Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
03 лютого 2012 року Справа № 2н/0570/191/2011
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул.50-ої Гвардійської дивізії, 17
Постановлена у нарадчій кімнаті о 12 год. 10 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Михайлик А.С.
при секретарі судового засідання Мороз Н.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького окружного адміністративного від 24 грудня 2010 року в адміністративній справі
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції
про скасування податкового повідомлення-рішення
№ 0001431741/0 від 22 вересня 2010 року.
за участю:
позивача: не з’явився
відповідача: ОСОБА_2 (за дов. № 7673/10/10-013 від 20.05.2011 року )
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року в адміністративній справі № 2а-24640/10/0570, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення № 0001431741/0 від 22 вересня 2010 року.
Підставою перегляду постанови Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року за нововиявленими обставинами заявник визначив визнання недійсним договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,1645 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, укладеного 25 січня 2010 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Горлівською міською радою, зареєстрованого у Горлівському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 25 лютого 2010 рок за № 041019500071 рішенням Центрально-міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 26 жовтня 2011 року. Про прийняття зазначеного рішення позивач дізнався 13 грудня 2011 року, коли отримав поштою рішення Центрально-міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 26 жовтня 2011 року.
В ході розгляду зазначеної заяви представник заявника надав пояснення аналогічні викладеним в заяві, просив суд скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити заявлені ОСОБА_1 вимоги про скасування податкового повідомлення № 0001431741/0 від 22 вересня 2010 року.
2 лютого 2012 року представником заявника через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду надано клопотання про розгляд наданої заяв за відсутності представника заявника.
Представник відповідача проти задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року в адміністративній справі № 2а-24640/10/0570 заперечував, зауважував на законності та обґрунтованості постанови Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-24640/10/0570 від 24 грудня 2010 року, просив суд відмовити заявнику в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року в адміністративній справі № 2а-24640/10/0570.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, –
ВСТАНОВИВ:
Громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), місце реєстрації позивача: АДРЕСА_1.
25 січня 2010 року між Горлівською міською радою (орендодавець) та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладений договір оренди землі, зареєстрований 25 лютого 2010 року у Горлівському міському відділі Донецької регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» за № 041019500072 (арк. справи 6-13). За умовами наведеного договору орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0620 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 385 547,00 грн. (621,85 грн./кв. м.), договір укладений на 10 років із помісячною сплатою за орендної плати за землю в розмірі 963 грн. 87 коп.
25 січня 2010 року між Горлівською міською радою (орендодавець) та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди землі, зареєстрований 25 лютого 2010 року у Горлівському міському відділі Донецької регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» за № 041019500071 (арк. справи 17-23). За умовами наведеного договору орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,1645 га, нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки становить 1022943 грн. (621,85 грн./кв. м.), договір укладений на 10 років із помісячною сплатою за орендної плати за землю в розмірі 2557 грн. 36 коп. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки підтверджена витягом № 19 від 20 січня 2010 року (арк. справи 24).
На виконання умов зазначених договорів позивачем та Горлівською міською радою складені акти приймання-передачі земельних ділянок від 25 лютого 2010 року № 72, №71 (арк. справи 16, 26).
22 вересня 2010 року Горлівською об’єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення № 0001431741/0 (арк. справи 27) про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов’язання з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 35715 грн. 33 коп. із зазначенням граничного строку сплати – до 15 листопада 2010 року. Згідно корінця податкового повідомлення (арк. справи 36) оспорюване податкове повідомлення отримано позивачем особисто 30 вересня 2010 року, про що свідчить його підпис.
Податкове повідомлення сформовано податковим органом на підпункту «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», статей 3, 5 розділу 1, статті 13 розділу 6 Закону України «Про плату за землю», абзаців 2, 3 статті 21 розділу 3 Закону України «Про оренду землі», абзацу 3 статті 17 розділу 6 Закону України «Про плату за землю».
Не погодившись із прийнятим податковою інспекцією податковим повідомленням № 0001431741/0 від 22 вересня 2010 року позивач звернувся до суду із позовом про визнання його недійсним. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001431741/0 від 22 вересня 2010 року відмовлено. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2011 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року у справі № 2а-24640/10/0570 залишено без змін.
26 жовтня 2011 року рішенням Центрально-міського районного суду м. Горлівка Донецької області у справі 2-1612/2011р визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 площею 0,1645 га. Згідно змісту зазначеного рішення, що набрало законної сили 8 листопада 2011 року, укладений між позивачем та Горлівською міською радою договір оренди земельної ділянки зареєстрований за номером 041019500071 є недійсним, через відсутність в ньому умов, що є істотними для такого виду договору, а саме в договорі відсутні умови щодо передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Крім цього, додатковим доводом недійсності укладеного договору, суд загальної юрисдикції визначив неперевірення Горлівською міською радою під час укладення договору наявності в ОСОБА_1 статусу підприємця. За змістом зазначеного рішення справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1, згідно наданих заявником відомостей, рішення отримано ОСОБА_1 13 грудня 2011 року.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України однією з підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно змісту постанови Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року, її вмотивовано тим, що податкове зобов’язання з орендної плати за землю в сумі 35 715,33 грн. визначено податковою інспекцією на підставі даних земельного кадастру та договорів оренди земельних ділянок, які є дійсними.
Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Отже, встановлення недійсності укладеного між позивачем та Горлівською міською радою договору оренди земельної ділянки площею 0,1645 га (зареєстрований за № 041019500071) рішенням Центрально-міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 26 жовтня 2011 року, є новиявленою обставиною, що надає підставу для перегляду за нововиявленими обставинами рішення, яке набрало законної сили.
Втім при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001431741/0 від 22 вересня 2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з орендної плати за землю суд виходить з наступного.
Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку податкового зобов’язання з орендної плати за землю за 2010 рік розмір визначеної податковою інспекцією орендної плати за договором оренди земельної ділянки за номером 041019500071 складає 25 938,93 грн. Тобто, в будь-якому разі прийняте Центрально-міським районним судом м. Горлівки Донецької області рішення від 26 жовтня 2011 року може впивати лише на зобов’язання зі сплати орендної плати за землю, визначене податковим повідомленням № 0001431741/0 в сумі 25 938,93 грн.
Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначені Законом України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року № 2535-XII (далі за текстом – Закон № 2535).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю» (зі змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин,) використання землі в Україні є платним, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
За статтею 5 Закону № 2535 об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди. Суб'єктами плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар.
Згідно зі статтею 15 Закону № 2535 власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Статтею 5 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV (зі змінами та доповненнями) орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Статтею 6 цього закону визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Статтею 125 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Водночас, питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтями 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України.
Так, згідно частини 1 статті 120 Земельного кодексу України і в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Частина 2 цієї статті передбачає, що у разі, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Положення аналогічного змісту містяться у в частині 1 статті 377 Цивільного кодексу України.
Отже, зазначена редакція наведених норм чітко встановлює, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, 25 грудня 2007 року позивач на підставі умов договору купівлі-продажу, укладеного із фізичною особою ОСОБА_3 (ІНН НОМЕР_1) придбав частину нежитлового будинку літери Б-1, загальною площею 12718,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Згідно умов зазначеного договору позивачем у власність було набуто частину нежитлового будинку з прибудовою «б», вентиляційним каналом б1, антресолями б 2, козирком б 3, у розмірі 2371,46 грн., що складає 186/1000 ідеальних часток вказаного будинку. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу 25 грудня 2007 року, зареєстровано в реєстрі за № 10194. Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, від 15 січня 2008 року позивачем зареєстровано право спільної часткової власності на частину приміщення, розташованого по АДРЕСА_2, розмір частки позивача: 186/1000.
Таким чином, з моменту придбання позивачем права власності на частину об’єкту нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_2, позивач набув право користування земельною ділянкою, на якій розташовано придбані будівлі.
Правова позиція стосовно набуття особою права на користування земельною ділянкою з моменту набуття права власності на майно, що розташовано на ній викладена у постанові Верховного суду України від 24 грудня 2010 року у справі за позовом акціонерного товариства закритого типу «Консул» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, яка є обов’язковою відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктами 34, 35 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин до виключної компетенція сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.
Згідно статті 21 Закону України «Про оренду землі» річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель під об'єктами енергетики, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, та земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».
Що стосується розміру визначеної податковою інспекцією орендної плати за землю в податковому повідомленні № 0001431741/0 від 22 вересня 2010 року, то як було пояснено представником відповідача розмір орендної плати за землю був визначений на підставі рішення Горлівської міської ради № V/29-49 від 22 лютого 2008 року, згідно якого орендна плата за земельні ділянки із цільовим призначенням гаражі, підсобні приміщення визначається на рівні 3 % від грошової оцінки зазначеної земельної ділянки.
Згідно витягу з технічної документації про нормативну оцінку земельних ділянок № 19 (арк. справи 24) нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1645 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 за цільовим призначенням «Для обслуговування гаражів для зберігання власного автомобільного транспорту» складає 1 022 943,00 грн. Отже, розмір щомісячної плати із врахуванням рішення Горлівської міської ради № V/29-49 від 22 лютого 2008 року складає 2 557,36 грн. на місяць (1 022 943,00 грн. х 3% :12). Спірним податковим повідомленням відповідач визначив позивачу орендну плату за землю за 4 дні лютого 2010 року в сумі 365,33 грн. та за березень – грудень 2010 року в сумі 25573,60 грн..
Згідно статті 27 Закону № 2535 контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Відповідно до частини 3 статті 14 цього Закону нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.
Отже у межах спірних правовідносин, податковий орган є контролюючим органом щодо нарахування та сплати платником орендної плати за землю, а тому ним обґрунтовано та у відповідності із вимогами чинного на той час законодавства було сформовано та направлено на адресу позивача податкове повідомлення № 0001431741/0 від 22 вересня 2010 року. В ході судового розгляду наданої заяви не було встановлено відповідність визначеного податковою інспекцією зобов’язання з орендної плати за землю вимогам законодавства, що діяло на момент прийняття зазначеного податкового повідомлення.
З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, що нововиявлені обставини, наведені ОСОБА_1 у наданій заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року у справі № 2а/24640/10/0570 не можуть бути підставою для скасування зазначеної постанови.
Відповідно до частини 1 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
З огляду на викладене вище, на підставі статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, положень Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 165, 167, 185-186, 244-2, 245-250, 252, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви фізичної особи ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького окружного адміністративного від 24 грудня 2010 року в адміністративній справі № 2а-24640/10/0570 за позовом ОСОБА_1 до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001431741/0 від 22 вересня 2010 року, відмовити.
Ухвалу проголошено в судовому засіданні в присутності представника відповідача.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Михайлик А.С.