Справа № 1/0306/348/11
Провадження №11/0390/127/12 Головуючий у 1 інстанції:Восковська О.А.
Категорія:ч.1 ст.187 КК України Доповідач: Опейда В. О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 лютого 2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Опейди В. О.,
суддів - Матвієнко Н.В., Лозовського А.О.,
за участю прокурора –Кухтей-Хилюк Л.В.,
засудженого - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2011 року , яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1, не працюючий, розлучений, з неповною середньою освітою, згідно ст.89 КК України не судимий, засуджений за ч.1 ст.187 КК України на 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 вирішено рахувати з 06 липня 2011 року.
У справі вирішено питання щодо речових доказів у справі.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -
В С Т А Н О В И Л А :
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 23 червня 2011 року близько 03-ї години в м. Ковелі по бульвару Л.Українки поблизу магазину «Ажур», що на території Привокзальної площі, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою заволодіння чужим майном вчинив напад на ОСОБА_2 в ході якого наніс декілька ударів в обличчя та тулуб потерпілого, від чого той упав на землю, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді перелому спинки носа без зміщення, рани слизової правої щоки, травматичної екстракції 5 зуба нижньої щелепи справа, підшкірного крововиливу лоба справа, садна спинки носа, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров’я, застосувавши, таким чином, насильство, небезпечне для здоров’я особи, яка зазнала нападу, та заволодів його барсеткою вартістю 100 гривень, в якій знаходився мобільний телефон марки «Нокіа-6303», вартістю 1200 гривень з карткою накопичувачем марки «Кingston» вартістю 71 гривня, в якому знаходився стартовий пакет оператора стільникового зв’язку «Київстар», вартістю 25 гривень на рахунку якого було 20 гривень, грошима в сумі 320 гривень, карткою поповнення рахунку оператора мобільного зв’язку «МТС »номіналом 35 гривень, в’язкою ключів в кількості 9 штук вартістю одного ключа 10 гривень, пластиковою картку «Приватбанку», яка цінності не становить та паспортом громадянина України на ім’я ОСОБА_2, чим спричинив останньому майнової шкоди на загальну суму 1851 гривню.
В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи обставин скоєння інкримінованого засудженому у вину злочину, вважає, що призначене йому покарання є надто м’яким. Вважає призначене покарання необґрунтованим. Просив вирок суду скасувати та постановити новий, яким призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Апеляцій від інших учасників судового процесу не надійшло.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, заслухавши думку прокурора, який апеляцію підтримав та просив задовольнити, міркування засудженого, який просив апеляцію залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи і зроблений обґрунтований висновок про доведеність винуватості засудженого у вчинені інкримінованого йому у вину злочину. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку і перевірених судом доказах. Обставини вчинення інкримінованого засудженому злочину в апеляції не оспорюється.
Висновки суду про винність засудженого у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для здоров’я особи, яка зазнала нападу за ч. 1 ст. 187 КК України кваліфіковані вірно.
Посилання в апеляції прокурора на м’якість призначеного покарання не заслуговує на увагу.
У відповідності статті 65 КК України, суд призначає покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, яке повинне бути необхідне і достатнє для виправлення винної особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що визначаючи вид і міру покарання, судом першої інстанції було дотримано зазначені вимоги закону.
Визнавши винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, суд першої інстанції врахував особу винного, тяжкість вчиненого злочину, характер та спосіб його вчинення, обтяжуючі та пом’якшуючі обставини і вірно прийшов до висновку про необхідність виправлення та перевиховання винного в умовах ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у межах санкцій статті закону за якою він визнаний винним.
При цьому судом враховано характеристику ОСОБА_1 де за місцем проживання скарг на його поведінку не надходило, те що він нагороджувався за спортивні досягнення, а також враховано, що інкримінований злочин скоїв будучи не судимим у відповідності до вимог ст.89 КК України. Взято до уваги і те, що потерпілий претензій не має і просив суворо не карати винного.
Доводи прокурора про неврахування судом тяжкості скоєного злочину, не зазначення обставин, що істотно знижують його ступінь тяжкості, характеристики винного є безпідставні з врахуванням наведеного.
Покарання ОСОБА_1 призначене в межах встановлених санкцією частини статті, що передбачають відповідальність за вчинений ним злочин з врахуванням обставин скоєного злочину, а також відношення винного до скоєння як при проведенні досудового так і судового слідства. Наведена сукупність обставин свідчить про достатність визначеного покарання для його виправлення і перевиховання. Призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав для скасування вироку з врахуванням доводів зазначених у апеляції колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію помічника Ковельського міжрайонного прокурора залишити без задоволення, а вирок Ковельського міськрайонного суду від 07 грудня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити - без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення, та може бути оскаржена протягом трьох місяців в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді