Судове рішення #21337702

                                                                  УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

                    

            

Справа    22-ц/0690/313/11  

Категорія      34

                                                     Р І Ш Е Н Н Я

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ


22 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:


головуючої       Зарицької Г.В.

                         суддів:       Євстаф’євої Т.А., Талько О.Б.

             при секретарі       Трохимчук Ю.М.

          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19 жовтня 2010 року  

встановила:

                 Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19 жовтня 2010 року позов задоволено частково.

                Стягнуто з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 11548 грн. 28 коп. на відшкодування майнової шкоди, 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 145 грн. 48 коп. на відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою судового збору, а всього 12693 грн. 76 коп.

                 У решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

                  В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт посилається на те, що суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи. Зокрема, суд не залучив до участі у справі Власюка, який під час ДТП також був на мопеді, не допитав інших очевидців цієї події, не з’ясував кому належав мопед, що, на думку апелянта, може свідчити хто був за кермом мопеда під час дорожньо-транспортної пригоди. У зв’язку з перебуванням у місцях позбавлення волі він був позбавлений можливості заявляти клопотання щодо витребування доказів та призначення експертизи для визначення причинного зв’язку. До того ж, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи свідчить про відсутність у його діях вини. Порушення судом норм процесуального права, на думку апелянта, призвели до ухвалення незаконного рішення.

               Апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

               Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1)          шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2)          за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3)          за наявності вини усіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

        Відповідно до ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, яка створює підвищену небезпеку для особи, що цю діяльність здійснює, та інших осіб.

        Як видно з матеріалів справи, 16.09.2007 року близько 6 год. 30 хв. водій мопеда «Вайпер» ОСОБА_2, рухаючись по вул. Свердлова в м. Новоград-Волинському в напрямку вул. Ціолковського при виїзді на головну дорогу не надав  переваги в русі автомобілю ВАЗ-2106 державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, рухаючись по вул. Кірова в напрямку             вул. Житомирське шосе.

      Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ВАЗ-2106 отримав механічні ушкодження.

       Постановою слідчого СВ Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області від 15 червня 2010 року в порушенні кримінальної справи відносно водія мопеда ОСОБА_2 за ст.291 КК України відмовлено за відсутністю в його діях ознак складу даного злочину.

       За висновком спеціаліста-автотехніка №223 від 20 жовтня 2007 року, що міститься на а.с.53-56 матеріалів перевірки ЖРЗПЗ №5517 від 16.09.2007 року, з технічної точки зору причиною створення аварійної ситуації й виникнення наведеної дорожньо-транспортної пригоди в завданих умовах руху є невідповідність дій водія мопеда VIPER ОСОБА_2 технічним вимогам п.2.3 б: п.6.8; п.10.1.; п.16.11 Правил дорожнього руху України.

       Матеріали перевірки оглянуті і перевірені в судовому засіданні.

       За висновком автотоварознавчого дослідження №В-1 від 22 січня 2008 року матеріальний збиток, заподіяний пошкодженням автомобіля «ВАЗ-210612» державний номер НОМЕР_1 в результаті ДТП складає 9332 грн. 40 коп.

                Оскільки, матеріальна шкода завдана внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, то відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України вона відшкодовується на загальних підставах, тобто особою, з вини якої завдана шкода.

                 Доводи апеляційної скарги про те, що суд не з’ясував кому належить мопед «Вайпер», колегія суддів до уваги не бере, оскільки дана обставина не має правового значення.

         Доводи апелянта щодо допиту інших очевидців дорожньо-транспортної пригоди є безпідставними, оскільки будь-яких клопотань про допит свідків сторони суду не заявляли.

                 Безпідставними є також посилання ОСОБА_2 на те, що у зв’язку з перебуванням у місцях позбавлення волі він позбавлений можливості заявляти клопотання про витребування доказів та призначення експертизи. У зв’язку з засудженням до позбавлення волі апелянт не позбавлений процесуальних прав сторони при розгляді цивільної справи.

                 З матеріалів справи видно, що про час та місце розгляду справи ОСОБА_2 повідомлявся належним чином та мав можливість заявляти до суду клопотання.

                 Вирішуючи спір, суд правильно виходив з вимог ст.ст. 1166, 1167 ЦК України та дійшов обгрунтованого висновку, що у зв’язку з пошкодженням автомобіля позивачу заподіяна матеріальна та моральна шкода. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначено судом з врахуванням характеру правопорушення та глибини душевних страждань, пов’язаних з пошкодженням майна.

                 Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, суд в резолютивній частині рішення помилково включив до розміру грошового відшкодування матеріальної шкоди суму витрат, пов’язаних з проведенням експертиз.

Враховуючи наведене, рішення суду підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315  ЦПК України,  колегія суддів

вирішила:


Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19 жовтня 2010 року  змінити.

Викласти резолютивну частину рішення в частині задоволених вимог в такій редакції: „Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 9332 грн. 40 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 2215 грн. 88 коп. на відшкодування витрат, пов’язаних з проведенням експертизи, 145 грн. 48 коп. витрат по оплаті судового збору, а всього 12693 грн. 76 коп.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення в з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча                                     Судді:

  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація