ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2008 р.

Справа № 6/81

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А.Д. при секретарі Байталюку В. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні позов

Товариства з обмеженою відповідальністю “Гермес”, м. Чернівці,

до Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго”

про визнання недійсним рішення протокольної форми від 30.03.2007 про нарахування збитків в сумі 17 659,72 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Явіц В. Й., довіреність від 04.03.2008;

від відповідача: Гавалешко П. С., довіреність від 01.02.2008 № 55,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Гермес”, м. Чернівці, звернулося в господарський суд Чернівецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” про визнання недійсним рішення ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” про нарахування завданих збитків, оформленого протоколом засідання комісії від 30.03.2007 по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 із змінами і доповненнями та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (далі –Правила), оформленого у вигляді протоколу № 536.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 27 березня 2007 року позивачем було складено Акт про порушення Правил юридичною особою № 7-315 відносно відповідача та на підставі вказаного акту протоколом від 30 березня 2007 року засідання комісії Чернівецького РЕМу ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” зроблено нарахування по вказаному акту в сумі 17659,12 грн. Позивач вважає, що вказаний протокол не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню з наступних підстав:

·          позивач не був повідомлений про засідання комісії відповідача, як це передбачено пунктом 6.42 Правил, про що свідчить дата оскаржуваного протоколу;

·          оскільки при встановленні лічильників представниками відповідача на території позивача, акти про пломбування не складались, то висновок перевіряючи про те, що відтиск держклейма підроблений, без вказання на те, який же відтиск є справжнім, нічим не підтверджений та безпідставний;

·          методика визначення обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушеннями споживачами Правил, на яку посилається відповідач при проведенні нарахувань, застосовується лише за порушення, здійснені споживачами, в той же час, відповідальність споживача за порушення, допущені постачальником електроенергії, не передбачена;

·          оскільки відповідачем клемні кришки електролічильників не пломбувались, позивач не може нести відповідальність за зняття (зрив) того, чого не було встановлено взагалі. Позивач також підкреслює, що відповідачем не доведено вини та складу правопорушення з боку позивача;

·          об’єкт, який розташований за адресою Парковий проїзд, 3 перебуває на консервації, тобто не експлуатується. Витрати електроенергії є мінімальними, що підтверджується двосторонніми відповідними документами при визначенні обсягу спожитої електроенергії, а тому вказання представників відповідача в протоколі засідання комісії на потужність електроспоживання об’єктом 90 кВт. Та проведені нарахування є також нічим не підтверджені;

·          в акті про порушення Правил від 27.03.2007 йде мова про обстеження двох електролічильників, за №№ 812304 та 073479. В той же час, згідно додатку № 3.1 до укладеного сторонами договору № 543, за адресою Парковий проїзд, 3 були встановлені лічильники за №№ 741281 та 771860. Зміни до цього додатку сторонами не вносились.

У наданому відзиві відповідач просить провадження у справі припинити на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з тим, що предмет спору відсутній, а спір вирішенню в господарських судах України не підлягає. По суті пред’явленого позову відзив ніяких заперечень не містить.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що даний спір підлягає розгляду по суті в порядку господарського судочинства, а позовна вимога є обґрунтована з урахуванням наступних підстав.

Частиною 2 статті 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, у тому числі і на правовідносини, які пов’язані з виконанням договорів про постачання електроенергії.

У відповідності до частини 1 статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі –підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України. Одним із таких способів, як зазначено у п. 10 ч. 1 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 2 ст. 20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.

За таких обставин твердження відповідача про відсутність предмету спору судом визнається хибним.

Судовим розглядом справи встановлено, що за результатами проведеної 27.03.2007 представниками відповідача перевірки дотримання позивачем Правил був складений акт № 7-315 від того ж числа, з якого вбачається порушення позивачем пунктів 3.3, 3.16 Правил, зокрема, підробку відтиску держклейма лічильника електроенергії.

На підставі зазначеного акта 30.03.2007 комісією Чернівецького РЕМ, який є структурним підрозділом відповідача, було винесено рішення протокольної форми  від 30.03.2007 без номера, яким за порушення пломби позивачеві було донараховано збитки в сумі 17 659,72 грн.

Пунктами 3.16, 3.17 Правил встановлено, що розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці –пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку. При пломбуванні оформляється акт про пломбування, у якому мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них.

Можливі порушення з боку споживачів електроенергії з метою зменшення показів приладу обліку, в тому числі і пошкодження пломб електропередавальної організації, встановлені пунктом 6.40 Правил.

Відповідальність позивача можлива лише при здійсненні ним конкретних дій, спрямованих на позаоблікове споживання електроенергії, а також при наявності інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ, та вини позивача.

Між тим факт здійснення позивачем будь-яких конкретних дій, спрямованих на зменшення показників засобу обліку електроенергії, в тому числі і порушення пломби лічильника, в ході розгляду справи судом не встановлено. У зв’язку з цим посилання в акті на порушення позивачем вимог пункту 3.3, 3.16 Правил судом визнається безпідставним.

Відшкодування збитків передбачено статтею 224 Господарського кодексу України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Такими чином, законодавцем визначено, що обов’язковими умовами для відшкодування збитків є порушення учасником господарських відносин, господарського зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності.

У відповідності до пункту 6.42 Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності через 10 робочих днів після вручення протоколу споживачу, за винятком випадків оскарження цього рішення в судовому порядку.

Однак акт розглянутий через один день з дня його складання, а оскаржуване рішення підписане лише одним членом комісії, у зв’язку з чим не набрало чинності.

За таких обставин суд дійшов висновку, що задовольняючи обґрунтований позов, судові витрати належить покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсними рішення комісії Чернівецького району електричних мереж Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” від 30.03.2007 про донарахування позивачеві 17 659,12 грн.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” (м. Чернівці, вул. Прутська. 23-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Гермес” (м. Чернівці, проїзд Парковий, 3, ідентифікаційний код 14333314) державне мито в розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

Суддя                                                             А. Паскарь