Справа № 2-о-176/11              

РІШЕННЯ

Іменем України

"25" січня 2012 р.                                                                                 м. Іршава

          Іршавський районний суд Закарпатської області в складі: головуючої судді Сойми М.М., народних засідателів –Станинця М.І., Васька Ю.Ю., при секретарі Сак А.П., з участю заявника ОСОБА_1, представника зацікавленої особи Скоблей Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Іршава цивільну справу за заявою ОСОБА_1, де зацікавлена особа: управління праці та соціального захисту населення  Іршавської РДА про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_3,  

                                              В С Т А Н О В И В:

          Заявник ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1.

          В заяві вказує, що 23 жовтня 2004 року вона одружилася з ОСОБА_3 та шлюб між ними було зареєстровано у виконкомі Лозянської сільської ради за актовим записом № 25. Від шлюбу у них народилося двоє дітей: донька ОСОБА_4 з ІНФОРМАЦІЯ_3 та донька ОСОБА_5 з ІНФОРМАЦІЯ_4. 23 лютого 2010 року шлюб між ними було розірвано. Більше двох років її чоловік ОСОБА_3 поїхав із дому у невідомому напрямку і з того часу немає ніяких відомостей про його місцезнаходження. Додому він не телефонував, листів не писав, не повертався і не надавав ніякої матеріальної допомоги на утримання дітей. Визнання безвісно відсутнім її чоловіка їй необхідно для оформлення соціальної допомоги на дітей.                 

        Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги заяви підтримала та просить заяву задовольнити.

          Представник зацікавленої особи управління праці та соціального захисту населення  Іршавської  РДА  Скоблей Р.М. в судовому засіданні вимоги заяви не визнала та пояснила, що для оформлення соціальної допомоги на утримання дітей не потрібно визнання в судовому порядку особи безвісно відсутньою. Відповідно до виконавчого листа  Іршавського РВ ДВС ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_2 та є платником аліментів. В розшук ОСОБА_3 не оголошувався. Просить в заяві відмовити, так як заявником не було вжито всіх заходів щодо розшуку ОСОБА_3.           

          З’ясувавши повно та всебічно обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги не доведені, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

         Заслухавши заявника, представника зацікавленої  сторони, свідка, дослідивши представлені докази, судом встановлено наступне.

         Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає по сусідству із заявницею і вона тривалий час не бачила її чоловіка ОСОБА_3 і їй нічого невідомо про те коли і куди він виїхав.

         Як встановлено в судовому засіданні та стверджено довідкою, виданою виконавчим комітетом Лозянської сільської ради, ОСОБА_3 близько трьох років на території Лозянської сільської ради не проживає і місце його перебування не відомо.

         Як вбачається з свідоцтв про народження ОСОБА_5 з ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 з ІНФОРМАЦІЯ_3, батьком значиться ОСОБА_3.

         Факт розірвання шлюбу між заявником та ОСОБА_3,  стверджено свідоцтвом про розірвання шлюбу.

         Відповідно до довідки Іршавського РВ УМВС України, ОСОБА_3 в розшуку не значиться.

         Як вбачається з листа відділу ДВС Іршавського РУЮ, на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Іршавським районним судом про стягнення аліментів з ОСОБА_3 і у даному виконавчому листі адреса місця проживання ОСОБА_3 значиться: АДРЕСА_2, а заявник у заяві вказує, що ОСОБА_3 відсутній по місцю проживання в АДРЕСА_1 та заявником не надано суду жодного доказу про те, що ОСОБА_3 більше року відсутній по місцю проживання вказаному у виконавчому листі в АДРЕСА_2.

         Згідно ст. 43 ч.1 ЦК України «Фізична особа може бути визнана судом, ви безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування».

         У відповідності до ст. 247 Цивільно-процесуального кодексу України встановлено, що у заяві про визнання фізичної  особи  безвісно  відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою;  обставини,  що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи,  або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти,  або обставини,  що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

          Заявник вказала суду, що визнання безвісно відсутнім ОСОБА_3 їй необхідно для оформлення соціальної допомоги на дітей.

           В той же час суду не представлено жодних доказів, які б вказували на обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, зокрема пояснень рідних ОСОБА_3, які б підтверджували чи спростовували обставини наведені в заяві та в матеріалах справи відсутні фактичні дані, що посвідчують неможливість встановлення місця перебування ОСОБА_3   

          Пояснення свідка ОСОБА_6 є недостатніми для визнання особи безвісно відсутньою.

          Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

          За ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Обов’язок по доказуванню обставин, викладених у заяві лежить саме на заявниці.

          Відсутність даних про перебування особи за місцем його проживання в АДРЕСА_1 не є доказом того, що особа відсутня взагалі. Крім того, заявницею не надано доказів того, що ОСОБА_3 був у розшуку і проведеними розшуковими заходами з боку правоохоронних органів не вдалося встановити його місцеперебування

          Таким чином, суд вважає, що вимоги заявниці необґрунтовані, що дає підстави для відмови в задоволенні заяви та визнанні ОСОБА_3 безвісно відсутнім.

          Керуючись ст.ст. 57-60, 215, 234 ч.3, 235, 246-249 ЦПК України, ст. 43 ч. 1ЦК України,

                                                  Р І Ш И В:

          Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1, де зацікавлена особа: управління праці та соціального захисту населення  Іршавської РДА про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1.

          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Іршавський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

          Головуюча суддя:                                                            Сойма М.М.

          Народні засідателі:                                                            Станинець М.І

                                                                                               Васько Ю.Ю.