Справа №5-34/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2012 року                                                                                                         м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі:

головуючого – судді                    Костенко С.М.

секретаря судового

засідання                                        Самойленко О.О.          

з участю прокурора                     Врублевського М.М.

розглянувши у виїзному судовому засіданні в Житомирській виправній колонії (№4) подання начальника Житомирської виправної колонії (№ 4) про приведення вироку у відповідність до вимог Закону України від 15 листопада 2011 року, -

в с т а н о в и в :

          В поданні начальник Житомирської виправної колонії (№4) просить розглянути питання щодо приведення вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 липня 2011 року відносно ОСОБА_1 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності».

          В судовому засіданні представник колонії подання підтримав.

          Засуджений ОСОБА_1 подання підтримав

          Прокурор висловив думку щодо задоволення подання. Зазначив, що засуджений підлягає звільненню від покарання.

          Заслухавши пояснення представника колонії, засудженого, думку прокурора та дослідивши матеріали особової справи, суд приходить до наступного висновку.

          Згідно з вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 липня 2011 року ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений:

-          за ст. ст. 28 ч.3, 201 ч.2,69 КК України до 1 року 6 місяців позбавленні волі, з конфіскацією предметів контрабанди, без конфіскації майна;

-           за ст. ст.  28 ч.3, 358 ч.3 КК України до 1 року обмеження волі;

-           за ст. ст. 28 ч.3, 212 ч.3, 69 КК України до 1 року позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 1 рік, без конфіскації майна.

-          На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання 1 рік 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на один рік, з конфіскацією предметів контрабанди, без конфіскації майна.  Вирок набув чинності та звернутий до виконання.

          Згідно з вироком ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за переміщення товарів, контрабанду – транспортних засобів, вчиненими за попередньою змовою в складі організованої злочинної групи.

Відповідно до Закону України від 15 листопада 2011 року  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності», який набув чинності 17.01.2012 року, змінено зміст диспозиції ст. 201 КК України, зокрема Закон скасовує кримінальну відповідальність за склад злочину стосовно контрабанди «товару» та кваліфікуючу ознаку «вчинене у великих розмірах».

Транспортні засоби є товаром, а в диспозиції ст. 201 КК України в новій редакції від 15.11.2011 року, товар до предметів контрабанди  не віднесений.

Відповідно до ч. 2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає звільненню від призначеного судом покарання.

Відповідно до ст. 58 Конституції України та ч.1 ст.5 КК України закон, який скасовує або пом’якшує відповідальність має зворотню силу в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання.

З огляду на наведене ОСОБА_1 підлягає звільненню від покарання призначеного за ст. ст. 28 ч.3, 201 ч.2 КК України.

          Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» від 15 листопада 2011 року, який набув чинності 17 січня 2012 року, санкції всіх частин статті 212 КК України передбачають основне покарання лише у вигляді штрафу.

          Згідно п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону особам, що відбувають покарання у виді позбавлення волі за вчинення злочинів, за які цим Законом передбачається встановлення основного покарання лише у виді штрафу, невідбута частина покарання знижується до відповідного розміру штрафу. Розмір штрафу особам, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, визначається виходячи із строку невідбутого покарання шляхом його перерахунку за правилами, встановленими ч.5 ст.53 КК України. За правилами встановленими ч.5 ст.53 КК України один день позбавлення волі дорівнює восьми неоподатковуваних мінімумів громадян 17 грн. х 8 днів, тобто - 136 грн.

          При призначенні покарання засудженому ОСОБА_1 за ст. 212 ч.3 КК України суд застосував правила ст. 69 КК України та призначив покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією ст. 212 ч.3 КК України.

          Нижча межа санкції ст. 212 ч.3 КК України, в новій редакції, передбачає покарання від 15 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 255000 грн. За розрахунками 255000 грн. – складають 1875днів, тобто дорівнює 5 рокам 1 місяцю 25 днів.

          При призначенні покарання засудженому ОСОБА_1, суд застосував правила ст. 69 КК України та призначив покарання  у вигляді 1 року позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю.

          Покарання визначене санкцією ст. 212 ч.3 КК України в новій редакції є вищим за покарання призначене засудженому ОСОБА_1

          Відповідно до змін внесених Законом України від 15 листопада 2011 року частину першу ст. 69 КК України доповнено реченням такого змісту «За вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті.

          З огляду на наведене, суд з врахуванням викладених норм Закону,  приводить вирок про засудження ОСОБА_1 за ст. ст. 28 ч.3, 212 ч.3 КК України у відповідність до вимог зазначеного Закону за наступним розрахунком. Нижча межа ст. 212 ч.3 КК України становить 255000 грн.,  при цьому суд врахує, що за вироком суду до ОСОБА_1 застосовано правила ст. 69 КК України. ? частина 255000 грн. становить – 63,750 грн., що складає один рік три місяці 14 днів позбавлення волі. Невідбута частина покарання засудженим ОСОБА_1 становить 3 місяці 30 днів, що складає 16592 грн.

          При постановленні вироку суд застосував правила ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, вказану норму закону суд застосовує при приведенні вироку у відповідність до Закону України від 15 листопада 2011 року.

На час розгляду подання, засуджений ОСОБА_1 основне покарання відбув. З врахуванням правил ст. 72 КК України, суд приводячи у відповідність вирок суду, приходить до висновку, що призначене основне покарання засудженим ОСОБА_1 вважається – відбутим.

          Керуючись ст. ст. 405-1 КПК України, ст. ст. 5, 70,72,74 ч.2 КК України, Закону України від 15 листопада 2011 року  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності», ст. 58 Конституції України, суд –

п о с т а н о в и в :

          Вирок Ужгородського міськрайонного суду Ужгородської області від 20 липня 2011 року щодо ОСОБА_1 привести у відповідність до Закону України від 15 листопада 2011 року  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» та його прикінцевих та перехідних положень.

          ОСОБА_1 звільнити від відбуття покарання призначеного вироком Ужгородського міськрайонного суду Ужгородської області від 20 липня 2011 року за ст. ст. 28 ч.3, 201 ч.2,69 КК України до 1 року 6 місяців, у зв’язку з усуненням караності за цією статтею.

ОСОБА_1 вважати засудженим за ст. 28 ч.3, 212 ч.3,69 КК України до штрафу в розмірі 16592 грн., що відповідає 3 місяцям  30 днів невідбутого покарання, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 1 рік, без конфіскації майна.

          В частині засудження за ст. ст. 28 ч.3, 358 ч.3 КК України – вирок залишити без змін.

Відповідно до вимог ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 1 року обмеження волі, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 1 рік, без конфіскації майна.

Відповідно до  правил ст. 72 КК України, суд приводячи у відповідність вирок суду, приходить до висновку, що призначене основне покарання засудженим ОСОБА_1 вважається – відбутим.

          На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області.

Головуючий: