категорія №12.3
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 лютого 2012 року Справа № 2а-11437/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді – Петросян К.Є.,
суддів - Каюда А.М., Кравцової Н.В.,
за участю секретаря – Ковіної І.В.,
сторін:
позивача – ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2,
1-го відповідача - ОСОБА_3 (дов.№1-17/10188 від 18.10.2011),
2-го відповідача - ОСОБА_3 (дов.№11.1/1-14/17263 від 27.12.2011).
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Луганської митниці про визнання дій протиправними та стягнення середнього заробітку за період затримки поновлення на посаді,-
ВСТАНОВИВ:
08 грудня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного із позовом до Державної митної служби України, Луганської митниці про визнання дій протиправними та стягнення середнього заробітку за період затримки поновлення на посаді, в обґрунтування якого зазначив наступне.
Згідно наказу Державної митної служби України №60-к від 21.01.2011 та наказу Луганської митниці №58-к від 21.01.2011, перебування позивача на державній службі в митних органах України було припинено на підставі п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу».
Згідно даних наказів, позивач був звільнений з посади начальника сектора митного оформлення №2 відділу митного оформлення №2 Луганської митниці.
Не погодившись з даним наказом, позивач звернувся із позовом до Луганського окружного адміністративного суду про визнання незаконним рішень, скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 у справі №2а-1416/11/1270 позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені в повному обсязі. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.06.2011, постанова суду першої інстанції залишена без змін.
Задовольняючи вимоги позову щодо виплати середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд стягнув з Луганської митниці заробітну плату в сумі 9522,00 грн. за період з 22.01.2011 (час звільнення з посади) по час прийняття судом постанови, тобто по 28.03.2011 включно, всього за 45 робочих днів.
Однак, незважаючи на те, що постанова суду підлягає негайному виконанню в частині поновлення позивача на посаді та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць в сумі 4747,77 грн., фактично позивач був поновлений тільки 10.11.2011, що підтверджується наказом Державної митної служби України №2491-к від 10.11.2011 та записом в його трудовій книжці.
Тому, просив суд визнати протиправними дії відповідачів стосовно терміну його поновлення на посаді начальника сектора №2 відділу митного оформлення №2 Луганської митниці згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 по справі №2а-1416/11/1270 та стягнути з відповідачів на його користь середній заробіток за період затримки поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектора митного оформлення №2 відділу митного оформлення №2 Луганської митниці за період з 29.03.2011 по 09.11.2011 у сумі 32798,00 грн. з утриманням з цієї суми всіх необхідних податків, передбачених діючим законодавством.
Позивач у судовому засіданні уточнив вимоги позову та просив суд визнати протиправними дії відповідачів стосовно терміну його поновлення на посаді начальника сектора №2 відділу митного оформлення №2 Луганської митниці згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 по справі №2а-1416/11/1270 та стягнути з Луганської митниці на його користь середній заробіток за період затримки поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектора митного оформлення №2 відділу митного оформлення №2 Луганської митниці за період з 29.03.2011 по 09.11.2011 у сумі 32798,00 грн. з утриманням з цієї суми всіх необхідних податків, передбачених діючим законодавством. Надав суду пояснення, аналогічні пред’явленому позову, просив його задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник 1-го відповідача – Державної митної служби України, у судовому засіданні заперечувала проти заявлених вимог, суду пояснила наступне.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 у справі №2а-1416/11/1270 постановлено, зокрема: поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектора митного оформлення №2 відділу митного оформлення №2 Луганської митниці з 22.02.2011; стягнути з Луганської митниці заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 22.01.2011 по час прийняття судом постанови в сумі 9522,00 грн.
Постанова в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 та стягнення заробітної плати за час вимушений прогул в межах стягнення за один місяць в сумі 4747,77 грн. була звернена до негайного виконання.
Однак, виконати судове рішення у строк, визначений судом першої інстанції, не виявилося можливим, з огляду на наступне.
Порядок виконання судових рішень в адміністративних справах встановлений ст.257 КАС України. 28.03.2011 Луганським окружним адміністративним судом ОСОБА_1 видано виконавчий лист по справі №2а-1416/11/1270. В даному виконавчому листі та постанові суду не було визначено особу, якій необхідно виконати судове рішення.
15.04.2011 Луганською митницею до Луганського окружного адміністративного суду подано заяву про роз’яснення судового рішення. ОСОБА_1 та його представник у судовому засіданні підтримали заяву Луганської митниці.
16.05.2011 до Держмитслужби надійшла копія ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 05.05.2011, якою було роз’яснено, що виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 у справі №2а-1416/11/1270 в частині поновлення, підлягає виконанню Держмитслужбою.
02.06.2011 ОСОБА_1 до Луганського окружного адміністративного суду подано заяву про виправлення помилки у виконавчому листі у даній справі. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15.06.2011 провадження у справі за даною заявою було зупинено до повернення адміністративної справи №2а-1416/11/1270 з Донецького апеляційного адміністративного суду. Представник ОСОБА_1 проти зупинення не заперечував.
26.07.2011 до Держмитслужби надійшла копія ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 13.07.2011, якою виправлено помилку у виконавчому листі. Відповідач вважає, що невиконання судового рішення у встановлений судом строк було зумовлено вищезазначеними обставинами, проти яких не заперечував позивач та його представник. Крім того, даний строк був зупинений відповідно до ч.4 ст.170 КАС України.
Законодавством передбачено два способи виконання судового рішення: негайне (добровільне) та примусове. Отже, виданий 28.03.2011 судом виконавчий лист мав припис реалізувати судове рішення органу ДВС у порядку виконавчого провадження.
Заяву про примусове виконання судового рішення ОСОБА_1 подано до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС 27.07.2011.
05.08.2011 до Держмитслужби надійшов лист відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС від 29.07.2011 №Я-24727/20 з копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.07.2011 ВП №27873336 з виконання виконавчого листа №2а-1416/11/1270, виданого 28.03.2011 Луганським окружним адміністративним судом.
31.08.2011 Держмитслужба звернулась до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС із заявою про відкладення провадження виконавчих дій.
Листом від 24.10.2011 №10159-0-32-11-5/4, відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС повідомив Держмитслужбу про те, що підстав для відкладення виконавчих дій не вбачається.
10.11.2011 Держмитслужбою видано наказ №2491-к «По особовому складу митних органів», яким на виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 у справі №2а-1416/11/1270 ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника сектора митного оформлення №2 відділу митного оформлення №2 Луганської митниці з 22.02.2011.
На підставі викладеного, просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Представник 2-го відповідача – Луганської митниці у судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечувала, надала суду наступні пояснення.
Щодо визнання протиправними дій Луганської митниці стосовно затримки терміну поновлення на посаді зазначила, що згідно п.п.18 п.10 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України «Про Положення про Державну митну службу України» від 12.05.2011 №582/2011,визначено, що Голова Держмитслужби призначає на посади та звільняє з посад за погодженням із Міністром керівників і заступників керівників структурних підрозділів апарату Держмитслужби України, призначає на посади та звільняє з посад інших державних службовців і працівників апарату Держмитслужби України.
Наказом Держмитслужби України від 23.01.2008 №35 «Про призначення на посади та звільнення з посад» (в редакції наказу Державної служби України від 28.05.2010 №539) згідно з наказами Держмитслужби України здійснюється: прийняття, у тому числі повторне, осіб на державну службу в митниці, регіональні митниці, спеціалізовані митні установи та організації; звільнення посадових осіб з державної служби в митних органах відповідно до п.п.2-5, 7-8 ст.40, ст.41 КЗпП України, п.п. 1-2, 4-7 ст.30 Закону України «Про державну службу», п.6 ст.23, ст.28 Дисциплінарного статуту митної служби України.
Листом, Державної митної служби від 12.03.2009 №11/1-10.13/2113 встановлено, що у випадках задоволення судом позовних вимог про поновлення на роботі колишніх працівників, які були звільнені із займаних посад на підставі наказів Держмитслужби України, вирішення питання про видання наказів про їх поновлення здійснюється Держмитслужбою України.
Таким чином, поновлення ОСОБА_1 на посаді має відбуватися тільки за наказом Державної митної служби України, згідно повноважень Голови Держмитслужби України.
Так, наказом Державної митної служби України від 10.11.2011 №2491-к «По особовому складу митних органів» скасовано наказ Державної митної служби України від 21.01.2011 №60-к в частині припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1 та поновлено ОСОБА_1
Луганською митницею на виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 видано наказ від 14.11.2011 №797 «Про виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу», згідно якого ОСОБА_1 здійснено виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 9522,00 грн. Таким чином, Держмитслужбою та Луганською митницею в повному обсязі виконано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2011.
Щодо питань стягнення з Луганської митниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за період затримки поновлення на роботі, зазначила, що звільнення ОСОБА_1 та поновлення його на роботі відбувалось за наказами Держмитслужби України та Луганська митниця зобов’язана була виконати постанову суду лише в частині виплати ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу, а тому відсутній факт провини Луганської митниці в затриманні поновлення на роботі.
На підставі вищевикладеного, просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спеціальним законодавчим актом у сфері проходження публічної служби є Закон України «Про державну службу», що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу та визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну службу», державна служба ґрунтується на таких основних принципах: служіння народу України; демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; пріоритету прав людини і громадянина; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни; дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування; дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.
Згідно із ст. 408 Митного кодексу України (далі МК України), правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».
Відповідно до ст.ст. 407, 408, 413 МК України, посадовими особами митної служби України є працівники митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, на яких цим Кодексом та іншими законами України покладено здійснення митної справи, організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і яким присвоєно спеціальні звання.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на службі в митних органах України з 1998 року. Згідно наказу Державної митної служби України №60-к від 21.01.2011 та наказу Луганської митниці №58-к від 21.01.2011, перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України на посаді начальника сектору митного оформлення №2 відділу митного оформлення №2 Луганської митниці було припинено 21.01.2011 на підставі п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу» - порушення Присяги (а.с.5-7).
Не погодившись з даним наказом, позивач звернувся із позовом до Луганського окружного адміністративного суду із позовом про визнання незаконним рішень, скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 у справі №2а-1416/11/1270 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі (а.с.8-13). Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.06.2011, постанова Луганського окружного адміністративного суду залишена без змін (а.с.14-17).
Відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 у справі №2а-1416/11/1270, судом, зокрема, постановлено:
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору митного оформлення №2 відділу митного оформлення №2 Луганської митниці з 22.02.2011.
- Стягнути з Луганської митниці заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 22.01.2011 по час прийняття судом постанови в сумі 9522,00 грн.
Постанову суду в частині поновлення на посаді начальника сектору митного оформлення №2 відділу митного оформлення №2 Луганської митниці ОСОБА_1 та виплати заробітної плати за вимушений прогул в межах стягнення за один місяць в сумі 4747,77 грн. звернено до негайного виконання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною митною службою України рішення суду від 28.03.2011 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді було виконано 10.11.2011.
Так, наказом Держмитслужби України від 10.11.2011 №2491-к «По особовому складу митних органів» було скасовано наказ Державної митної служби України від 21.01.2011 №60-к в частині припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1 та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектору митного оформлення №2 відділу митного оформлення №2 Луганської митниці з 22.01.2011 (а.с.21). Зазначений факт підтверджується також записом в трудовій книжці ОСОБА_1, копія якого перебуває в матеріалах справи (а.с.22).
Наказом від 11.11.2011 №1120-к позивача було звільнено з займаної посади за угодою сторін відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України (а.с.22).
Луганською митницею на виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 було видано наказ від 14.11.2011 №797 «Про виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу», згідно якого ОСОБА_1 здійснено виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 9522,00 грн. (а.с.64).
Відповідно до вимог статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередні роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно ст. 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 у справі №2а-1416/11/1270, вимушений прогул позивача становить 45 робочих днів, а саме за період з 22.01.2011 по час прийняття судом постанови, тобто по 28.03.2011. За час вимушеного прогулу ОСОБА_1 підлягала сплаті сума 9522,00 грн. Зазначена сума виплачена позивачу на підставі наказу Луганської митниці №797 від 14.11.2011 (а.с.64).
Таким чином, період з 29.03.2011 по 09.11.2011 є часом затримки в поновленні позивача на посаді в митних органах.
За вказаний період ОСОБА_1, в порушення вимог ст.236 КЗпП України, середній заробіток за час затримки його поновлення виплачено не було, що не заперечувалось представником відповідачів у судовому засіданні.
Суд вважає, що затримка у поновленні ОСОБА_1 виникла з вини 1-го відповідача – Державної митної служби України, з огляду на наступне.
Згідно п.п.18 п.10 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України «Про Положення про Державну митну службу України» від 12.05.2011 №582/2011, визначено, що Голова Держмитслужби призначає на посади та звільняє з посад за погодженням із Міністром керівників і заступників керівників структурних підрозділів апарату Держмитслужби України, призначає на посади та звільняє з посад інших державних службовців і працівників апарату Держмитслужби України.
Наказом Держмитслужби України від 23.01.2008 №35 «Про призначення на посади та звільнення з посад» (в редакції наказу Державної служби України від 28.05.2010 №539) встановлено, що згідно з наказами Держмитслужби України здійснюється:
прийняття, у тому числі повторне, осіб на державну службу в митниці, регіональні митниці, спеціалізовані митні установи та організації; звільнення посадових осіб з державної служби в митних органах відповідно до п.п.2-5, 7-8 ст.40, ст.41 КЗпП України, п.п. 1-2, 4-7 ст.30 Закону України «Про державну службу», п.6 ст.23, ст.28 Дисциплінарного статуту митної служби України (а.с.67-68).
Крім того, листом Державної митної служби від 12.03.2009 №11/1-10.13/2113 начальників митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій проінформовано, що у випадках задоволення судом позовних вимог про поновлення на роботі колишніх працівників, які були звільнені із займаних посад на підставі наказів Держмитслужби України, вирішення питання про видання наказів про їх поновлення здійснюється Держмитслужбою України (а.с.68).
Оскільки, ОСОБА_1 було звільнено з митних органів наказом Держмитслужби №60-к від 21.01.2011 «по особовому складу», суд вважає, обґрунтованими доводи представника Луганської митниці стосовно того, що поновлення ОСОБА_1 на підставі рішення суду від 28.03.2011 у справі №2а-1416/11/1270 згідно повноважень Голови Держмитслужби України мало відбутись виключно наказом Держмитслужби.
Враховуючи той факт, що звільнення ОСОБА_1 та поновлення його на роботі відбувалось за наказами Державної митної служби України, суд приходить до висновку щодо протиправності дій саме Державної митної служби України у несвоєчасному поновленні ОСОБА_1 на посаді начальника сектора №2 відділу митного оформлення №2 Луганської митниці згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 у справі №2а-1416/11/1270.
Разом з тим, суд вважає, що середній заробіток за період затримки поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектора митного оформлення №2 відділу митного оформлення №2 Луганської митниці за період з 29.03.2011 по 09.11.2011, підлягає стягненню з Луганської митниці, оскільки саме з Луганською митницею позивач перебував у трудових відносинах.
Суд критично оцінює посилання представника Держмитслужби України на відсутність в постанові суду від 28.03.2011 у справі №2а-1416/11/1270 визначення особи, якій необхідно було виконати судове рішення, через що Луганською митницею було подано заяву про роз’яснення судового рішення, оскільки як Положенням про Державну митну службу України, так і наказом Держмитслужби України від 23.01.2008 №35 «Про призначення на посади та звільнення з посад» (в редакції наказу Державної служби України від 28.05.2010 №539) чітко визначено, що питання про поновлення осіб, звільнених на підставі наказів Держмитслужби України, вирішується виключно Держмитслужбою України.
Посилання представника Держмитслужби України на постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС від 29.07.2011 ВП №27873336 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2а-1416/11/1270, виданого 28.03.2011 Луганським окружним адміністративним судом, яка була отримана Держмитслужбою 05.08.2011, судом визнаються безпідставними, оскільки постанова суду відповідно до п.3 ч.1 ст.256 КАС України підлягала негайному виконанню.
Відповідно до п.2 ст.257 КАС України, судові рішення, які набрали чинності або підлягають негайному виконанню, є підставою для його виконання.
Тобто, постанова суду від 28.02.2011 у справі №2а-1416/11/1270 підлягає виконанню незалежно від наявності або відсутності виконавчого провадження.
Відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 у праві №2а-1416/11/1270, середньомісячна заробітна плата позивача складала 4747,77 грн., а середня заробітна плата за один робочий день – 211,60 грн. Позивач працює у Луганській митній службі з п’ятиденним робочим тижнем, що не заперечується сторонами.
Тому суд вважає за необхідне зобов’язати Луганську митницю нарахувати та сплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки його поновлення на посаді начальника сектора митного оформлення №2 відділу митного оформлення №2 Луганської митниці за період з 29.03.2011 по 09.11.2011, виходячи з середньомісячної заробітної плати у сумі 4747,77 грн. із утриманням обов’язкових податків та зборів з даної суми до Державного бюджету України.
За таких обставин, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки позивач від сплати державного мита (судового збору) звільнений.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 06 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на п’ять днів, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Луганської митниці про визнання дій протиправними та стягнення середнього заробітку за період затримки поновлення на посаді, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної митної служби України щодо несвоєчасного поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектора №2 відділу митного оформлення №2 Луганської митниці згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 у справі №2а-1416/11/1270.
Зобов’язати Луганську митницю нарахувати та сплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки його поновлення на посаді начальника сектора митного оформлення №2 відділу митного оформлення №2 Луганської митниці за період з 29.03.2011 по 09.11.2011 виходячи із середньомісячної заробітної плати в сумі 4747,77 грн. із утриманням обов’язкових податків та зборів з даної суми до Державного бюджету України.
В решті заявлених вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 13 лютого 2012 року.
Головуючий суддяК.Є. Петросян
суддя
суддяН.В. Кравцова
А.М. Каюда