ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

11.09.06 р.                                                                             Справа № 26/127а

Постановлена у нарадчий кімнаті 11 вересня 2006 р. о 16 год.40 хв.

                                                                      

Господарський суд Донецької області  у складі судді  Наумової К.Г.

При секретарі судового засідання – Капустіні А.Б.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду адміністративну справу №         26/127а  

          

за позовом     Відкритого акціонерного  товариства „Краматорський завод              важкого верстатобудування”            (м. Краматорськ)                 

До                            Державної податкової інспекції   у м. Краматорську                            (м. Краматорськ)

Про                       скасування податкових повідомлень-рішень

Відкрите акціонерне  товариство „Краматорський завод важкого верстатобудування” (м. Краматорськ) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом  до Державної податкової інспекції    у м. Краматорську   (м. Краматорськ), далі за текстом “ДПІ”,  про скасування податкових повідомлень-рішень

від 09.11.2005 р.: № 0007571503/0/50895/10/15-3,                                                       № 0007581503/0/50896/10/15-3,   № 0007591503/0/50897/10/15-3

з урахуванням податкових повідомлень-рішень

від 12.01.2006 р.: № 0007571503/1/500/10/15-3,                                                       № 0007581503/1/499/10/15-3, № 0007591503/1/498/10/15-3,                                                 № 0000031503/1/497/10/15-3;

від 31.01.2006 р. № 0007571503/1/3124/10/15-3;

від 14.03.2006 р.: № 0007571503/3/19876,    № 0007581503/2/10468/10/15-3, № 0007591503/2/10470/10/15-3,                                          № 0000031503/2/10467/10/15-3;

від 24.05.2006 р.  : № 0007571503/3/19876,   № 0007581503/3/19973, № 0007591503/3/19974,  № 0000031503/3/19975.

Заявою про уточнення позовних вимог від 28.07.2006 р. № 12/1384 позивач поточнив предмет позову  та просить скасувати  податкові повідомлення-рішення від 09.11.2005 р. № 0007591503/0/50897/10/15-3, яким до позивача застосовані фінансові санкції за порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку на землю у сумі 14831 грн. 61 коп., від 12.01.2006 р. №  0007581503/1/499/10/15-3, яким до позивача застосовані фінансові санкції за порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку на землю у сумі 288793 грн. 50 коп., та №  0000031503/1/497/10/15-3, яким до позивача застосовані фінансові санкції за порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку на землю у сумі 1534 грн. 19 коп., від 31.01.2006 р. № 0007571503/1/3124/10/15-3, яким до позивача застосовані фінансові санкції за порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку на землю у сумі 4038 грн. 90 коп., у загальній сумі 309198 грн. 20 коп.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.

Невиїзну документальну перевірку проведено незаконно. ДПІ порушені вимоги п. 4 Указу президента України „Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності”,  Закону України „Про державну податкову службу в Україні”. ДПІ двічі перевіряла своєчасність сплати податкових зобов’язань   під час здійснення документальних перевірок у 2004 та 2005 роках. Застосування фінансових санкцій за порушення строку сплати податку у 2002 році суперечить ст.. 15 наведеного закону, якою встановлений строк для нарахування податкового зобов’язання – 1095 днів.   ДПІ порушений п. 6.1.7 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, відповідно до якого  застосування фінансових санкцій за порушення строків сплати податкових зобов’язань здійснюється  безпосередньо після сплати податкового зобов’язання.  Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” фінансові санкції застосовуються за порушення строків встановлених цим законом, а  строки сплати податку на землю встановлені Законами України „Про плату за землю” та законами  про державний бюджет України на відповідний рік. Позивач протягом 2002 року у платіжних дорученнях, якими сплачував податок на землю, зазначав напрямок платежу із зазначенням періоду за який сплачується податок, відповідно своєчасно сплачував податок.  П.п 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в редакції на яку посилається ДПІ, та відповідно до якого платежі зараховуються у календарній черговості,  набрав чинності лише у  2003 році.

ДПІ проти позову заперечує посилаючись на наступне.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник  податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання самостійно визначену у податковій декларації протягом  десяти днів, наступних за  останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1                      ст. 4 даного закону для подання податкової декларації.   П.п. 5.4 п. 5 Інструкції Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів до бюджетів та державних цільових фондів, передбачено, що облік надходжень платежів в картках особових рахунків платників податків здійснюється в порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов’язань.   Відповідно до п.п 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий  борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. Позивач несвоєчасно сплачував  земельний податок у 2002 та у 2003 роках. Станом на 01.07.2002 р. за позивачем рахувався податковий борг у сумі 563055 грн. 25 коп. П.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17. наведеного закону  визначено, що платник податків у разі порушення встановлених цим законом граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов’язань зобов’язаний сплатити штраф.

Дослідивши наявні в матеріалах справи  докази та заслухавши пояснення представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

ДПІ здійснила нев’їздну документальну перевірку по питанню повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом по земельному податку позивача за наслідками якої складений акт нев’їздної документальної перевірки Відкритого акціонерного  товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” по питанню повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом за період з 01.07.2002 р. по 31.01.2004 р.  від 27.10.2005 р. № 110/15-3-00222999.

На підставі даного акту  ДПІ прийняла 09.11.2005 р. податкові повідомлення-рішення:

№ 0007571503/0/50895/10/15-3, яким до позивача застосувала фінансові санкції за порушення строків сплати земельного податку  у сумі 175751 грн. 90 коп.  на 21, 1 календарні дні, у розмірі 10 відсотків,  на підставі п.п. 17.1.7  п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у сумі 17575 грн. 19 коп.;

№ 0007581503/0/50896/10/15-3, яким до позивача застосувала фінансові санкції за порушення строків сплати земельного податку  у сумі 577683 грн. 08 коп.  на 359, 394, 365, 381, 375, 364, 396, 372, 395, 377, 357, 333, 302, 274, 242, 214, 184, 154, 128, 129, 93 календарні дні, у розмірі 50 відсотків,  на підставі п.п. 17.1.7  п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у сумі 288841 грн. 54 коп.;

№ 0007591503/0/50897/10/15-3, яким до позивача застосувала фінансові санкції за порушення строків сплати земельного податку  у сумі 74158 грн. 05 коп.  на 60, 31 календарні дні, у розмірі 20 відсотків,  на підставі п.п. 17.1.7  п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у сумі 14831 грн. 61 коп.

Рішенням ДПІ у М. Краматорську від 26.12.2005 р. № 59001/10/25-013-8 про результати розгляду скарги позивача,

податкове повідомлення-рішення від 09.11.2005 р.                                                         № 0007591503/0/50897/10/15-3, яким до позивача застосувала фінансові санкції у сумі 14831 грн. 61 коп. залишено без змін;

податкове повідомлення-рішення від 09.11.2005 р.                                                     № 0007581503/0/50896/10/15-3, яким до позивача застосувала фінансові санкції  у сумі 288841 грн. 54 коп. скасовано у частині застосування фінансових санкцій у сумі 48 грн. 04 коп.;

податкове повідомлення-рішення від 09.11.2005 р.                                                     № 0007571503/0/50895/10/15-3, яким до позивача застосувала фінансові санкції у сумі 17575 грн. 19 коп. скасовано у частині застосування фінансових санкцій у сумі  13536 грн. 29 коп.;

збільшено фінансові санкції на 1534 грн. 19 коп. (строк затримки склав 31, 90 днів).

За наслідками адміністративного оскарження ДПІ прийняла  податкові повідомлення-рішення від 12.01.2006 р.:

№  0000031503/1/497/10/15-3, яким до позивача застосовані фінансові санкції за порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку на землю у сумі 7670 грн. 95 коп. на 30, 61 календарні дні, у розмірі 20 відсотків, у сумі 1534 грн. 19 коп.

№ 0007571503/1/500/10/15-3, яким до позивача застосувала фінансові санкції за порушення строків сплати земельного податку  у сумі 4038 грн. 90 коп.   на  1 календарний день, у розмірі 10 відсотків,  на підставі п.п. 17.1.7  п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у сумі 4038 грн. 90 коп.;

№ 0007581503/1/499/10/15-3, яким до позивача застосувала фінансові санкції за порушення строків сплати земельного податку  у сумі 577587 грн. на 359, 394, 365, 381, 378, 364, 396, 372, 395, 357,  333, 302, 274, 242, 214, 184, 154, 128, 122, 93 календарні дні, у розмірі 50 відсотків,  на підставі п.п. 17.1.7  п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у сумі 288793 грн. 50 коп.;

№ 0007591503/0/50897/10/15-3, яким до позивача застосувала фінансові санкції за порушення строків сплати земельного податку  у сумі 74158 грн. 05 коп.  на 60, 31 календарні дні, у розмірі 20 відсотків,  на підставі п.п. 17.1.7  п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у сумі 14831 грн. 61 коп.

За поясненнями сторін податкове повідомлення рішення від 12.01.2006 р. № 0007571503/1/500/10/15-3 було відкликано, ДПІ було направлено позивачу податкове повідомлення-рішення  від 31.01.2006 р.  № 0007571503/1/3124/10/15-3, яким до позивача застосовані фінансові санкції за порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку на землю у сумі 40389 грн. на 1 календарний день у розмірі 10 відсотків у сумі 4038 грн. 90 коп.,

Позивачем був поданий  до ДПІ 31.01.02р. Зведений розрахунок суми земельного податку на 2002 рік, сума податку за 2002 рік склала 505513 грн., щомісяця підлягає сплаті 42126 грн., у грудні – 42127 грн.

29.03.02 р. позивачем був поданий уточнюючий  розрахунок земельного податку на 2002 рік, сума податку зменшено до суми 498340 грн., підлягає сплаті щомісячно 41528 грн., у вересні, жовтні, листопаді, грудні – 41529 грн.

19.07.02 р. позивачем був поданий уточнюючий  розрахунок земельного податку на 2002 рік, сума податку зменшено до суми 498070 грн., підлягає сплаті щомісячно 41506 грн.

29.03.02 р. позивачем був поданий уточнюючий  розрахунок земельного податку на 2002 рік, сума податку зменшено до суми 498340 грн., підлягає сплаті щомісячно 41528 грн., у вересні, жовтні, листопаді, грудні – 41529 грн.

15.08.02 р. позивачем був поданий уточнюючий  розрахунок земельного податку на 2002 рік, сума податку зменшено до суми 497142 грн., підлягає сплаті щомісячно у січні, лютому та березні - 41526 грн., у квітні – 41529 грн., у травні – 41532 грн., у червні – 41517 грн., у липні – 41394 грн., у серпні, вересні – 41340 грн., у  жовтні, листопаді, грудні – 41304 грн.

09.10.02 р. позивачем був поданий уточнюючий  розрахунок земельного податку на 2002 рік, сума податку збільшено до суми 497172 грн., підлягає сплаті щомісячно у січні, березні - 41538 грн., у лютому - 41531 у квітні – 41519 грн., у травні – 41522 грн., у червні – 41509 грн., у липні – 41381 грн., у серпні, жовтні, грудні – 41328, у вересні, листопаді – 41325 грн.

07.11.02 р. позивачем був поданий уточнюючий  розрахунок земельного податку на 2002 рік, сума податку збільшено до суми 497326 грн., підлягає сплаті щомісячно у січні, березні - 41538 грн., у лютому - 41531 у квітні – 41519 грн., у травні – 41522 грн., у червні – 41509 грн., у липні – 41390 грн., у серпні, вересні, жовтні, листопаді – 41356, у  грудні – 41355 грн.

29.11.02 р. позивачем був поданий уточнюючий  розрахунок земельного податку на 2002 рік, сума податку зменшено до суми 496814 грн., підлягає сплаті щомісячно у січні, березні - 41538 грн., у лютому - 41531 у квітні – 41519 грн., у травні – 41522 грн., у червні – 41509 грн., у липні – 41390 грн., у серпні, вересні, жовтні - 41356, у  листопаді – 41100, грудні – 41099 грн.

25.06.03 р. позивачем був поданий уточнюючий  розрахунок земельного податку на 2002 рік, сума податку збільшено до суми 497205 грн., підлягає сплаті щомісячно у січні, березні - 41538 грн., у лютому - 41531 у квітні – 41519 грн., у травні – 41522 грн., у червні – 41509 грн., у липні – 41390 грн., у серпні, вересні, жовтні - 41356, у  листопаді – 41295, грудні – 41295 грн.

Зведений розрахунок суми земельного податку на 2003 рік було подано до ДПІ  31.01.2003 р., сума податку за 2003 рік склала 495252 грн., підлягає сплаті щомісячно у січні, лютому, березні - 41050 грн., у квітні, травні, червні – 41013 грн., у липні – 41614 грн., у серпні, вересні - 41617, у  жовтні, листопаді, грудні – 41396 грн.

25.06.03 р. позивачем був поданий уточнюючий  розрахунок земельного податку на 2003 рік, сума податку зменшено до суми 491794 грн., підлягає сплаті щомісячно у січні, лютому - 41283 грн., у березні – 40991 грн., у квітні – 40935 грн., у травні, червні – 40934 грн., у липні – 40924 грн., у серпні – 40905 грн., у вересні – 40903 грн., у жовтні, у  листопаді, грудні – 40901 грн.

07.10.03 р. позивачем був поданий уточнюючий  розрахунок земельного податку на 2003 рік, сума податку зменшено до суми 488174 грн., підлягає сплаті щомісячно у січні, лютому - 41283 грн., у березні – 40991 грн., у квітні – 40935 грн., у травні – 40804 грн., червні – 40542 грн., у липні – 40388 грн., у серпні – 40386 грн., у вересні – 40389 грн., у жовтні, у  листопаді, грудні – 40391 грн.

Позивачем у матеріали справи надані наступні платіжні доручення, якими сплачувався земельний податок:

№ 1969 від 11.07.2002 р. у сумі 41506 грн. за червень 2002 р.,

№ 2417 від 15.08.2002 р. у сумі 41394 грн. за липень 2002 р.,

№ 2814 від 13.09.02 р. у сумі 41340 грн. за серпень 2002 р.,

№ 3138 від 14.10.2002 р. у сумі 41325 грн. за вересень 2002 р.,

№ 3537 від 14.11.2002 р. у сумі 41356 грн. за жовтень 2002р.,

№ 4077 від 16.12.2002 р. у сумі 41100 грн. за листопад 2002 р.,

№ 109 від 14.01.2003 р. у сумі 41100 грн. за грудень 2002 р.,

№ 865 від 28.02.2003 р. у сумі 41050 грн.. за січень 2003 р.,

№ 2133 від 30.05.2003 р. у сумі  40550 грн. за квітень 2003 р.,

№ 2556 від 25.06.2003 р. у сумі 41897 грн. за травень 2003 р.,

№ 3036 від  30.07.2003 р. у сумі  40935 грн. за червень 2003 р.,

№ 3455 від 29.08.2003 р. у сумі 48200 грн. за  липень 2003 р,

№ 4033 від 30.09.2003 р. у сумі 47076 грн. за серпень 2003 р.

№  4594 від 30.10.2003 р. у сумі 46449 грн. за вересень 2003 р.

З наведених платіжних доручень вбачається, що податок сплачувався платіжними дорученнями із зазначенням призначення платежу, по строкам сплати ці платежі здійснювались своєчасно.

Згідно довідці про наявність заборгованості ВАТ „КЗВВ” за 2002 рік, на початок 2002 року позивач мав заборгованість зі сплати податку на землю у сумі 286292 грн. 86 коп., за 2002 рік сплачено 395113 грн. 82 коп., заборгованість на кінець 2002 року склала 517892 грн. 86 коп., що також підтверджується даними облікової картки.

Згідно довідці про наявність заборгованості ВАТ „КЗВВ” за 2003 рік, на початок 2003 року позивач мав заборгованість зі сплати податку на землю у сумі 517892 грн. 86 коп., за 2003 рік сплачено 1287635  грн. 15 коп., заборгованість на кінець 2003 року склала 66400 грн. 47 коп., що також підтверджується даними облікової картки.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що податкове зобов’язання з земельного податку у позивача виникло з розрахунків земельного податку на 2002 рік  та  на 2003 рік, які подавались до ДПІ на початку поточного року. У даних розрахунках позивач визначив загальну суму податкового зобов’язання та визначав суму податку що підлягає сплаті за кожний місяць.  

П.п.17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 550-IV, встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлені строки подання податкових декларацій та строки сплати податкових зобов’язань.

Зокрема п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

П.п. 5.3.1. п. 5.3. ст.. 5 встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до ст.. 14   Закону України „Про плату за землю”, юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.

Дію частини першої статті 17 Закону України „Про плату за землю” щодо строків сплати  земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) зупинено на 2002 рік Законом України „Про Державний бюджет України на 2002 рік”, а на 2003 рік Законом України „Про Державний бюджет України на 2003 рік”.

Статтею 51 Закону України „Про Державний бюджет України на 2002 рік”  встановлено, що орендна плата за земельні ділянки та земельний податок сплачуються платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Ст.. 55 Закону України „Про Державний бюджет України на 2003 рік” встановлено, що орендна плата за земельні ділянки та земельний податок сплачуються платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З наведеного вбачається, що строки сплати податку за землю у 2002 році та у 2003 році були встановлені  Законами України „Про Державний бюджет України на 2002 рік”  та  “Про Державний бюджет України на 2002 рік”, а не Законом України  “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

П.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України  “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, на підставі якої до позивача застосовані фінансові санкції, передбачена відповідальність лише за порушення граничних строків, встановлених цим законом.

ДПІ послалася на те, що позивач на початок 2002 та 2003 року мав податковий борг з земельного податку, тому відповідно до п.  7.7.  ст.. 7 Закону України  “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” усі платежі, незалежно від призначення платежу,  зараховувались у погашення податкового боргу.

Наведеним пунктом встановлено наступне: “Податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.”

Ст.. 7 Закону була доповнена наведеним пунктом Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.02.2003 р. N 550-IV, який набрав чинності з  дня його опублікування - з  26.03.2003 р. (опублікований у газеті   Урядовий кур'єр, 2003, 03, 26.03.2003 N 56).

Таким чином, протягом 2002 року та до 26.03.2006 р. ця норма взагалі не діяла.

Крім цього з наведеного пункту вбачається, що ця норма взагалі не визначає коло осіб на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючи органи, чи платники податків. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу, у тому числі шляхом відображення у обліку в особових картках платника податку.

Відповідно до ст.. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Відповідно  до п. 1 ст. 9 КАС України,  суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З наведеного вбачається, що податковому органу Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  не надано право зараховувати платежі платника податків всупереч призначення платежу визначеного платником податку у платіжному документі у рахунок погашення податкового боргу. Таке право не надано податковому органі іншими законами.

ДПІ зараховувала деякі  платежі позивача без його згоди у рахунок погашення податкового боргу, внаслідок чого податкове зобов’язання погашалось несвоєчасно. У зв’язку з цим ДПІ застосувала до позивача фінансові санкції.

За таких обставин,  податкові повідомлення-рішення від 09.11.2005 р. № 0007591503/0/50897/10/15-3, яким до позивача застосовані фінансові санкції за порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку на землю у сумі 14831 грн. 61 коп., від 12.01.2006 р. №  0007581503/1/499/10/15-3, яким до позивача застосовані фінансові санкції за порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку на землю у сумі 288793 грн. 50 коп., та №  0000031503/1/497/10/15-3, яким до позивача застосовані фінансові санкції за порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку на землю у сумі 1534 грн. 19 коп. та  від 31.01.2006 р.  № 0007571503/1/3124/10/15-3, яким до позивача застосовані фінансові санкції за порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку на землю у сумі 4038 грн. 90 коп., не можуть вважатися обґрунтованими та законними та підлягають скасуванню,  відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства судові витрати складаються з судового збору, а також  витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач під час подачі позовної заяви сплатив  державне мито  у сумі 85 грн.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України, розмір судового збору за подачу адміністративного позову складає 3 грн. 40 коп.

З огляду на зазначене, витрати по сплаті судового збору у сумі  3 грн. 40 коп. підлягають стягненню з коштів Державного бюджету на користь позивача. Решта сплаченої суми підлягає поверненню як надмірно сплачена.  

Враховуючи викладене та, керуючись ст.. 19 Конституції України,  Законами України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, „Про Державний бюджет України на 2002 рік”, „Про Державний бюджет України на 2003 рік”, „Про плату за землю”,

ст. ст. 2, 7 –12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, та прикінцевими та перехідними положеннями   Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції    у м. Краматорську   (м. Краматорськ):

від 09.11.2005 р.  № 0007591503/0/50897/10/15-3, яким до позивача застосовані фінансові санкції за порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку на землю у сумі 14831 грн. 61 коп.,

від 12.01.2006 р.

№  0007581503/1/499/10/15-3, яким до позивача застосовані фінансові санкції за порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку на землю у сумі 288793 грн. 50 коп., та

№  0000031503/1/497/10/15-3, яким до позивача застосовані фінансові санкції за порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку на землю у сумі 1534 грн. 19 коп.,

від 31.01.2006 р. № 0007571503/1/3124/10/15-3, яким до позивача застосовані фінансові санкції за порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку на землю у сумі 4038 грн. 90 коп.

Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного  товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” (м. Краматорськ)   судові витрати у сумі 3 грн. 40 коп.

Зазначена постанова  може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.  

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Заява та скарга подається на ім’я Донецького апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області.

Постанову підписано   18 вересня  2006 р.

          

Суддя                                                                                              Наумова  К Г.