ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2012 р. м.Вінниця Справа № 2а/0270/5087/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,
при секретарі судового засідання: Щербатюк Л.Є.
за участю :
позивача : ОСОБА_1
представника відповідачів : Грусевич Н.М.
відповідача : Кравчука О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області, Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, державного інспектора територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області - Кравчука О.І.
про: визнання протиправними дій
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області про визнання протиправною і скасування постанови від 16.05.11 р. № 126952 та визнання протиправними дій що полягають у наступному:
- «безпідставно або за надуманими чи явно сфальсифікованими підставами, незаконно вчинена так звана рейдова перевірка, яку фактично проводив лише один держінспектор»;
- рейдова перевірка здійснювалась без обов’язкового запису в журналі реєстрації перевірок;
- перевірка здійснювалась з порушенням графіку руху маршрутного таксі, із безпідставною зупинкою маршрутки;
- акт перевірки на місці не складався, не надавалась можливість підписання такого акту;
- інспектор не робив запис у дорожньому листі водія про результати проведення перевірки;
- відповідач не запрошував на розгляд справи і винесення постанови про застосування штрафних санкцій.
Позовні вимоги мотивовані наступним.
На думку позивача, першою протиправною дією, що є предметом оскарження було те, що 20.04.2011 р., приблизно о 19 годині, у м. Вінниці на ділянці дороги по вул. Пирогова, буд.-12-126, «була безпідставно або за надуманими чи явно сфальсифікованими підставами, незаконно вчинена так званна рейдова перевірка, яку фактично проводив лише один держінспектор, а не два, як це сфальсифіковано в акті перевірки № 235237». Інспектор (як з’ясувалось пізніше Кравчук О.І.) не представився водію. Другий держінспектор, вказаний у акті перевірки як Баранчук Є.І., навіть не заходив у маршрутку і водій його взагалі не бачив.
При цьому, на думку позивача, підстав для проведення перевірки не було, оскільки завдання на перевірку не підписане начальником територіального управління, а тому не є дійсним та законним.
Другою протиправною дією було те, що рейдова перевірка здійснювалась без обов'язкового запису в журналі реєстрації перевірок, що є порушенням Наказу Державного комітету України з розвитку підприємництва від 10.08.1998 р. за № 18, зареєстрованому Міністерством юстиції України 01.10.98 р. № 1619/3059.
Відповідно до п.9 Порядку ведення журналу реєстрації перевірок, затвердженому вказаним Наказом Державного комітету України з розвитку підприємництва від 10.08.1998 р. за № 18: «Відмова особи, що здійснює перевірку, від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки».
Третьою протиправною дією було те, що рейдова перевірка здійснювалась всупереч вимогам п. 18 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою КМУ від 08.11.2006 р. № 1567, зокрема, перевірка здійснювалась з порушенням графіку руху маршрутного таксі водія ОСОБА_6, із безпідставною зупинкою маршрутки, а також з відволіканням уваги водія від керування, за умов відсутності другого водія і кондуктора.
Четвертою протиправною дією було те, що рейдова перевірка здійснювалась всупереч вимогам п.20 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, так як акт перевірки № 235237 на місті не складався, а тому складався не у 2-х примірниках і водію маршрутного таксі ОСОБА_6 не надавалась можливість підписання акту, у якому сфальсифіковано те, що начебто водій відмовився підписувати акт перевірки.
За таких порушень було допущено ще одне - другий примірник акту перевірки № 235237 водію не вручався.
Всупереч вимогам п.23 Порядку згаданий акт перевірки № 235237 не зареєстрований в журналі обліку.
П’ятою протиправною дією було те, що всупереч вимогам ч.2 п.21 Порядку, відповідач, у особі державного інспектора Кравчука О.І., навіть не робив 20.04.2011 року запис у дорожньому листі водія ОСОБА_6 про результати перевірки із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення і не ставив там свій підпис.
Шостою протиправною дією було те, що всупереч вимогам пунктів 26 і 29 Порядку, відповідач не запрошував приватного підприємця ОСОБА_1 на розгляд справи 16.05.2011 року і винесення постанови №126952 про застосування фінансових санкцій, а також те, що копія цієї постанови ОСОБА_1 досі не вручалась.
Рішення прийняте за результатом такої перевірки, у формі постанови №126952 від 16.05.2011 року, на думку позивача, також є протиправним, оскільки винесене без запрошення ОСОБА_1 на розгляд акту перевірки № 235237 від 20.04.2011 року; у постанові не вказано конкретний склад правопорушення, яке начебто було вчинене ОСОБА_1, а вказано лише на порушення: «част 1. абз.З ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»; у акті перевірки та постанові від 16.05.2011 р. неправдиво наведені обставини, зокрема, вказано що «...перевізник ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення пасажирів автомобілем, без оформлення документів, передбачених ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт, які автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, що уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті, а саме: індивідуальної контрольної книжки водія».
Наведене, як зазначає позивач, не відповідає дійсності так як у водія ОСОБА_6 постійно, зокрема і 20.04.2011 року, була так звана «індивідуальна контрольна книжка водія», яка фактично є не книжкою, а відповідним листом, зауважень до форми і змісту якого з боку будь-яких перевірників ніколи не було ні до 20.04.2011 року, ні до цього часу.
Крім цього, всі наведені вище порушення чинного законодавства України, які стосуються конкретно вказаних шести протиправних дій, відповідно тягнуть незаконність чи протиправність рішення у формі постанови №126952 від 16.05.2011 року.
Ухвалою суду від 1 грудня 2011 р. залучено до участі у справі другого відповідача Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті.
5 грудня 2011 року в судовому засіданні представником позивача уточнено позовні вимоги в частині оскарження дій відповідача, згідно яких просив суд:
- визнати протиправними дії, що полягають у безпідставності проведення перевірки;
- визнати протиправною бездіяльність щодо невнесення запису в журнал реєстрації перевірок про проведення перевірки;
- визнати протиправними дії, що полягають у порушені графіку руху перевізника (позивача) в зв’язку з зупиненням;
- визнати протиправною бездіяльність щодо не складання акта перевірки та невручення його позивачу;
- визнати протиправними бездіяльність щодо не вчинення запису у дорожньому листі водія;
- визнати протиправною дію що полягає в тому , що відповідач не запрошений на розгляд справи.
Вказане уточнення позовних вимог судом прийнято до розгляду.
Ухвалою суду від 21 грудня 2011 р. позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови про застосування штрафних санкцій залишено без розгляду.
Ухвалою суду від 26.12.2011 р. залучено до участі у справі в якості третього відповідача державного інспектора територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області - Кравчука О.І. в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність щодо невнесення запису в журнал реєстрації перевірок про проведення перевірки; визнання протиправною бездіяльність щодо не складання акта перевірки та невручення його позивачу; визнання протиправною бездіяльність щодо не вчинення запису у дорожньому листі водія; визнання протиправними дій, що полягають у порушені графіку руху перевізника (позивача) в зв'язку з зупиненням.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідачів позов не визнала, з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.19-22).
Відповідач (Кравчук О.І.) також заперечив проти вимог, викладених у позовній заяві, зокрема, зазначивши про те, що на перевірку вийшов разом з інспектором Баранчуком О.І. на підставі виданого управлінням завдання. Після проведення перевірки та складання акту водій відмовився під писання останнього, про що у акті зазначено. Щодо відсутності запису у журналі перевірок, то інспектор пояснив, що водій спочатку надавав журнал для вчинення запису і інспектор мав намір це зробити, однак, після оформлення акту, водій відмовився надавати журнал.
За клопотанням позивача в судове засідання викликано свідка –ОСОБА_7, який суду повідомив, що 20 квітня 2011 р. приблизно о 19: 00 год. знаходився у маршрутці (на першому сидінні), яку було зупинено інспектором ГАІ. Останній зайшов в маршрутку з іншою особою та попросив документи, які перевірив та вийшов. Після чого, інший чоловік швидко показав водію посвідчення та почав вимагати документи. Водій запитав чи він з перевіркою та отримав позитивну відповідь. Після цього водій попросив перевіряючого розписатись у журналі перевірок, однак перевіряючий відмовився здійснити запис у журналі, почав погрожувати та вийшов з автобуса. Свідок пояснив, що був обурений такою поведінкою перевіряючого, в зв’язку з чим дав водію свою візитку та сказав, що підтвердить у разі необхідності все, що побачив.
Крім того, свідок вказав на те, що перевіряючий був один. Ніяких документів під час такої перевірки не перевіряв та не складав, а водій з машини не виходив.
В судове засідання викликано також свідка державного інспектора Баранчука О.І., який пояснив, що під час перевірки був біля машини та бачив, що під час складання акту перевірки водій спілкувався по телефону, після чого відмовився підписувати акт та надавати журнал. Баранчук О.І. засвідчив, що на перевірку інспектори виходили на підставі завдання на перевірку, а також те, що під час складання акту водій маршрутки знаходився біля машини, в якій Кравчук О.І. складав акт.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення свідків, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Як вбачається з графіка «рейдових перевірок додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки перевезень автомобільним транспортом у Вінницькій області на тиждень з 18.04. по 24.04.2011року»та згідно завдання на перевірку № 074683 від 18.04.2011 р., виданого державним інспекторам Кравчуку О.І. та Баранчуку О.І., останнім надано право на проведення рейдової перевірки у м. Вінниці д/д вул. Пирогова, 12-126 вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автотранспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, з 20.04.2011 р. по 20.04.2011 р.
На виконання даного завдання 20 квітня 2011 р. о 19 годині здійснено перевірку транспортного засобу марки Мерседес-Бенц, номерний знак АМ 3600ВС, серія і номер свідоцтва про реєстрацію ДАП № 758251, що належить ОСОБА_1, та за кермом якого знаходився водій ОСОБА_6.
За результатом проведеної перевірки складено акт «проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом»№ 235237 від 20.04.2011 р., в якому зафіксовано виявлене під час проведення перевірки порушення: «відсутня індивідуальна контрольна книжка водія. Порушено п.6.3 Положення про робочий час та час відпочинку водія».
У акті також зазначено, що водій з актом ознайомлений, від пояснення та підпису відмовився.
Для участі у розгляді справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, що призначена на 16.05.11 р. ОСОБА_1 запрошено повідомленням за № 02-3/2085 від 27.04.11 р., яке останнім отримано, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.25).
16 травня 2011 р. за результатом розгляду акту перевірки, винесено постанову № 126952 від 16.05.11 р., якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансову санкцію у розмірі 1700 грн. згідно част. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Не погоджуючись з бездіяльністю і діями вчиненими під час проведення перевірки позивач звернувся з даним позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт»(далі - Закон).
Згідно статті 6 цього Закону державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху.
При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 8 листопада 2006 р. (далі - Порядок).
Пунктами 12-14, 16-18, 36 Порядку визначено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Щотижневий графік складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше ніж один раз на квартал.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.
При проведені перевірки посадові особи мають право: безперешкодно відвідувати суб'єктів господарювання для проведення перевірок з питань, що належать до їх компетенції, за умови пред'явлення службового посвідчення та завдання на перевірку; проводити перевірку транспортного засобу, у тому числі з його зупиненням, згідно із завданням на перевірку.
Рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис "Головавтотрансінспекція".
Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення.
Зупинення транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог пункту 15 Правил дорожнього руху.
Рейдова перевірка без зупинення транспортного засобу проводиться за умови недопущення порушення графіка руху, відволікання уваги водія від керування (за наявності в екіпажі другого водія, кондуктора або іншого члена екіпажу транспортного засобу). Тобто, лише за умови присутності другого водія, кондуктора або іншого члена екіпажу транспортного засобу, рейдова перевірка здійснюється без зупинення транспортного засобу.
Як встановлено судом, перевірку транспортного засобу здійснювало два інспектора на підставі завдання на перевірку, що відповідає вимогам, зазначених вище положень Закону та Порядку. Крім того, перевірку проведено з зупиненням транспортного засобу, оскільки перелічені вище особи (другий водій, кондуктор або інший член екіпажу) були відсутні.
За таких обставин, та враховуючи положення вимог чинного законодавства, перевіряючі інспектори уповноважені здійснювати перевірку із зупиненням автомобіля за відповідної умови.
Щодо тверджень позивача про те, що завдання на перевірку не оформлено належним чином, оскільки на ньому відсутній підпис, то така позиція судом до уваги не береться, оскільки спростовується наданим суду та оглянутим в судовому засіданні оригіналом завдання, підписаного уповноваженою особою (належним чином завірена копія долучена до матеріалів справи).
Крім того, слід зазначити, що надана позивачем суду копія завдання, в якому, на думку останнього, відсутній підпис посадової особи, не є допустимим доказом у даній справі, оскільки є незавіреною належним чином копією.
Слід зазначити, що судові докази повинні відповідати формі встановленої законами. В іншому випадку відношення до доказів тільки як до фактів породжує суперечності, оскільки виникне розрив між змістом доказів і їх процесуальної формою, без якої судові докази не можуть бути використані в судовому процесі. За цим як фактичні дані окремо від засобів доказування, так і засоби доказування окремо від фактичних даних, доказами бути не можуть.
Письмові докази повинні подаватися в оригіналі. Однак, якщо немає можливості представити оригінал документа, можна представити його копію, завірену в установленому законом порядку. Незавірені копія або виписка не вважається доказом.
За наведених обставин підстави вважати, що перевірка проведена безпідставно (за відсутності завдання, як стверджує позивач) відсутні.
Розглядом вимоги про визнання протиправними дій, що полягають у тому, що позивач не запрошений на розгляд справи, суд встановив наступне.
Відповідно до положень пунктів 25-27 Порядку, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
Як встановлено судом, після проведеної перевірки та складеного акту територіальним управлінням Головдержінспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області сформовано та направлено ОСОБА_1 повідомлення за № 02-3/2085 від 27.04.11р., в якому запропоновано останньому з’явитись особисто або направити уповноважену особу для участі у справі щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, яку буде розглянуто 16.05.2011р. з 11-ої до 17-ої години.
Вказане повідомлення, згідно поштового повідомлення (а.с.70) вручено ОСОБА_1 29.04.2011 р.
Отже, з наведеного вбачається, що відповідачем не порушено порядок повідомлення особи про розгляд справи. Відтак, і відсутні підстави вважати, що позивач не запрошувався на розгляд справи.
Стосовно вимог в частині визнання протиправною бездіяльності щодо не складення акту перевірки та невручення його позивачу, то суд вказує на наступне.
Як зазначалось вище, Закон та Порядок здійснення контролю на автомобільному транспорті визначає три види перевірок: планові, позапланові та рейдові перевірки.
Згідно пункту 20 Порядку за результатами планової або позапланової перевірки за місцезнаходженням суб'єкта господарювання складається акт за формою згідно з додатком 2.
Акт складається у двох примірниках, кожен з яких підписується посадовими особами, що провели перевірку, та посадовою особою суб'єкта господарювання або фізичною особою - суб'єктом господарювання. Один примірник акта передається уповноваженій особі суб'єкта господарювання, щодо якого було проведено перевірку, інший - до органу державного контролю. Тобто, складання акту у двох примірниках та вручення його суб’єкту господарювання встановлено тільки у разі проведення планової або позапланової перевірки.
Разом з тим, в ході проведення рейдових перевірок, яка відбувалась у даному випадку, та у разі виявлення в ході саме такої перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Вказане регламентовано пунктом 21 Порядку. Наведена норма не зобов’язує посадових осіб складати акт (за формою згідно з додатком 3) у двох примірниках та вручати один примірник перевіреній особі.
За таких обставин суд не вбачає порушень вимог чинного законодавства державним інспектором за не складання у двох примірниках та невручення акту перевірки суб’єкту господарювання (у даному випадку водію транспортного засобу ОСОБА_6.) під час або зразу після проведення перевірки.
Вирішуючи спір в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо невнесення запису в журнал реєстрації перевірок та визнання протиправною бездіяльності щодо не вчинення запису у дорожньому листі водія, суд встановив наступне.
Відповідно до пункту 21 Порядку, про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, акта перевірки (а.с.26) та підтверджено інспектором Кравчуком О.І., останньому дійсно надано для перевірки дорожній лист №005792. Однак будь-який запис, встановлений Порядком на ньому не вчинений, чим порушено вимоги зазначеної вище норми.
Порядок ведення Журналу реєстрації перевірок затверджений Наказом Державного комітету України з питань розвитку підприємництва №18 від 10.08.98 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 619/3059 1 жовтня 1998 р.
Згідно пункту 7 цього Порядку представник контролюючого органу перед початком перевірки повинен обов'язково зробити запис у журналі, заповнюючи всі передбачені графи, та поставити свій підпис.
Тобто дана норма, передбачає вчинення запису в журналі перевірок до початку проведення перевірки.
Як встановлено судом водій надавав журнал для перевірки перед початком її проведення. Однак відповідний запис державним інспектором також вчинений не був.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Цією ж нормою встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку що бездіяльність відповідача в частині вимог щодо невнесення запису в журнал реєстрації перевірок та не вчинення запису у дорожньому листі водія дійсно мала місце. Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволеню.
Щодо решти позовних вимог то суд зазначає, що обставини, якими вони обґрунтованіь не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, відтак задовленню не підлягають.
Відповідно до положень статті 94 КАС України, судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задоволити частково.
Визнати протиправною бездіяльність державного інспектора територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області - Кравчука О.І щодо невнесення запису в журнал реєстрації перевірок про проведення перевірки.
Визнати протиправною бездіяльність державного інспектора територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області - Кравчука О.І щодо не вчинення запису у дорожньому листі водія.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 8,06 грн. (вісім грн. 6 коп.) судового збору, сплаченого згідно квитанції № К25/В/37 від 11.11.2011 року.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна