Справа  № 2-200/12

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

29 лютого 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –           Ільєва Т.Г.        ,

при секретарі –                    Хлуд А. Ю.,

    за участю

позивача:                                       ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» в особі Київської обласної дирекції №2 Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», Публічного акціонерного товариства «Концерн Хлібопром», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

   10.01.2012 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 29.06.2011 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася по вул. Червоноармійській в м. Києві з вини громадянина ОСОБА_2, було пошкоджено належний позивачу на праві приватної власності автомобіль марки «Мітцубісі», д/н НОМЕР_1.  Згідно договору обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ №4077838 від 24.09.2010 року цивільно-правова відповідальність автомобіля марки «МАЗ 533605», яким керував громадянин ОСОБА_2, була застрахована в Публічному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Універсальна». Власником зазначеного автомобіля є ПАТ «Концерн Хлібопром».

07 липня 2011 року з ініціативи відповідача ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» було проведено оцінку вартості матеріального збитку, завданого автомобілю марки «Мітцубісі», д/н НОМЕР_1. Також, в той же день позивачем було призначено огляд власного автомобіля. Відповідачі були належним чином повідомлені про проведення огляду, що підтверджується повідомленнями про вручення телеграм. При складанні Акту технічного стану був присутній представник відповідача ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», що підтверджується його підписом на вказаному Акті.  

Відповідно до Звіту вартість майнової шкоди на рівні вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу складових, які заміняють, становить (з урахуванням ПДВ) 29 693,76 грн.

29.07.2011 року   автомобіль  позивача було відремонтовано, що підтверджується Актом виконаних робіт №Ав-К-000000000007987, відповідно до якого загальна сума відновлювального ремонту з ПДВ становить 26 485, 75 грн. Так як відповідачі не проводили виплати страхового відшкодування, позивач змушена була оплатити вартість відновлювального ремонту за власний рахунок, що підтверджується квитанцією №QS11241919 від 07 вересня 2011 року.

05 листопада 2011 року відповідачем ПАТ  «Страхова компанія «Універсальна»  було сплачено позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 20 308,25 грн., тобто в меншому розмірі, ніж визначено в Звіті про вартість майнової шкоди.  

Позивач вважає, що небажання відповідачів сплатити належне їй страхове відшкодування в повному розмірі порушує її право на відшкодування понесених нею збитків, а також вимоги Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому з урахуванням уточнених позовних вимог просить стягнути з відповідачів ПАТ  «Страхова компанія «Універсальна»  на її користь 5 281,75 грн. – страхового відшкодування, 2 550,00 грн. – моральної шкоди та ПАТ «Концерн Хлібопром» 1495,75 грн. – матеріальних збитків, 7 450,00 грн. – моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач позов підтримала з викладених в ньому підстав, просила задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі та третя особа в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи вважає можливим розглянути справу, в порядку, передбаченому гл.8 ЦПК України, у відсутність відповідачів, які згідно зі ст. 74 ЦПК України повідомлені про день та час розгляду справи належним чином і позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

В судовому засіданні судом встановлено, що 29.06.2011 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася по вул. Червоногвардійській в м. Києві з вини громадянина ОСОБА_2, було пошкоджено належний позивачу на праві приватної власності автомобіль марки «Мітцубісі», д/н НОМЕР_1.  

Вина ОСОБА_2 в даній доржньо - транспортній пригоді доводиться постановою Личаківського районного суду м. Львова від 19.08.2011 року (а.с.10), яка відповідно до ст.61  ЦПК України є обставиною, яка не підлягає доказуванню.

Згідно договору обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ №4077838 від 24.09.2010 року цивільно-правова відповідальність автомобіля марки «МАЗ 533605», яким керував громадянин ОСОБА_2, власником якого є ПАТ «Концерн Хлібопром», була застрахована в Публічному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Універсальна».

Згідно п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Відповідно до Звіту №153-11 від 21 липня 2011 року про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Мітцубісі», д/н НОМЕР_1, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу складових, які заміняють становить (з урахуванням ПДВ) 29 693,76 грн.

Згідно з Атом виконаних робіт №Ав-К-000000000007987 від 29.07.2011 року,  загальна сума відновлювального ремонту з ПДВ становить 26 485, 75 грн., тобто страхова виплата повинна була становити 26 485, 75 грн., оскільки вона не перевищує вартість майнової шкоди, визначеної у Звіті.

Так як, відповідно до п.2 ст.9 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов’язковий  ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500,00 грн. на одного потерпілого та з врахуванням франшизи в розмірі 510,00 грн., сума належна до виплати повинна була становити 25 500,00 грн. – 510,00 грн. = 24 900,00 грн.

Відповідачем ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» позивачу було сплачено лише 20 308,25 грн.

Тобто, сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача  ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»  на користь позивача становить 4 681, 75 грн.  та 600,00 гривень у відшкодування витрат на оплату проведення автотоварознавчого дослідження.

Пункт 37.1 статті 37  Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», встановлює, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується  сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.  

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язаня сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи чинне законодавство та матеріали справи, суд вважає, що на користь позивача з відповідача ПАТ «Концерн «Хлібопрм» підлягає стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 1 495,75 грн., яка складається з 510,00 грн. (франшиза) + 985, 75 грн. (сума збитків, яка не поривається відповідачем ПАТ «Страхова компанія «Універсальна».

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідачів моральної шкоди за невиплату страхового відшкодування в строк позивачу, то в задоволенні даних позовних вимоги слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 22.3 ст. 22 Закону України «Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком підлягає відшкодуванню потерпілому також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК  України, тобто моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких  фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Оскільки чинним законодавством не передбачено виплату моральної шкоди в зв’язку з простроченням виплати страхового відшкодування, то в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Суд не бере до уваги письмові пояснення відповідача ПАТ «Концерн Хлібопром», як надані представником відповідача суду, щодо розміру заподіяної шкоди страхового відшкодування, так як відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобо’вязана довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представник відповідача ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» на виклик суду жодного разу не з’явився, своїх заперечень проти позовних вимог позивача не надав.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то з відповідачів відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто з відповідача «Страхова компанія «Універсальна» підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в розмірі 156,48 грн., а з відповідача ПАТ «Концерн Хлібопром» судові витрати у виді судового збору в розмірі 44,30 грн.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 15, 16, 23, 979, 988, 989,1194 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 60, 88, 208, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

  Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» в особі Київської обласної дирекції №2 Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», Публічного акціонерного товариства «Концерн Хлібопром», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з  Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» в особі Київської обласної дирекції №2 Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_1  суму страхового відшкодування в розмірі 4 681 (чотири тисячі шістсот вісімдесят одна) грн. 75 коп., суму витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 600 (шістсот) грн.00 коп., всього: 5 281 (п’ять тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 75 коп.

Стягнути з  Публічного акціонерного товариства «Концерн Хлібопром» на користь ОСОБА_1 суму матеріальних збитків в розмірі 1 495 (одна тисяча чотириста дев’яносто п’ять) грн. 75 коп.  

Стягнути з  Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» в особі Київської обласної дирекції №2 Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_1  суму сплаченого судового збору в розмірі 156 (сто п’ятдесят шість) грн. 48 коп.

Стягнути з  Публічного акціонерного товариства «Концерн Хлібопром» на користь ОСОБА_1  суму сплаченого судового збору в розмірі 44 (сорок чотири) грн. 30 коп.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

  Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального  порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законої сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                     Ільєва Т.Г.