межі балансової належності електроустановок позивача та відповідача у справі. Також цим рішенням переведено відповідача з 1-ого класу енергоспоживачів на 2-й клас з підвищенням відповідно тарифу на електричну енергію, з урахуванням чого платежі за електричну енергію додатково стали включати й витрати ТОВ «ЛЕО»на компенсацію витрат позивача.
Зазначені обставини стали підставою для повернення відповідачем рахунків позивача на оплату витрат.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» (далі –ТОВ «ЛЕО») третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, подало письмові пояснення від 17.02.2012 № 08/04-40, в яких посилаючись на пункти 1.4, 1.5, 1.7 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 із змінами (далі - ПКЕЕ) повідомило, що між ним та ТОВ «Рубіжанський Краситель», позивачем у даній справі, укладено договір № ДСВ 44 про спільне використання технологічних мереж від 01.01.2010. Субспоживачі повинні укладати договори про технічне забезпечення електропостачання споживачем.
При з'ясуванні фактичних обставин, дослідивши надані сторонами докази, вислухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд
В С Т А Н О В И В:
01.03.2007 між ТОВ «Рубіжанський Краситель», Власником мереж, позивачем у справі, та ТОВ «Сєвєродонецьке НВО Хімресурс», Користувачем, відповідачем у справі, було укладено договір про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 105, відповідно до пункту 1.1 якого Власник мереж зобов’язався забезпечити технічну можливість передачі електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача або інших суб’єктів господарювання, а Користувач зобов’язався своєчасно сплачувати вартість наданих за договором послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до цього договору (а.с.7,8).
Відповідно до пункту 1.2 цього договору передача електроенергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, наведеної в додатку № 3а «Однолінійна схема». Власник мереж забезпечує передачу електроенергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, на ввідних затисках ВРП-7.
Пунктом 4.1 договору сторони визначили, що Користувач зобов’язується здійснювати оплату за використання електричних мереж Власника мереж за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж Власника мереж здійснюється згідно з додатком № 12 «Порядок розрахунку оплати обґрунтованих витрат споживача на передачу електричної енергії». Плата за використання електричних мереж Власника мереж вноситься Користувачем на підставі рахунка одержаного від Власника мереж. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунка становить 5 днів (тривалість періоду оплати має не перевищувати 5 днів для суб’єктів господарювання, які здійснюють плату самостійно, і 10 днів –для суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію).
За час, протягом якого Власником мереж припинялась передача електричної енергії з вини або на вимогу Користувача, плата за використання електричних мереж Власника мереж стягується в повному обсязі.
На виконання умов пункту 4.1 договору позивачем на адресу відповідача були направлені рахунки №№ РК 1261, РК 1262 від 31.08.2011, №№ РК 1412, РК 1413 від 30.09.2011 до сплати за надані послуги у серпні та вересні 2011 року на загальну суму 46 292 грн. 40 коп. (а.с.27,28).
Отримавши зазначені рахунки, відповідач не оплатив їх у встановлений договором термін, тобто порушив зобов’язання щодо сплати наданих послуг, що і стало причиною виникнення спору та підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.
Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позов.
Під час розгляду справи судом встановлено, що між позивачем у справі та ТОВ «ЛЕО», третьою особою у справі, укладено договір № 44 про постачання електричної енергії від 01.01.2007, згідно якого позивач отримує електричну енергію для забезпечення потреб його електроустановок з загальною приєднаною потужністю 70 000 кВА.
Із матеріалів поданих третьою особою у справі вбачається, що між позивачем та третьою особою у справі, згідно рішення господарського суду Луганської області від 04.11.2010 у справі № 16/14пд, що набрало законної сили 08.12.2010, укладено договір на спільне використання технологічних електричних мереж № ДСВ 44 за умовами пункту 1.1 якого Власник, ТОВ «Рубіжанський Краситель», позивач у справі, зобов’язується надавати послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії (далі –послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання) в точки приєднання електроустановок Користувача, ТОВ «ЛЕО», третьої особи у справі, або інших суб’єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач –своєчасно сплачувати вартість послуг Власника з утримання технологічних електричних мереж спільного використання відповідно до умов договору.
Передача електричної енергії технологічними електричними мережами спільного використання забезпечується відповідно до додатка «Однолінійна схема», наданого Власником з обов’язковим зазначенням місць встановлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії.
Власник забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії до меж балансової належності належних йому електричних мереж, визначених додатками «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», відповідно до яких і ТОВ «Сєвєродонецьке НВО Хімресурс», виробничий цех: на кабельних наконечниках КЛ –0,4 кВ живлення виробничого цеху в РУ –0,4 кВ ТП – 68 ф.10, 26 ТОВ «Рубіжанський Краситель»(пункт 1.2 договору).
На підставі договору № 5 від 02.04.2007 про постачання електричної енергії ТОВ «ЛЕО», третя особа у справі, постачає електроенергію ТОВ «Сєвєродонецьке НВО Хімресурс», відповідачу у справі.
Точка продажу електроенергії відповідачу була встановлена на межі балансової належності електричних мереж постачальника електроенергії та основного споживача, тобто на межі балансової належності третьої особи та позивача у справі.
Рішенням господарського суду Луганської області від 20.06.2011 у справі № 9/91пд/2011 за позовом ТОВ «ЛЕО»до ТОВ «Сєвєродонецьке НВО Хімресурс», внесено зміни до договору № 5 від 02.04.2007 про постачання електричної енергії з додатками: «Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання Споживача», «Розрахунок технічних втрат електричної енергії в електричних мережах Споживача», «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача», «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу», «Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін»в редакції, запропонованій позивачем в додатковій угоді від 13.01.11; в частині встановлення точки продажу електроенергії на межі балансової належності установок ТОВ «Сєвєродонецьке НВО Хімресурс», відповідача у даній справі, та в частині зміни класу напруги відповідача (а.с.79-82).
Вказане рішення сторонами не оскаржувалося.
За таких обставин з 01.07.2011 збільшився розмір тарифу для відповідача у справі за продану йому ТОВ «ЛЕО», третьою особою у справі, електричну енергію.
У зв’язку з внесенням змін у договір № 5 від 02.04.2007 відповідач не здійснював оплату рахунків направлених йому позивачем у серпні та вересні 2011 року.
Встановивши фактичні обставини, подані сторонами докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.
Правовідносини між сторонами за позовом стосуються постачання електричної енергії та регулюються положеннями Закону України «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 із змінами (далі - ПКЕЕ).
У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Матеріали справи свідчать, що електрична енергія постачається відповідачу у справі на підставі договору № 5 від 02.04.2007 укладеному між відповідачем та ТОВ «ЛЕО», третьою особою у справі, через технологічні електричні мережі, які належать позивачу у справі як основному споживачу.
Відповідно до пункту 1.4 ПКЕЕ, що діяли на дату укладення договору, точка продажу електроенергії відповідачу була встановлена на межі балансової належності електричних мереж постачальника електроенергії та основного споживача (тобто на межі балансової належності третьої особи та позивача у справі).
Оскільки відповідач використовував технологічні мережі позивача, між ними був укладений договір № 105 від 01.03.2007 про використання технологічних мереж основного споживача, на підставі якого заявлено позов.
Відповідно до пункту 1.4 ПКЕЕ, в редакції постанови НКРЕ від 25.12.2008 № 1449, точка продажу електроенергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії.
Електропередавальна організація покриває всі витрати, пов'язані з доставкою електроенергії в точку продажу.
Пунктом 1.7 ПКЕЕ встановлено, що у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 2). Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а Субспоживачу у разі дотримання ним вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договору про технічне забезпечення електропостачання Споживача в передбачених цими Правилами випадках.
Отже, для приведення своїх правовідносин у відповідність з ПКЕЕ електропередавальна організація повинна укладати з основними споживачами договори про спільне використання технологічних мереж, а субспоживачі повинні укладати договори про технічне забезпечення електропостачання споживача.
Між позивачем та електропередавальною організацією, ТОВ «ЛЕО», третьою особою у справі, укладено договір про спільне використання технологічних мереж від 08.12.2010 № ДСВ 44, на підставі якого ТОВ «ЛЕО»покриває всі витрати пов’язані з доставкою електроенергії в точку продажу.
Внаслідок укладення договору на спільне використання електричних мереж з електропередавальною організацією витрати на утримання електричних мереж включаються до структури тарифу на передачу електроенергії, і в подальшому враховуються при розрахунку роздрібної ціни постачальника електроенергії за регульованим тарифом (лист НКРЕ від 27.02.2008 № 1245/11/17-08).
Зазначені обставини стали підставою для внесення змін у судовому порядку до договору № 5 від 02.04.2007, на підставі якого відповідачу постачається електрична енергія ТОВ «ЛЕО», третьою особою у справі.
Відповідно до змін внесених рішенням господарського суду від 20.06.2011 у справі № 9/91пд/2011 до договору № 5 від 02.04.2007 про постачання електроенергії відповідачу у справі точка продажу електроенергії встановлена на межі балансової належності його електроустановок, також змінився клас напруги відповідача (збільшився розмір тарифу), у зв’язку з чим обов’язок сплачувати вартість послуг з утримання технологічних мереж спільного використання виник у електропередавальної організації за договором № ДСВ 44 від 08.12.2011.
Після набрання чинності цим рішенням, а саме з 01.07.2011 позивач перестав надавати відповідачу послуги з спільного використання технологічних електричних мереж, та надає їх, відповідно до умов договору № ДСВ 44 від 08.12.2011 та положень пункту 1.7 ПКЕЕ, ТОВ «ЛЕО», третій особі у справі.
Зі зміною точки продажу на межі балансової належності ТОВ «Сєвєродонецьке НВО Хімресурс», відповідача у справі, та ТОВ «Рубіжанський Краситель», позивача у справі, користування мережами позивача для передачі електроенергії здійснюється ТОВ «ЛЕО», третьою особою у справі, відповідно такі витрати на передачу і за користування мережами позивача несе третя особа у справі, яка здійснює ліцензійну діяльність з передачі електроенергії.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у серпні та вересні 2011 року позивачем надавалися послуги з утримання технологічних електромереж спільного використання в точку приєднання електроустановок відповідача у справі електропередавальній організації, ТОВ «ЛЕО», третій особі у справі, а не відповідачу у справі, а тому вимоги про стягнення заборгованості за цей період у сумі 46 292 грн. 40 коп. з відповідача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Позивач не довів суду, що ним у серпні –вересні 2011 року надавалися відповідачу послуги з утримання технологічних мереж спільного використання з точки продажу на межі балансової належності електричних мереж ТОВ «ЛЕО»та ТОВ «Рубіжанський Краситель»в точку приєднання електроустановок відповідача.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1 411 грн. 50 коп. слід покласти на нього.
Керуючись статтями 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення –24.02.2012.
Суддя Р.Є. Якушенко