Справа№ 0308/1813/2012
Номер провадження: 2а/0308/411/2012
У Х В А Л А
01 березня 2012 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді –Присяжнюк Л.М.
при секретарі –Шугаловій О.М.
з участю позивача- Скулінець В.В.
представника відповідача - Товта С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в залі судових засідань адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах дитини –інваліда з дитинства ОСОБА_3 до Відділу реєстру житлового фонду Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради про визнання нечинним і скасування розпорядження та реєстрації права власності,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2 в інтересах дитини - інваліда з дитинства ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до Відділу реєстру житлового фонду Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради про визнання нечинним і скасування розпорядження відділу реєстру житлового фонду Департаменту ЖКГ Луцької міської ради №855 від 14 травня 2009 року «Про приватизацію квартир державного житлового фонду»та скасування реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залишення даного позову без розгляду, оскільки позивач пропустила установлений законом строк звернення з таким позовом до суду.
Позивач в судовому процесі заперечила заявлене клопотання, вважає, що строк звернення до суду не пропущений.
Заслухавши пояснення осіб, оцінивши представлені по справі докази, суд дійшов висновку, що даний позов слід залишити без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Частиною 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивач просить скасувати спірне розпорядження від 14 травня 2009 року та зобов’язати відповідача скасувати реєстрацію квартири за свідоцтвом про право власності від 21 травня 2009 року.
В судовому процесі позивач вказала, що документи про право власності на житло їй не видавалися, а тому вона не знала, що спірне жиле приміщення приватизоване, а відтак даний спір виник лише у 2011 році, коли вона звернулася із заявою до міського голови про анулювання приватизаційних документів від 13 вересня 2011 року.
Однак такі висновки не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки, як убачається із поданої позивачем заяви до відповідача від 26 лютого 2009 року, остання просила оформити передачу у приватну власність квартири, що займає разом із членами сім'ї на умовах найму, в даній заві заявник повідомила, що квартира отримана згідно чинного законодавства і ніякого провадження відносно цієї квартири в суді, прокуратурі та інших правоохоронних органах не здійснюється, про що засвідчила своїм підписом (а.с. 18).
Відповідно до ч.1 ст. 3 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду»- за громадянами, які не виявили бажання приватизувати займане ними житло, зберігається чинний порядок користування житлом на умовах найму.
В судовому процесі позивач не заперечувала тієї обставини, що зверталася до керівника органу приватизації із заявою про приватизацію квартири 26 лютого 2009 року, а отже, остання виявила бажання приватизувати спірну квартиру, внаслідок чого було видано розпорядження Відділу реєстру житлового фонду Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради від 14 травня 2009 року №855-р. А з копії свідоцтва про право власності на житло вбачається, що воно видане 14 травня 2009 року (а.с.16-20).
Разом з тим, із пояснень позивача встановлено, що остання не забрала документи, що посвідчують її право власності на квартиру, вважаючи, що спірне житло не є придатним для проживання, що і стало причиною для відмови позивача у отриманні цих документів.
Таким чином, ОСОБА_2 знала про порушення свого права чи інтересу ще у 2009 році, будь-яких інших доказів, які б давали підстави для поновлення пропущеного строку суду не надала, а тому суд вважає, що цей строк пропущено без поважних причин. Крім того, звернення позивача до голови Луцької міської ради від 13 вересня 2011 року про анулювання приватизаційних документів не є тією обставиною, як стверджує позивач, що строк звернення до суду не пропущений.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_2 слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 99, 155 КАС України, суд,
у х в а л и в :
Адміністративний позов ОСОБА_2 в інтересах дитини –інваліда з дитинства ОСОБА_3 до Відділу реєстру житлового фонду Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради про визнання нечинним і скасування розпорядження та реєстрації права власності - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення .
Суддя: Л.М.Присяжнюк