2-6237/11

Справа № 2-6237/11

Номер провадження: 2-6237/11

Р І Ш Е Н Н Я

                                                  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

02 лютого 2012 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

             головуючого-судді Лівандовської-Кочури Т.В.

             при секретарі  Янко А.Я.  

             з участю представника позивача ОСОБА_1

             представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,

                                                        в с т а н о в и в:

          Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про поділ майна подружжя. Покликається на те, що 26 серпня 2004 року між сторонами було укладено шлюб. 19 лютого 2008 року шлюб було розірвано. Домовленості щодо добровільного поділу майна сторонами не досягнуто. За час перебування у шлюбі сторони набули майно, а саме: автомобіль марки MITSUBISHI Carisma, 2003 року випуску, н.з. НОМЕР_1, що був придбаний за 66000 грн.   Позивач вважає автомобіль спільною сумісною власністю подружжя та покликаючись на викладене, просить поділити автомобіль MITSUBISHI Carisma, 2003 року випуску, н.з. НОМЕР_1, загальною вартістю 66000 грн. та виділити їй 1/2 частину автомобіля на загальну суму 33000 грн. Зобов’язати відповідача виплатити вартість Ѕ частини автомобіля MITSUBISHI Carisma, 2003 року випуску, н.з. НОМЕР_1, а саме суму в розмірі 33000 грн. Покласти на відповідача судові витрати по справі.

Представник позивача в ході розгляду подав доповнення до позовної заяви. Просить поділити автомобіль MITSUBISHI Carisma, 2003 року випуску, н.з. НОМЕР_1, загальною вартістю 66000 грн., що є спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_4, збільшивши частку позивача на ј автомобіля, виділивши ОСОБА_5 ѕ автомобіля на загальну суму 49500 грн. Зобов’язати відповідача виплатити ОСОБА_5 вартість ѕ частини автомобіля, а саме суму в розмірі 49500 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, включаючи витрати на правову допомогу. В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав частково, погодився на сплату грошової компенсації вартості Ѕ частини спірного автомобіля, зокрема 21117, 50 грн. В ході розгляду справи попередньо зазначав, що відповідачем затрачались кошти на проведення ремонту автомобіля, що суд повинен врахувати при розгляді даної справи.

          Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

          Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 26 серпня 2004 року.

           Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між сторонами було розірвано, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №16 від 19 лютого 2008 року. (а.с.6).

За час перебування у шлюбі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 придбали автомобіль MITSUBISHI Carisma, 2003 року випуску, н.з. НОМЕР_1. Дана обставина сторонами не оспорюється.

Ч.3 ст.368 ЦК України (в редакції 2004 року) передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від  того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч.1ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Ч.1 ст.70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ч.2 ст.71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

В доповненні до позовної заяви від 15.08.2011 року представник позивач просить про збільшення частки його довірительки на автомобіль на ј з посиланням на ч.2 ст.372 ЦК України  в якій зазначено, що за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення та ч.2 ст.780 СК України якою встановлено, що при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них приховав, знищив чи пошкодив спільне майно... Вказує на те, що відповідач приховує автомобіль, не дає можливості ним користуватись, свідомо затягує розгляд справи.

Проте, на думку суду такі посилання представника позивача не мають істотного значення та не заслуговують на увагу, оскільки у відповідності до правила ст.60 ЦПК України не підтверджені жодними доказами.

 А, тому, підстав для збільшення частки позивача на 1/4 на спірний автомобіль не встановлено.  

 З врахуванням того, що між сторонами не був укладений шлюбний договір та не представлено доказів, що між сторонами існувала домовленість про розподіл часток в спільній сумісній власності, суд приходить до висновку, що частка спірного автомобіля кожної з сторін рівна Ѕ.

З висновку №7851 судової автотоварознавчої експертизи встановлено, що ринкова вартість автомобіля  MITSUBISHI Carisma, 2003 року випуску, н.з. НОМЕР_1 становить 42235 грн. Також встановлено, що вартість вузлів та агрегатів, які могли замінюватись на автомобілі MITSUBISHI Carisma, 2003 року випуску, н.з. НОМЕР_1 при виконанні ремонту становить 8976, 43 грн.

Проте, суд при визначенні розміру грошової компенсації, що підлягає до стягнення з відповідача не бере дану суму до уваги з тих підстав, що ремонт автомобіля не погоджувався з позивачем та не встановлено з яких підстав такий був проведений.    

Враховуючи те, що частку позивача в натурі виділити неможливо, а представник відповідача погоджується на сплату грошової компенсації, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача в користь позивача 21117, 50 грн., як компенсацію Ѕ частини автомобіля.

З представленої суду квитанції до прибуткового касового ордера 67 вбачається, що позивачем було сплачено адвокату ОСОБА_1 1700 грн. за надання правової допомоги.

У відповідності до ст.ст.84, 88 ЦПК України та пропорційно до розміру задоволених вимог з відповідача слід стягнути в користь позивача судовий збір в розмірі 211, 17 грн., 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 850 грн. сплачених  за надання правової допомоги.

          Керуючись ст.ст. 6, 8, 10, 11, 58, 60, 86, 88, 212-215 ЦПК України та на підставі ст.ст.60, 69, 70, 71 Сімейного Кодексу України, ч.3 ст.368 ЦК України (в редакції 2004 року), суд,

                                                       В И Р І Ш И В :

            Позов задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 21117 (двадцять одну тисячу сто сімнадцять) грн. 50 коп., як грошову компенсацію вартості Ѕ частини  автомобіля MITSUBISHI Carisma, 2003 року випуску, н.з. НОМЕР_1.

 Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 211 (двісті одинадцять) грн. 17 коп. витрат по оплаті судового збору, 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 850 (вісімсот п”ятдесят) грн. витрат на правову допомогу.

В решті позовних вимог-відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили.

 Суддя                                                                                               Т.В. Лівандовська-Кочура