Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 лютого 2012 р. справа № 2а/0570/23793/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.
при секретарі Барабаш Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом публічного акціонерного товариства «Граніт»
до управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки
про визнання недійсними та скасування рішень № 287,288,289,290,291,292,293 від
13 грудня 2011 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені
за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне
перерахування) єдиного внеску
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1, за дов. від 16 січня 2012 року № 1 8,
представник відповідача: ОСОБА_2, за дов. від 10 січня 2012 року № 265/06/10
Публічне акціонерне товариство «Граніт» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки про визнання недійсними та скасування рішень № 287,288,289,290,291,292,293 від 13 грудня 2011 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Позивач вважає, що відповідач при прийнятті спірних рішень не вказав норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якими регулюється нарахування пені, не оскаржуючи рішення відповідача по суті щодо своєчасності сплати зобов’язань з єдиного внеску. Також вважає, що відповідачем порушено норми Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зокрема, невідповідність форми оскаржуваних рішень додатку 10 Інструкції. Вважає, що відповідач порушив його права, прийнявши одне рішення за всі базові звітні періоди, а не окремо за кожний базовий період в порушення підпункту 7.2.2 пункту 7.2 розділу VII зазначеної Інструкції.
Позивач у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні у позові, просив позов задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, надав письмові заперечення на адміністративний позов від 13 січня 2012 року № 409/06/10 , зазначав, зокрема, те, що діяв відповідно до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким регулюються спірні правовідносини. Просив в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши представників позивача та відповідача, суд,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Граніт» є юридичною особою з кодом 14309646, про що свідчить довідка управління статистики у місті Макіївці, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про державну реєстрацію юридичної особи та статут товариства (а.с. 11-16). Як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування юридична особа зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки, що не заперечується сторонами.
Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та несе обов’язки з нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску в установлені Законом України № 2464-VI строки в повному обсязі.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки незаконно застосувало штрафні санкції та нарахувало пеню за несвоєчасно сплачений єдиний внесок за липень, серпень, вересень 2011 року.
Суд зазначає, що позивач не заперечує, що несвоєчасно сплатив поточні платежі за вищевказані базові періоди, а управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки неправомірно, на його думку, застосувало штрафні санкції та нарахувало пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску, не дотримавшись форми рішення згідно додатку 10 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5, що тягне за собою скасування оскаржуваних рішень.
Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки є суб’єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Згідно з пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.
Відповідно до пункту 7 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. № 5-5) затверджено Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Згідно із підпунктом 1.1 цього Положення управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Верховною Радою України 08 липня 2010 року прийнято Закон України №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності 01 січня 2011 року.
Правовідносини, що склалися між сторонами з 01 січня 2011 року регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та стягнення цього внеску.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці:
підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);
фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);
дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;
дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України;
підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, - для осіб, зазначених у пунктах 9 - 14 цієї частини;
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У відповідності до ч.2 , 7 ст. 9 Закону України № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.
Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Згідно із частиною 8 статті 9 Закону України № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом відповідно до ч. 8 ст. 9 цього Закону є календарний місяць.
Таким чином, позивач повинен сплатити зобов’язання з єдиного внеску за липень, серпень, вересень 2011 року, відповідно до - 22 серпня за липень 2011 року, 20 вересня за серпень 2011 року, та 20 жовтня 2011 року за вересень 2011 року.
Відповідно до вимог ч. 10 статті 9 Закону України № 2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду;
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.
13 грудня 2011 року управлінням Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки винесено сім рішень № 287,288,289,290,291,292,293 про застосування штрафних санкцій у розмірі 10% та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (а.с.4-10), а саме:
- рішенням № 287 застосовано штрафні санкції у сумі 61059,68 грн. та нараховано пеню у сумі 22185,49 грн.;
- рішенням № 288 застосовано штрафні санкції у сумі 6088,70 грн. та нараховано пеню у сумі 2287,92 грн.;
- рішенням № 289 застосовано штрафні санкції у сумі 942,33 грн. та нараховано пеню у сумі 363,96 грн.;
- рішенням № 290 застосовано штрафні санкції у сумі 56,76 грн. та нараховано пеню у сумі 21,93 грн.;
- рішенням № 291 застосовано штрафні санкції у сумі 1490,47 грн. та нараховано пеню у сумі 510,05 грн.;
- рішенням № 292 застосовано штрафні санкції у сумі 699,72 грн. та нараховано пеню у сумі 263,39 грн.;
- рішенням № 293 застосовано штрафні санкції у сумі 111,69 грн. та нараховано пеню у сумі 38,22 грн.
Частиною 11 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено що, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено що, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Пунктом 6 ч.1 ст. 13 вищевказаного Закону Пенсійному фонду та його територіальним органам надано право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Згідно із вимогами ч.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:
1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;
3) за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;
4) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
Згідно із вимогами ч.13 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів. Додатком 10 до цієї Інструкції передбачена форма рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Дана форма містить в собі посилання на частину десяту та пункт 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Оскаржувані позивачем рішення також містять посилання на пункт 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким передбачено право територіального органу Пенсійного фонду застосовувати до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Однак рішення не містять посилань на частину 10 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким передбачено нарахування пені з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Судом встановлено, що підприємством самостійно нараховано зобов’язання по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за базові періоди липень 2011 року у сумі 230138,86 гривень, серпень 2011 року у сумі 243640,86 гривень, вересень 2011 року у сумі 230713,71 гривні відповідно наданих позивачем розрахунків за вказані періоди та несвоєчасно їх сплачено, що визнається сторонами та не потребує доказуванню відповідно частини 3 статті 72 КАС України.
У зв’язку з вказаним порушенням відповідачем застосовано штрафні санкції у розмірі 10% від несплаченої суми зобов’язань та нараховано пеню у розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Отже, відповідачем виконані вимоги Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відсутність підстав нарахування пені відповідно до встановленого Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» розміру ніяким чином не порушує право позивача, оскільки невідповідність форми оскаржуваних рішень не призвела до їх неправильності стосовно розміру застосування штрафних санкцій та нарахування пені.
Також відсутність у рішенні норми права не змінює способу реалізації владних управлінських функцій суб’єктом владних повноважень.
До того ж, не визначення правових підстав нарахування пені у спірних рішеннях не може бути причиною звільнення платника єдиного внеску від відповідальності за несвоєчасну сплату внеску.
Отже, позивачем не доведено своєчасну сплату зобов’язань з єдиного внеску за липень -вересень 2011 року у граничні терміни, передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що послужило підставою для застосування штрафних санкцій та нарахування пені.
Що стосується порушення відповідачем підпункту 7.2.2 пункту 7.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно якої при застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період, суд вважає, що це не також вплинуло на суми застосованих санкцій та нарахованої пені та не порушило права позивача.
Згідно з пп. 1,2 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на встановлені обставини у справі, виходячи із норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд приходить до висновку, вимоги позивача про визнання недійсними та скасування рішень № 287,288,289,290,291,292,293 від 13 грудня 2011 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску не підлягають задоволенню.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У позовних вимогах Публічного акціонерного товариства «Граніт» до управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки про визнання недійсними та скасування рішень № 287,288,289,290,291,292,293 від 13 грудня 2011 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску – відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні в присутності представників позивача та відповідача 07 лютого 2012 року.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.