Справа № 6-134/11     

УХВАЛА

19 грудня 2011 року                                                                                                            м.Алушта

Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді –Хотянової В.В.,

при секретарі –Мельниковій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції Іскакової К.Є. про примусове проникнення до житла боржника, -

В С Т А Н О В И В:

          Головний державний виконавець відділу ДВС Алуштинського МУЮ Іскакова К.Є. звернулася до суду з поданням про примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності з метою виявлення майна боржників в межах примусового виконання виконавчого документу –виконавчого листа №2-1217/10, виданого 14.06.2011 року Алуштинським міським судом про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції»заборгованості за кредитним договором №149/0822/535 від 27.12.2006 року в розмірі 142735 грн. 60 коп.

          Свої вимоги мотивує тим, що у відділі ДВС Алуштинського МУЮ на примусовому виконанні знаходиться зазначений виконавчий лист №2-1217/10. Примусове виконання проводиться в рамках виконавчих проваджень, відкритих щодо кожного боржника окремо. Виконавчі провадження щодо стягнення вказаної заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкриті 17.06.2011 року, виконавче провадження щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_4 відкрито 23.06.2011 року. В ході перевірки майнового стану боржників встановлено, що за ними зареєстровано по 1/3 частки квартири АДРЕСА_1. Відповідно до інформації МРЕВ ДАІ м. Ялта за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 автотранспорт не зареєстрований, за ОСОБА_3 зареєстрований автомобіль ЗАЗ 968, державний номер НОМЕР_1. Згідно з відповіді на запит ПАТ «Державний ощадний банк України»розрахункових рахунків у вказаній фінансовій установі боржники не мають. Відповідно до пояснень боржника ОСОБА_3 вказаний автомобіль ЗАЗ 968 державний номер НОМЕР_1 фактично не існує, що робить неможливим проведення щодо нього виконавчий дій. 17.10.2011 року на адресу ВДВС Алуштинського МУЮ надійшов лист стягувача –ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції»з повідомленням про те, що АДРЕСА_1, яка належить боржникам є предметом іпотеки, згідно іпотечного договору від 28.12.2006 року. Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець в цілях примусового виконання має право безперешкодно входити до приміщень, що належать боржникам, накладати арешт на майно боржника. Однак боржники власними діями унеможливлюють виконання рішення суду, оскільки протягом тривалого часу державний виконавець не може увійти до житлового приміщення, що належить боржникам. Вказаний факт підтверджується актами державного виконавця від 19.08.2011 року, 16.09.2011 року, 07.11.2011 року. Оскільки встановити наявність рухомого майна, яке належить боржникам, без проникнення у житлове приміщення, а саме у квартиру АДРЕСА_1, неможливо, іншого майна, засобами, що входять до компетенції державного виконавця за боржниками не виявлено, примусове проникнення до житла боржників є єдиним способом виконання рішення суду.    

          У судовому засіданні головний державний виконавець Іскакова К.Є. свою заяву підтримала та просила її задовольнити.

          Представник стягувача у судовому засіданні також підтримав заяву головного державного виконавця Іскакової К.Є.

          Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, а також матеріали цивільної справи №2-1217/10, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

          Судом встановлено, що у відділі державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції на примусовому виконанні знаходиться виконавчий лист №2-1217/10, виданий 14.06.2011 року Алуштинським міським судом про стягнення солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного банку «Чорноморський банк розвитку та реконструкції»заборгованості за кредитним договором №149/0822/535 від 27 грудня 2006 року у розмірі 142735 грн. 60 коп.

          У виданих виконавчих листах адреса проживання боржників ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зазначена АДРЕСА_1. Зазначена квартира належить боржникам на праві власності по 1/3 частки кожному, про що свідчать довідки БТІ.

          Державний виконавець з метою виявлення майна боржників неодноразово здійснював вихід за зазначеною адресою, однак потрапити до вказаної квартири боржники можливості не надають, про що державним виконавцем складені відповідні акти від 19.08.2011 року, 16.09.2011 року, 07.11.2011 року.

          Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника –фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

          Відповідно до п.10 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.

          Разом з тим правилами  статті 52  Закону  України  «Про  виконавче  провадження»встановлений  порядок   звернення   стягнення  на  грошові  кошти   та  інше   майно боржника, зокрема, звернення  стягнення  на  майно  боржника   полягає  в  його  арешті вилученні  та  примусовій   реалізації, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

         Доданні  до  подання  матеріали  не  містять будь-яких  відомостей  щодо наявності  у боржників  коштів та цінностей, достатніх  для задоволення  вимог  стягувача, не надано відповіді  з податкової  інспекції  про  наявність  у  боржників  банківських рахунків  та  інших  доказів, які  б підтверджували  виконання державним  виконавцем всіх дій  передбачених статтею 52 Закону  України «Про  виконавче провадження».

          Твердження державного виконавця про відсутність у боржників рахунків, про що свідчить відповідь ПАТ «Державний ощадний банк України», суд вважає безпідставним, оскільки з даної відповіді вбачається тільки, що ОСОБА_3 рахунків не має, а про інших боржників відомостей з цього приводу не має. Крім того боржники можуть мати рахунки в інших банках та інших фінансових установах.

          Також суд не приймає до уваги твердження державного виконавця про те, що автомобіль ЗАЗ 968, державний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за боржником ОСОБА_3 фактично не існує, оскільки такий висновок державним виконавцем зроблено тільки на підставі заяви ОСОБА_3 про те, що даний автомобіль розібраний по запчастинах та проданий. Належним чином даний факт державним виконавцем не перевірено.

          Враховуючи наведене суд вважає, що державний виконавець Іскакова К.Є. з питанням про примусове проникнення до житла звернулася передчасно.

Також слід зазначити, що у порушення положень ст. 376 ЦПК України та ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець звернулася до суду з заявою, а не з поданням.

На підставі вище викладеного, у задоволенні заяви головного державного виконавця Іскакової К.Є. слід відмовити.    

Керуючись ст.376 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

          У задоволені заяви головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції Іскакової К.Є. про примусове проникнення до житла боржника - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. Уразі якщо ухвалу було постановлено без участі особи,  яка  її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя                                                                                          В.В.Хотянова