УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "13" лютого 2012 р. Справа № 21/5007/7/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Вельмакіної Т.М.
судді
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №5 від 21.01.12р.;
від відповідача: ОСОБА_2. - довіреність №3 від 27.01.11р.
розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Житомирська юридична компанія "Кодекс" (м.Житомир)
до Публічного акціонерного товариства "Житомирремхарчомаш" (м.Житомир)
про стягнення 50000,00 грн.
Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 50000,00грн. заборгованості за надані юридичні послуги.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. В судовому засіданні подала клопотання про долучення до матеріалів справи копії Статуту ТОВ ЖЮК "Кодекс", копію довідки з ЄДРПОУ, довідку №1 від 13.02.12р. про стан заборгованості відповідача, акт звіряння взаєморозрахунків та платіжне доручення №11 від 18.11.11р. на суму 52000,00грн. (а.с.19-35).
Представник відповідача проти наявності боргу в сумі 50000,00грн. не заперечив. Заявлені позовні вимоги вважає обґрунтованими. В судовому засіданні подав клопотання, що було задоволено судом, про долучення до матеріалів справи копії довідки з ЄДРПОУ та копію Статуту ПАТ "Житомирремхарчомаш" (а.с. 36-47).
Вказані клопотання судом задоволено.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з наданих до справи документів, 01 жовтня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Житомирська юридична компанія "Кодекс" (виконавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Житомирремхарчомаш" (замовник, відповідач) було укладено договір №4/1 про надання юридичних послуг (далі - Договір, (а.с.7-9), за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу юридичні послуги інформаційно-правового характеру в усній, письмовій чи електронній формі, а останній зобов'язався прийняти послуги та здійснити оплату за ці послуги у розмірі та на умовах, що передбачені цим Договором (п.1.1. Договору).
Пунктом 6.1. сторони передбачили, що сума винагороди, яку Замовник сплачує за виконання послуг Виконавцю згідно п.2.1 цього Договору, вказується у акті виконаних робіт та підписується Сторонами. Винагорода перераховуються на поточний рахунок виконавця чи сплачується готівкою.
За пунктом 6.3. Договору, замовник зобов'язується оплатити Виконавцю за послуги не пізніше 5 (п'яти) днів з дня пред'явлення рахунка на оплату.
Як вказує позивач, 30.11.11р. сторонами, на виконання умов договору №4/1, підписаний акт надання послуг на суму 102000,00грн. (а.с.12).
На вищевказану суму 16.11.11р. позивачем направлено рахунок на оплату за юридичні послуги (а.с.11).
Однак, відповідач, розрахувався за надані послуги лише частково, на суму 52000,00грн.
Таким чином, станом на день подачі даного позову, заборгованість відповідача перед позивачем по вищевказаному Договору, за даними позивача, становить 50000,00грн. (102000,00грн. - 52000,00грн.).
З метою досудового врегулювання спору, позивачем 19.01.12р. було направлено відповідачу претензію в порядку ст.6 ГПК України, згідно якої позивач вимагав в семиденний строк сплатити заборгованість в сумі 50000,00грн.(а.с. 10). Однак, вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.
Оскільки відповідач зобов'язання за надані послуги в повному обсязі не виконав, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідач щодо викладених у позовній заяві обставин та наявності боргу в заявленій позивачем сумі не заперечив, про що також зазначив його представник у судовому засіданні. Доказів на підтвердження здійснення додаткових розрахунків відповідачем не надано.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Дослідивши матеріали справи, врахувавши надані в процесі її розгляду пояснення представника позивача, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні відносини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів, інших юридичних фактів.
За ст.ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно наданих до справи документів, спір між сторонами виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №4/1 від 01.05.11р. про надання юридичних послуг (а.с.7-9).
Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Матеріалами справи, зокрема, підписаним сторонами актом надання послуг №6 від 30.11.11р. (а.с.12), підтверджено, що позивачем було надано відповідачу юридичні послуги інформаційно-правового характеру згідно договору на загальну суму 102000,00 грн.
При цьому 18.11.11р., згідно виставленого рахунку від 16.11.11р., відповідачем частково оплачено надані послуги в сумі 52000,00грн. (а.с. 35).
Таким чином, на час розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем склала 50000,00грн., що також підтверджується підписаним сторонами Актом звірки взаємних розрахунків станом на 13.02.12р. (а.с.34).
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За положеннями ст. 33 ГПК України, сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 50000,00грн.
Судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Житомирремхарчомаш" (10003, Житомирська обл. м. Житомир, вул. Щорса, 81, код 13568630)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Житомирська юридична компанія "Кодекс" (10029, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Чапаєва, 7, кім.201, код 36859399):
- 50000,00грн. основного боргу;
- 1609,50грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.
Суддя Вельмакіна Т.М.
Повне рішення складено 14 лютого 2012 року.
Віддрукувати:
1 - до справи