ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "22" квітня 2008 р. по справі № 4/183-38
за позовом Товаристо з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Луцьктеплоенерго"
до відповідача Державне комунальне підприємство "Луцьктепло"
про стягнення 3 759 636,91 грн.
Суддя Слободян П.Р.
За участю представників сторін:
від позивача: Сафулько С. Ф.; Пасічник О. О. - довіреність у справі
від відповідача: Дуда Л. М. - довіреність у справі
Суть спору: позивач - ТзОВ "Енергетична компанія "Луцьктеплоенерго", м. Луцьк звернувся в господарський суд Волинської області із позовом до ДКП "Луцьтепло" про стягнення 3759636,91грн. в т.ч. 3751327,49грн. основного боргу, 6997,40грню пені, 1312,02грн. річних.
Ухвалами господарського суду від 14.01.2008р., від 29.01.2008р., від 19.02.2008р. за клопотаннями сторін розгляд справи відкладався з метою погодження порядку розрахунку та можливого мирного врегулювання спору.
18.04.2008р. від позивача надійшла заява № 311/04 про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 8980029,37грн. основного боргу, 272400,41грн. пені, 55505,58грн. річних, 532099,95грн. інфляції, а всього 9840035,31грн..
Відповідач у відзиві № 2696/15 від 22.04.2008р. та представник в судовому засіданні позов в сумі 8980029,37грн. визнав повністю, просить суд максимально зменшити розмір пені, в зв'язку з тим, що відповідач ДКП "Луцьктепло" вчасно та в повному обсязі провести розрахунок не мало можливості із-за тяжкого фінансового стану, зумовленого неплатежами зі сторони споживачів підприємства, держави та невідповідністю чинних тарифів на послуги з теплопостачання фактичним витратам на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, кредиторською заборгованістю підприємства станом на 01.04.2008р. в сумі 40141,80тис. грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:
10 грудня 2007 року між ТзОВ "Енергетична компанія "Луцьктеплоенерго", м. Луцьк та ДКП "Луцьтепло" була укладена угода про порядок проведення розрахунків за спожиту ДКП "Луцьктепло" теплову енергію, відповідно до умов якої відповідач - ДКП "Луцьктепло" зобов'язувався в термін до 13 грудня 2007 року відшкодувати ТзОВ "Енергетична компанія "Луцьктепло" часткову вартість спожитої теплової енергії в розмірі - 2 000 000.00 грн., а в період з 13 грудня по 29 грудня 2007 року - рівними частинами і; розрахунку 185 574,41 грн. в день.
28 грудня 2007 року між ТзОВ "Енергетична компанія "Луцьктеплоенерго" та ДКП "Луцьктепло" укладено договір № 1 на постачання теплової енергії, відповідно до умов якого позивач зобовязується забезпечити передачу відповідачу теплової енергії з максимумом теплового навантаження 160 Гкал/год, із них 83 Гкал/год для опалення та 77Гкал/год - для гарячого водопостачання, а відповідач зобов'язувався своєчасно проводити розрахунки за використану теплову енергію.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Відповідач повинен був оплатити надані послуги, однак в порушення умов договору відповідач оплату провів частково, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 18.04.2008р. в сумі 8 980 029,37грн., що підтверджуються актами відпуску теплової енергії, рахунками - фактурами, видатковими накладними (є в матеріалах справи).
У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що відповідно до поданого позивачем розрахунку сума процентів річних, нарахованих відповідачу за весь час прострочки платежів, становить 55505,58грн. та 532099,95грн. - суми інфляції.
У зв’язку з прострочкою платежів, відповідачу відповідно до ст. 526, 546, 549 ЦК України, договору та за неналежне виконання договірних зобов’язань та несвоєчасне проведення обов’язкових платежів позивачем було нараховано пеню, яка у відповідності до представленого суду розрахунку становить 272400,41грн.
Відповідач у відзиві № 2696/15 від 22.04.2008р. та представник в судовому засіданні просить суд максимально зменшити розмір пені, в зв'язку з тим, що відповідач ДКП "Луцьктепло" вчасно та в повному обсязі провести розрахунок не мало можливості із-за тяжкого фінансового стану, зумовленого неплатежами зі сторони споживачів підприємства, держави та невідповідністю чинних тарифів на послуги з теплопостачання фактичним витратам на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, кредиторською заборгованістю підприємства станом на 01.04.2008р. в сумі 40141,80тис. грн.
Відповідно до п. 3. ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи клопотання відповідача, важке фінансове становище останнього, господарський суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та можливість зменшення розміру пені до 20% і стягнення її в сумі 54480,08грн.
У зв’язку з цим, в позові про стягнення 217920,33грн.пені слід відмовити.
Окрім того, ухвалою суду від 26.12.2007р. у справі № 4/183-38 було вжито заходів щодо забезпечення позову.
Відповідно до ст. 68 Господарського процесуального кодексу України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 258, 509, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 68, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з державного комунального підприємства "Луцьктепло", (м. Луцьк, вул. Гулака - Артемовсько, 20, код 30391925) в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Луцьктеплоенерго", (м. Луцьк, вул. Карбишева, 2, код 32964103) 8980029,37грн. основного боргу, 54480,08грн. пені, 55505,58грн. річних, 532099,95грн. інфляції, 25500,00грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В стягненні 217920,33грн. пені відмовити
4. Вжиті у відповідності до ухвали господарського суду від 26.12.2007р. у справі № 4/183-38 заходи, щодо забезпечення позову, скасувати.
Суддя Слободян П. Р.