Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22-ц/490/1364/12                                                                 Головуючий у 1 й інстанції - Антонюк О.А.

Категорія 18                                                   Доповідач  -  Петренко І.О.

30.01.2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 січня 2012 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

          головуючого                                    судді   – Петренко І.О.

          суддів                                                           –  Болтуновій Л.М., Романюк М.М.

          при секретарі                                               –  Солодовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу  ОСОБА_2  на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»про захист прав споживачів, стягнення грошових сум згідно договору, коштів та витрат,-

                                                      В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2006 року позивачка звернулася до суду та просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь грошові кошти згідно договору про депозитний вклад зі сплатою відсотків, а саме стягнути 100 000 грн. вкладу, 16380 грн. відсотки за період з 11 лютого 2005 року по 14 березня 2006 року та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказувала на те, що 10 лютого 2005 року між нею та відповідачем було укладено договір про депозитний вклад № SAMDN01000001907989 з виплатою відсотків щомісячно. Згідно умов договору вона передала відповідачу грошові кошти  в сумі 100 000 грн. на строк три місяці, до 10 травня 2005 року.

Передача грошових коштів відповідачеві підтверджується меморіальним ордером № 01 від 10.02.2005г. і квитанцією 2 від 10.02.2005г.

У відповідності с п. 1 Договору процентна ставка по внеску 16,50% річних.

Після закінчення терміну дії договору позивачка звернулася до відповідача із заявою про те, щоб їй була повернена сума внеску 100 000 грн. і нараховані відсотки, однак відповідач від виконання умов договору відмовився мотивуючи це тим, що за її заявою проводиться службова перевірка , а 19 вересня 2005 року позивачка отримала відповідь № 08000\2-3605 КБ «Приватбанк», в якому відповідач повідомляє, що в базі даних відповідача Договір про депозитний внесок № № SAMDN01000001907989, не числиться і грошові кошти за даним договором в банк не поступали.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення суду незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції –залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно  до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення , яким суд , виконавши  всі вимоги цивільного судочинства , вирішив  справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі  повно і всебічно з”ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи 10 лютого 2005 року між позивачкою та відповідачем було укладено договір про депозитний вклад № SAMDN01000001907989 ( ар. сп. 5 ) , згідно до якого ОСОБА_2 передала  відповідачу 100000 грн.  строком на 3 місяці до 10 травня 2005 року зі сплатою 16,5 % річних , на підтвердження чого  суду надані  квитанція та меморіальний ордер.

Відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України однією з загальних  вимог , додержання яких  є необхідним для чинності право чину є те , що право чин має вчинятись у формі , встановленій законом.

Згідно до положень п. 2 ст. 208 та ч. 1 ст. 1059 ЦК України  договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Стаття 1059 ЦК України встановлює , що письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною , якщо  внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею  ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа , що відповідає вимогам , встановленим законом  , іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності ( банківськими правилами) та звичаями ділового обороту, У разі  недодержання  письмової форми договору банківського вкладу  цей договір є нікчемним.

Як було встановлено судом першої інстанції і , що підтверджується наданими відповідачем  даними , а саме результатами  внутрішньої перевірки  ПриватБанку у програмних комплексах МО та Приват 48 договір про депозитний вклад  з виплатою відсотків щомісячно № SAMDN01000001907989 від 10 лютого 2005 року  відсутній . Рахунки за вкладом  і відсотками на ім.”я ОСОБА_2  за цим договором не відкривалися. До каси Правобережного відділення ПриватБанку грошові кошти  10 лютого 2005 року на суму 100000 грн. від ОСОБА_2 не надходили. В касових документах дня  за вказану дату  від ОСОБА_2 відсутній прибутковий касовий ордер , тобто  договір про депозитний вклад  з позивачкою фактично укладений не був.

Наданий позивачкою суду першої інстанції меморіальний ордер  ( ар. сп. 6 )  не може бути  підтвердженням  внесення коштів  до каси банку , оскільки такий документ  не відповідає  вимогам  „ Інструкції про касові операції в банках України” , яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Враховуючи те , що спірний договір  від імені банку  підписано не уповноваженою особою , а банк в наступному  цього договору не схвалив , а також те , що  факт внесення  грошової суми  не підтверджено документами , що відповідають вимогам , встановленим нормативними актами у сфері банківської діяльності , суд першої інстанції  дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмовити  в задоволенні позовних вимог .

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели  або могли призвести до неправильного вирішення справи , оскільки  вони зводяться до не згоди з рішенням суду , були вивчені в суді першої інстанції і отримали оцінку суду.

Керуючись ст..ст. 303,307,308 ЦПК України , колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2011 року –залишити без змін.

Ухвала апеляційного  суду набирає  законної сили  з моменту її проголошення , однак  може бути  оскаржена  шляхом подачі  касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили  .

Судді