Справа № 22а/1290/25602/11
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«13» грудня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого: Назарової М.В.
суддів : Кравченко Н.В., Лозко Ю.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Апеляційного суду Луганської області у м. Луганську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради м. Луганськ на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 07 вересня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради м. Луганськ, третя особа – Головне управління державного казначейства України в Луганській області - про визнанні дій щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку незаконниим, зобов»язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивачка 22 квітня 2009 року звернулась до суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради м. Луганськ, в обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дочку ОСОБА_2, та у відповідності до діючого законодавства надала до відповідача всі необхідні документи для отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Пішла у відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і почала отримувати допомогу. Але відповідач недоплатив їй вищезазначені виплати за 2007-2008 роки, що і стало приводом звернення з позовом до суду.
Постановою Ленінського районного суду м. Луганськ від 07 вересня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради м. Луганськ по виплаті у зменшеному розмірі і відмові у перерахунку виплат позивачці щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно. Зобов»язано відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року включно, виходячи з встановленого прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років за відповідний період. У задоволенні решти вимог судом відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до Закону України, від 02.12.2010, № 2748-VI "Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами" апеляційні скарги щодо таких спорів, які подані до апеляційних судів до дня набрання чинності Законом України від 2 грудня 2010 року N 2748-VI "Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами" в порядку цивільного судочинства, та апеляційні скарги, передані відповідним апеляційним судам згідно з пунктом 2 розділу II Закону України від 18 лютого 2010 року N 1691-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами", провадження за якими не відкрито, розглядаються цими апеляційними судами у порядку адміністративного судочинства.
У зв’язку із цим апеляційний суд Луганської області розглядає справу за правилами КАС України та перевіряє правильність застосування закону на час ухвалення судового рішення.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка фактично здійснює за нею догляд.
Згідно ч.1 ст. 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-12 від 21 листопада 1992 року (далі – Закон № 2811-12) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Згідно ст. 15 Закону № 2811-12 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 № 489-V було зупинено на 2007 рік дію статті 15 Закону № 2811-12, яка Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян була визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону № 2811-12, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Відповідно до ст.43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється Правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Дію вказаної статті на період 2007 року було зупинено Законом України „Про Державний бюджет на 2007 рік”. Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян була визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) в частині зупинення ст.43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів” було внесено зміни до ч. 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Пунктом 23 Розділу 11 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів” були внесені зміни до ст. 13 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” згідно з якими право на отримання допомоги було поширено на і осіб застрахованих в системі загальнообов’язкового соціального страхування, тобто на працюючих осіб, якою на підставі ст.ст.1, 2 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” є позивачка. Одночасно до ст.14 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” були внесені зміни шляхом додавання умов отримання допомоги, особами, які працюють на умовах трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання. Виплата допомоги позивачці у 2008 році здійснювалась на підставі п.п. 17-32 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого Постановою КМ України №1751 від 27.12.2001 року, в якому п.17 викладений у редакції постанови КМ України № 57 від 22.02.2008 року, тотожній діючій редакції ст. 13 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
Постановою КМ України №57 від 22.02.2008 року була скасована постанова КМ України № 13 від 11.01.2007 року, яка визначала порядок виплати допомоги по догляду за дитиною відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”. Аналізуючи вказані положення законодавства щодо виплати допомоги по догляду за дитиною у 2008 році колегія суддів приходить до висновку, що норми Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” є спеціальними відносно до норм Закону України„Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” , тому суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що саме цей Закон регулює спірні правовідносини. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року не були визнанні неконституційними внесені п.23 Розділу 11 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів” від 28.12.2007 року зміни до ст..15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” згідно з якими допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” ст.46 встановлено, що розмір допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” здійснюється у розмірах і порядку визначених Кабінок том міністрів України. Вказані норми закону не визнанні неконституційними.
За таких підстав, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що відповідачем вказані виплати проводились згідно діючого законодавства і підстав для задоволення заявлених вимог позивачки за 2008 рік не має.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має.
Керуючись Законом України, від 02.12.2010, № 2748-VI "Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 201, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради м. Луганськ - відхилити.
Постанову Ленінського районного суду м. Луганськ від 07 вересня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після її проголошення
Головуючий :
Судді: