Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/13947/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11:15
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Аканов О.О.
при секретарі Алексюк Л.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахтоуправління імені 17-го партз’їзду» до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про визнання рішення № 100 від 06.04.2011 року недійсним, -
В С Т А Н О В И В :
ДП «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахтоуправління імені 17-го партз’їзду» звернулось до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про визнання рішення № 100 від 06.04.2011 року недійсним.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
06.04.2011 року начальником УПФУ м. Шахтарська Фоменко М.В. на підставі пункту 2 частити 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» винесено рішення № 100 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Відповідно до зазначеного рішення, до ВП «Шахтоуправління імені 17-го партз’їзду» ДП «Шахтарськантрацит» був застосований штраф у розмірі 78276,61 грн. та нарахована пеня в розмірі 3299,11 грн.
З зазначеним рішенням не згодні, вважають, що його винесено з порушенням чинного законодавства за наступними підставами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією та законами України.
Вважають, що фінансові санкції та пеня нарахована неправомірно.
Пунктом 8 ст. 9 Закону України від 8.07.2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», визначено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок не пізніш 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
В свою чергу п. 14 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлено, що гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніш як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
Зазначена норми чинного законодавства є на момент сплату єдиного внеску діючою, оскільки Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не змінювалася та не скасовувався.
У винесеному рішенні № 100 від 06.04.2011 року зазначене, що їхнім підприємством несвоєчасно сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21 березня 2011 року по 28 березня 2011року.
Вважають, що термін сплати визначений законодавством тобто гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніш як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду, а тому відповідачем застосовано неправильний Закон.
Тобто терміни сплати внесків, визначені чинним законодавством, позивачем не порушені.
Рішення Управління Пенсійного фонду підприємством не визнаються, оскільки неправомірно застосовуються норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування».
Просили визнати недійсним рішення № 100 від 06.04.2011 року.
Сторони у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Крім того, позивач надіслав заяву про розгляд справи без їх участі.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Державне підприємство “Шахтарськантрацит” зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом, включене до ЄДРПОУ за номером 32299510. До складу Державного підприємства “Шахтарськантрацит” у якості структурного підрозділу входить відокремлений підрозділ «Шахтоуправління імені 17-го партз’їзду» Державного підприємства “Шахтарськантрацит”, що не є юридичною особою, але згідно зі ст. ст. 14, 15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Єдиний внесок за лютий 2011 року підприємство сплатило після 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, а саме : 28.03.2011 року.
06.04.2011 року відповідачем прийнято рішення № 100 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до підприємства по відокремленому підрозділу «Шахтоуправління імені 17-го партз’їзду» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» застосовано штраф в розмірі 10 % - 78276,61 грн. та нарахована пеня 3299,11 грн. в розмірі 0,1 % на суми недоїмки : за період затримки сплати з 21.03.2011 року по 28.03.2011 року – 782766,13 грн.
Рішення прийняті на підставі даних карток особового рахунку платника, де відображена сума виниклої заборгованості, дати та суми її зарахування відповідно до дня списання банком сум здійснених підприємством платежів з рахунку платника, кількість днів затримки, суми штрафу та пені.
Вказане рішення до органу Пенсійного фонду України не оскаржувалося.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідач в своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, наказами та розпорядженнями Пенсійного фонду України та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, серед основних завдань управління визначено збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п. 3 роз. VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Відповідно до ст. 4 вказаного Закону позивач є платником єдиного внеску.
Частиною 2 ст. 6 Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати відповідну звітність до територіального органу Пенсійного фонду, яка подається згідно п. 3.1. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року №22-2, - не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Відповідно до ч. 7 й 8 ст. 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.
Частиною 10 ст. 9 вказаного Закону встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду;
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.
Згідно з ч. 11 й 12 ст. 9 вказаного Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до ч. 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до ч. 6 ст. 25 вказаного Закону за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Вказаний порядок детально відображено в Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5, відповідно до пп. 7.2.2 п. 7 розділу VII якої за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
Відповідачем правомірно застосовані наведені положення законодавства.
Через несвоєчасну сплату за спірний період єдиного внеску суб’єктом владних повноважень правильно до страхувальника застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу та пені в порядку та розмірах, що відповідали вимогам законодавства.
Крім того, суд зазначає, що посилання позивача п. 14 Розділу XV «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду не заслуговує уваги у зв’язку з тим, що позивач сплачував єдиний внесок за лютий 2011 року за Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Також суд зазначає, що відокремлений підрозділ «Шахтоуправління імені 17-го партз’їзду» Державного підприємства “Шахтарськантрацит”, не є юридичною особою, але згідно зі ст. ст. 14, 15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Суб’єкт владних повноважень на час винесення рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача.
Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахтоуправління імені 17-го партз’їзду» до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про визнання рішення № 100 від 06.04.2011 року недійсним – відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 05.09.2011 року. Постанова у повному обсязі складена 06.09.2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Аканов О.О.